СЛОВ’ЯНИ І ВІЗАНТІЯ В VI–VIII СТ.

Дане видання містить тематику семінарських занять з курсу “Історія Центрально-Східної Європи”, список основних джерел і літератури та методичні поради для їх підготовки.

Для студентів історичного факультету.

Друкується за ухвалою

 кафедри історії слов’янських країн

Львівського національного університету

імені Івана Франка

(….. грудня 2001 р., прот. № 5)

Рецензенти:

д-р іст. наук, професор

канд. іст. наук, доцент

Редактор

       © Львівський національний університет

імені Івана Франка, 2001

          © Михайло Кріль, 2001

Вступні зауваження

Навчальний курс “Історія Центрально-Східної Європи” у Львівському національному університеті імені Івана Франка є обов’язковий для студентів історичного факультету. Він містить давню, середньовічну, нову і новочасну історію.

Семінарські і практичні заняття покликані допомогти студентам глибше засвоїти вузлові питання історичного розвитку народів названого реґіону, ознайомитися з наявністю опублікованого джерельного матеріалу, історіографією проблеми, сучасною дослідницькою літературою. На семінарських заняттях студенти також оволодівають основами наукових досліджень, піднімають і обговорюють дискусійні наукові питання, вчаться відстоювати власну точку зору.

Пропонована тематика семінарських занять відповідає головним періодам світової історії і структурі зазначеного курсу. Виділено чотири умовних блоки-розділи, які заняття, по-можливості, об’єднують тематично і проблемно. Наведена тематика кількісно більша за визначену навчальну норму. Це дозволить диференційовано підійти до вибору теми, враховуючи й студентські побажання.

У першому розділі сформульована тематика семінарських занять з курсу, який хронологічно охоплює період від етнічних і державотворчих процесів у Центрально-Східній Європі до кінця ХVІІІ ст. Враховуючи багатий спектр опублікованих джерельних матеріалів, особливості вибраної проблематики, ці заняття варто проводити як джерелознавчий аналіз документів. Отже, у полі зору студентів будуть джерела різного походження, їхнього часового простору, наукової вартості. Такий підхід дозволить набути навичок самостійної роботи з джерелами.

Заняття, тематика яких хронологічно охоплює кінець ХVІІІ – початок ХХ ст., рекомендується проводити шляхом обговорення студентських доповідей та рефератів, що надасть їм, на відміну від практичного, семінарського характеру. При цьому доцільно максимально залучати документальний матеріал з відповідним коментуванням. Особливістю цього тематичного блоку, є те, що більшість народів реґіону була позбавлена власної державності. Тому основний лейтмотив проходить крізь призму їхньої національно-визвольної боротьби, державного становлення, конституювання політичних партій тощо.

Теми, винесені для розгляду і аналізу проблем народів Центрально-Східної Європи міжвоєнного періоду, покликані допомогти студентам вияснити особливості суспільного розвитку в окремих країнах, порівняти політичні системи, показати їхню еволюцію.

Особливого методичного підходу і наукового висвітлення вимагає тематика, запропонована у четвертому розділі. Тут треба виходити від особливості кожної конкретної теми, наявності опублікованих документів, можливістю їх критично оцінити і співставити з іншим видом джерел, доступності дослідницької літератури, рівня знання студентами іноземних мов та інших чинників. Тому обсяг і зміст таких реферативних викладів буде далеко не однаковий.

В окремих випадках можна практикувати також короткі повідомлення, аудиторну роботу просемінарського типу. Остання особливо важлива при переході до вивчення наступних тем.

До кожної теми наведено стислі методичні поради. Вони допоможуть студентам опрацювати дослідницьку літературу, охарактеризувати і проаналізувати конкретні джерела, звернути увагу на вузлові проблеми, дати відповіді на поставлені питання.

Більшість рекомендованих для наукового опрацювання опублікованих джерел і дослідницької літератури знаходяться у фондах Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка. Публікації, позначені астериском (*), – у Львівській науковій бібліотеці імені Василя Стефаника НАН України. Всі джерела і дослідження подаються за автопсією.

Р О З Д І Л I

Тема 1.

СЛОВ’ЯНИ І ВІЗАНТІЯ В VI–VIII СТ.

1. Слов’янські племена на північ від Дунаю у VI ст.: розселення і суспільний лад

2. Слов’яни на Балканському півострові:

а) переселення;

б) суспільний устрій;

в) аграрні відносини.

***

●Византийский земледельческий закон / Текст, иссл., коммент. подгот. Е.Э.Липшиц, И.П.Медведев, Е.К.Пиотровская. Под ред. И.П.Медведева. Ленинград, 1984.

●История средних веков (V–XV века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. Москва, 1980. Ч.1.

Йордан. О происхождении и деяниях гетов / Пер., вступ. статья, коммент. Е.Ч.Скржинской. Санкт-Петербург, 1997.

●Сборник документов по социально-экономической истории Византии / Отв. ред. Г.А.Косминский. Москва, 1951.

Плиний Старший. Естественная история // Вестник древней истории (Москва). 1949. №2.

●Практикум з історії середніх віків / Укладач Кривонос В.П. Львів, 1999.

●Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С.Д.Сказкина. Москва, 1961. Т.1.

●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.

***

●Брайчевський М.Ю. З історії слов’яно-візантійських війн VI ст. Війна 550–551 рр. // Етнокультурні процеси в Південно-Східній Європі в I тисячолітті н.е. Київ; Львів, 1999.

●Брайчевський М.Ю. Об “антах” Псевдомаврикия // Советская этнография (Москва). 1953. № 2.

●Васильев А.А. История Византийской империи. От начала крестовых походов до падения Константинополя. Санкт-Петербург, 2000.

●Иванов С.А. Оборона балканских провинций Византии и проникновение “варваров” на Балканы в первой половине VI в. // Византийский временник (Москва). 1984. Т.45.

●История Византии: В 3-х т. / Отв. ред. С.Д.Сказкин. Москва, 1967. Т.1. / Отв. ред. З.В.Удальцова; Т.2. / Отв. ред. А.П.Каждан.

●Кланица З., Тржештик Д. Первые славяне в среднем Подунавье и в Полабье // Раннефеодальные государства и народности (южные и западные славяне. VI–XII вв.). Москва, 1991.

●Кучма В.В. Славяне как возможный противник Византийской империи по данным двух византийских трактатов // Хозяйство и общество на Балканах в средние века. Калинин, 1978.

●Липшиц Е.Э. Византийское крестьянство и славянская колонизация // Византийский сборник. Москва; Ленинград, 1945.

●Липшиц Е.Э. К истории земледельческого закона в Византии и в средневековых Балканских государствах // Византийский временник. (Москва). 1968.

●Липшиц Е.Э. Славянская община и ее роль в формировании византийского феодализма // Византийский временник. (Москва). 1947.

●Литаврин Г.Г. Славинии VII–IX вв. Социально-политические организации славян // Этногенез народов Балкан и Северного Причерноморья: Лингвистика, история, археология. Москва, 1984.

●Мишулин А.В. Древние славяне и судьбы Восточно-Римской империи // Вестник древней истории. (Москва). 1939. № 1.

●Мишулин А.В. Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII в. н.э. // Вестник древней истории. (Москва). 1941. № 1.

●Раннефеодальные государства на Балканах. VI–XII вв. / Отв. ред. Г.Г.Литаврин. Москва, 1985.

●Русанова И.П. Славянские древности VI–VII вв.: Культура пражского типа. Москва, 1976.

●Свердлов М.П. Общественный строй у славян в VI – начале VII века // Советское славяноведение. (Москва). 1977. № 3.

●Станоjевиђ С. Византиjа и срби. Нови Сад, 1906. Кн. 2. Колонизациjа Словена на Балканском полуострову.

●Сюзюмов М.Я. О характере и сущности византийской общины по Земледельческому закону // Византийский временник. (Москва). 1956. Т.10.

●Удальцова З.В. Идейно-политическая борьба в ранней Византии (по данным историков IV–VII вв.). Москва, 1974.

***

У перші століття нашого літочислення слов’яни майже не були відомі культурному світові. Тодішні автори, які хоча й згадували про слов’янські племена, робили це принагідно й поверхово. Вони не вглиблювалися у проблему, не досліджували їхнього устрою, форми правління, соціальні відносини, спосіб життя тощо.

Істотною особливістю наявного комплексу писемних джерел до вивчення даної теми є те, що вони належать чужоземним авторам. Не всі вони бували на слов’янській території, а відомості про ці народи брали в очевидців та досить вільно переповідали. Звичайно, при цьому не обходилося, очевидно, без узагальнень окремих фактів, перекручень окремих даних тощо. Крім цього, як представники пізньоантичної та ранньовізантійської культури, чужинці виходили з критеріїв та оцінок, властивих значно розвинутішому суспільству, у якому вони жили. Все це спричинило досить тенденційне висвітлення способу життя слов’янської людності, їхньої суспільної орґанізації тощо. Візантійські автори слов’янами цікавилися лише настільки, наскільки вони входили в сферу політики імперії.

Незважаючи на вузьке і обмежене коло джерел, відомості, які вони містять, дозволять скласти певне уявлення про додержавну історію слов’янських народів. Дослідницька література рекомендована. Її опрацювання значною мірою допоможе не лише зорієнтуватися у винесеній на семінарське заняття проблемі, але й дасть можливість зацікавленим студентам скласти ширшу бібліографію.

При аналізі джерел, читанні спеціальних досліджень варто звернути увагу на термінологію слов’янського етносу (венеди, венти, склавіни, склави, анти, руси та ін.). У сучасній історичній науці терміном “ранні або давні слов’яни“ прийнято позначати слов’янські народи у період їхньої додержавної історії, тобто від часу першої письмової згадки про них у І ст. н.е. (“Природна історія” Плінія Старшого, “Германія” Таціта) до свідчень авторів VІ–VІІ ст. (“Гетика” Йордана, “Історія війн Юстиніана” Прокопія Кесарійського та ін.).

У ході семінарського заняття студенти повинні звернути особливу увагу на такі проблеми з слов’янської історії:

●час написання давніми авторами творів, у яких згадуються слов’янські племена під різними назвами;

●територію розміщення, спосіб життя, господарство, суспільний лад, побут і вірування ранніх слов’ян на різних етапах їхнього розвитку;

●характерні риси племінної організації;

●причини і хід боротьби слов’ян з Візантійською імперією і їхнє військове мистецтво;

●процес розселення на Балканському півострові;

●Славінії – суспільно-політичні організації слов’ян;

●міжслов’янські взаємини у рамках їхніх племен та союзів

●місце ранніх слов’ян у міжетнічних відносинах;

●контакти з сусідами (аварами, гепідами, протоболгарами та ін.)

Тема 2.

ЗАКОННИК СТЕФАНА ДУШАНА

1. Державна влада та адміністративно-територіальний устрій Сербії

2. Структура феодального класу і феодального землеволодіння

3. Селяни: їх склад, повинності, боротьба проти феодального визиску. Селянська громада

***

●История средних веков (XV–XVII века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степа-нова, А.Я.Шевеленко. Москва, 1981. Ч.2.

●Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В.М.Корецкого. Москва, 1961.

●Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред. В.М.Черниловского. Москва, 1984.

●Хрестоматия по истории средних веков: В 3-х т. / Под ред. С.Д.Сказкина. Москва, 1963. Т.2.

●Хрестоматия по истории южных и западных славян: В 3-х т. / Отв. ред. М.М.Фрейденберг. Минск, 1987. Т.1.

***

●Боброва С.П. Ремесло в сербском поместье в XIII – первой половине XIV в. (по данным хрисовулов) // Труды Воронеж. у-та. Сборник работ филолог. отд. ист.-филолог. ф-та. 1957. Вып. 59.

●Боброва С.П. Некоторые вопросы крестьянского землевладения в Сербии XII–первой половине XIV вв. // Вопросы истории славян. Воронеж, 1963. Вып.1.

●Грачев В.П. Сербская государственность в X – XIV вв. Москва, 1972.

●История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма: В 3-х т. / Гл. ред. З.В.Удальцова. Москва, 1986. Т.2.

●Наумов Е.П. Господствующий класс и государственная власть в Сербии XIII–XV вв. Москва, 1974.

●Наумов Е.П. К историографии Законника Стефана Душана // Славяно-балканские исследования. Москва, 1972.

●Сербия и Болгария в середине XIV в. // Социально-экономическая и по-литическая история Юго-Восточной Европы (до серед. XIX в.). Кишинев, 1980.

●Наумов Е.П. Экономическое положение Сербского государства в середи-не XIV в. // Хозяйство и общество на Балканах в средние века. Калинин, 1978.

●Наумов Е.П. К вопросу об эволюции феодальной ренты в Сербии, Северной и Центральной Македонии и Зете в первой половине XIV в. // Учен. зап. Ин-та славяноведения (Москва). 1962. Т.24.

●Флоринский Т. Памятники законодательной деятельности Душана, царя сербов и греков. Хрисовулы. Сербский законник. Сборники византийских законов. Киев, 1888.

●Фрейденберг М.М. Крестьянство на Балканах в XII–XVIII вв. Калинин, 1984.

●Хвостова К.В. К вопросу о терминологии Летописи попа Дуклянина // Славянский архив. Москва, 1959.

***

Метою вивчення даної теми є вияснення загальних і особливих рис двох основних верств феодального сербського села – землевласників і селян, як залежних, так і вільних. Це завдання студенти вирішують на основі коментованого аналізу пам’ятки законодавства ХІV ст. – “Законника Стефана Душана” (1349–1354). Попередньо слід ознайомитися і опрацювати рекомендовану дослідницьку літературу.

На занятті студенти повинні:

●охарактеризувати державну владу Сербії;

●проаналізувати адміністративно-територіальний устрій;

●дати характеристику селянських поселень;

●виявити і визначити структуру феодальної верстви та її землеволодіння;

●навести дані про селянську громаду: її величину, статус, права на землю тощо;

●назвати і охарактеризувати сільськогосподарські знаряддя селян;

●визначити різницю між селянською і феодальною панщиною;

●охарактеризувати основні категорії селян: меропхи, отраки, серби, власі, арбанасі.

●вказати юридичний статус кожної з селянських катеґорій та їхні повинності;

●відшукати і назвати зміни у повинностях ХІV ст. порівняно з попереднім столітнім періодом;

●показати селянський опір феодальному визиску.

При аналізі сербської пам’ятки можуть виникнути певні труднощі, пов’язані з термінологією. Короткий словничок з поясненням сербських середньовічних термінів наведений у названій в списку джерел і літератури “Хрестоматии по истории южных и западных славян” (С.97). Однак він пояснює лише окремі терміни, які згадуються у названій хрестоматії у фраґментах документального тексту. У зв’язку з цим нижче подаємо роз’яснення інших термінів, які зустрічаються у повному тексті “Законника Стефана Душана”.