Тема 6. Організаційний процес
1. Тестові завдання.Оберіть правильну відповідь:
1. Які основні підходи до організаційної діяльності?
1.системний, ситуаційний;
2.примусу, порядку;
3.примусу, зорієнтований на природні ресурси;
4.системний, примусу.
2. Підґрунтям є ідея автономії дії на систему незалежно від умов її функціонування і зворотного зв’язку це принцип:
1. розімкненого управління;
2. розімкненого управління з компенсацією збурення;
3. замкненого управління;
4. однократного управління.
3. У системах задається не вхідна дія на об’єкт (управління), а необхідний (бажаний) стан системи, тобто наслідок дії на об’єкт у тому числі управління це принцип:
1. розімкненого управління;
2. розімкненого управління з компенсацією збурення;
3. замкненого управління;
4. однократного управління.
4.Прагнення ліквідувати нерегулююмий вплив збурень (зовнішнього середовища) на функціонування системи це принцип:
1. розімкненого управління;
2. розімкненого управління з компенсацією збурення;
3. замкненого управління;
4. однократного управління.
5.Велике коло управлінських проблем вимагає здійснення однократного акту управління – певного рішення, наслідки якого виявляються тривалий час це принцип:
1. розімкненого управління;
2. розімкненого управління з компенсацією збурення;
3. замкненого управління;
4. однократного управління.
6. Організаційні процеси включають такі види:
|
|
|
1. організація, самоорганізація, поєднання;
2. самовідтворення, спонтанність, зародження;
3. самовдосконалення, самоорганізація, розвиток;
4. зародження, згасання, функціонування.
7. Метод, за яким на об'єкт, поряд з командами управління подаються спеціальні сигнали тестування, реакція на які заздалегідь визначена – це:
1. метод дуального управління;
2. детермінований метод управління;
3. програмно-цільовий метод управління;
4. ціннісно-орієнтований метод управління.
8. Найбільш розповсюдженим в організаціях бюрократичного типу є:
1. метод дуального управління;
2. детермінований метод управління;
3. програмно-цільовий метод управління;
4. ціннісно-орієнтований метод управління.
9. Здебільш притаманний організаціям органічного типу:
1. метод дуального управління;
2. детермінований метод управління;
3. програмно-цільовий метод управління;
4. ціннісно-орієнтований метод управління.
10. Метод, за якім механізм зворотного зв’язку сприяє синергітичним тенденціям в організації, орієнтуючи її на саморозвиток – це:
1. метод дуального управління;
2. детермінований метод управління;
3. програмно-цільовий метод управління;
4. ціннісно-орієнтований метод управління.
|
|
|
11. Якій метод можливо розглядати як модель узагальненої концепції сучасного управління?
1. метод дуального управління;
2. детермінований метод управління;
3. програмно-цільовий метод управління;
4. ціннісно-орієнтований метод управління.
12. В якому методі управління визначальним чинником є система цінностей?
1. методі дуального управління;
2. детермінованому методі управління;
3. програмно-цільовому методі управління;
4. ціннісно-орієнтованому методі управління.
Заповнення словника.
Незнайомі слова, які зустрінулись у цієї темі занести до словника і написати їх тлумачення, звертаючись до джерел, вказаних у списку наприкінці завдань.
Вправа «Принципи управління».
Завдання.Відтворить пропущені назви принципів управління та їх тлумачення (таблиця 6.1.).
Таблиця 6.1.
Принципи управління.
| Назва принципу | Зміст принципу |
| 1. Принцип розімкненого управління | |
| 2. | Вимір збурень дозволяє визначити компенсуюче управління. У системі використовується як програмне, так і управління корегування. |
| 3. Принцип замкненого (закритого) управління | У системах задається не вхідна дія |
| 4. | Прийняття певного рішення, наслідки якого виявляються тривалий час. |
|
|
|
Вправа «Методи управління».
Завдання.Відтворить пропущені назви методів управління та їх тлумачення (таблиця 6.2.).
Таблиця 6.2.
Методи управління.
| Назва методу | Зміст методу |
| 1. | Визначається мета, на підґрунті якої розробляється програма дій і створюється механізм реалізації програми |
| 2. Програмно-цільовий метод | |
| 3. | Механізм зворотного зв’язку має три петлі, які забезпечують корегування процесу реалізації плану, плану і мети |
Тема 7. Самоорганізація
1. Тестові завдання.Оберіть правильну відповідь:
1. Сутнісна побудова організації:
1. стійкість;
2. гомеостаз;
3. цілеспрямованість;
4. цілісність.
2. Основні риси самоорганізації:
1. незворотність, випадковість, спонтанність;
2. оборотність, хаотичність, впорядкованість;
3. неповторність, цілеспрямованість, координованість;
4. організованість, зібраність, залежність.
3. Самоорганізація характеризується:
1. спонтанністю і оборотністю;
2. від’ємним і позитивним зворотним зв'язком;
3. неповторністю і хаотичністю;
4. цілеспрямованістю.
4. У самоорганізованих системах впорядкованість і саморозвиток виникають в результаті:
|
|
|
1. свідомої діяльності людини;
2. державного втручання;
3. утворення кооперативних процесів з безладдя;
4. використання правил дії й впливу.
5. Зміни в організації:
1. є небажаними;
2. є неможливими;
3. є необхідними для забезпечення її розвитку;
4. властиві лише промисловим підприємствам.
6. Реакція системи на зовнішню зміну (збурення) шляхом модифікації зовнішнього середовища – це:
1. адаптування один до одного елементів зовнішнього середовища;
2. адаптування системи до зовнішнього середовища;
3. адаптування зовнішнього середовища до системи;
4. адаптування системи самої до себе.
7. Реакція системи на внутрішні зміни шляхом модифікації зовнішнього середовища – це:
1. адаптування один до одного елементів зовнішнього середовища;
2. адаптування системи до зовнішнього середовища;
3. адаптування зовнішнього середовища до системи;
4. адаптування системи самої до себе.
8. Згідно з концепцією самоорганізації головною метою управління організацією є створення:
1. життєво стійкої організації;
2. прибуткової організації;
3. дохідної організації;
4. успішної організації.
9. Відносно сталий стан системи, який якби притягує безліч “траєкторій” системи, які визначаються різними початковими умовами – це:
1. біфуркація;
2. аттрактор;
3. фракта́л;
4. “детермінований хаос”.
10. Структурна одиниця підприємства, яка діє самостійно і є самоорганізованою – це:
1. точка біфуркації;
2. аттрактор;
3. фракта́л;
4. “детермінований хаос”.
11. Явище, коли результат діяльності об'єднаних у систему елементів зменшує адитивний внесок (суму результатів), що одержується кожним елементом окремо:
1. самозбереження;
2. синергія;
3. пропорційність;
4. негергія.
12. Зміна пріоритетів і часткових цілей за збереженням головних:
1. гнучкість орієнтації;
2. виробнича (технологічна) гнучкість;
3. гнучкість реалізації;
4. гнучкість в досягненні мети.
13. Якщо динамічна стійкість визначається своєчасним реагуванням на зміни зовнішнього середовища, то це:
1. зовнішній тип стійкості;
2. внутрішній тип стійкості;
3. спадковий тип стійкості;
4. набутий тип стійкості.
14. Якщо динамічна стійкість досягається шляхом формування, збереження й розвитку внутрішнього потенціалу, то це:
1. зовнішній тип стійкості;
2. внутрішній тип стійкості;
3. спадковий тип стійкості;
4. набутий тип стійкості.
Заповнення словника.
Незнайомі слова, які зустрінулись у цієї темі занести до словника і написати їх тлумачення, звертаючись до джерел, вказаних у списку наприкінці завдань.
Вправа «Типи адаптування».
Завдання. Відтворить пропущені типи адаптування системи та їх тлумачення (таблиця 7.1.).
Таблиця 7.1.
Типи адаптування системи.
| Тип адаптування | Зміст адаптування |
| 1. Адаптування один до одного елементів зовнішнього середовища | |
| 2. | Реакція системи на зовнішні зміни (збурення) шляхом модифікації себе. |
| 3. Адаптування зовнішнього середовища до системи | |
| 4. | Реакція системи на внутрішні зміни шляхом модифікації самої себе. |
Вправа «Об’єднання»
ПАТ «Електрон» мале успішний бізнес: відпрацьований бренд, сталі комерційні зв’язки, його акції на фондовому ринку котувалися достатньо добре, їх ціна дорівнювала 0, 85грн. за 1 акцію.
У результаті горизонтальної інтеграції воно приєднало до себе ще три компанії галузі. Ціна акцій інших трьох компаній, також достатньо успішних, до об’єднання була: компанія №1 – 0, 81 грн. за 1 акцію, компанія №2 – 0, 82 грн. за 1 акцію, компанія №3 – 0, 83 грн. за 1 акцію.
Після об’єднання, ціна акцій ПАТ «Електрон» на фондовому ринку була на 20% більше, ніж середня ціна 1 акції галузі у попередній період.
Завдання.
1. Визначити було, або ні, здійснення об’єднання компанією «Електрон » ефективним заходом?
2. Письмово пояснити отримані результати розрахунків.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 447; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!