Управління фінансовими інвестиціями.



Для диверсифікації фінансових результатів підприємства рекомендується здійснювати крім реального інвестування також фінансове інвестування.

Основні форми фінансових інвестицій такі:

1.Вкладення капіталу у статутні капітали інших підприємств (за методом участі у капіталі).

2.Вкладення коштів в депозити.

3.Вкладення капіталу в ринкові цінні папери.

Етапи управління фінансовими ризиками:

1.Аналіз потреби у фінансових інвестиціях:

2.Визначення обсягу і форм фінансових інвестицій на майбутній період.

3.Формування портфелю фінансових інвестицій з урахуванням його ефективності.

4.Забезпечення управління фінансовими інвестиціями з метою їх реструктуризації при необхідності.

5.Контроль за використанням фінансових інвестицій

Управління фінансовими ризиками.

Управління фінансовими ризиками – процес нейтралізації негативних наслідків ризиків, пов’язаних з фінансовою діяльністю підприємства

Основі інструменти нейтралізації:

1. самострахування фінансових ризиків – резервування підприємством певної частини фінансових ресурсів для покриття витрат

Основними формами нейтралізації є:

· формування резервного фонду підприємства

· формування системи страхових запасів матеріальних ресурсів по окремим елементам оборотних активів підприємства

· формування резервних сум фін ресурсів у системі бюджетів, що доводяться різним центрам відповідальності.

2. Диверсифікація фін ризиків – один із способів зниження ризиків, який полягає у розподілі ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладення, асортименту товарів і послухів, фін інструментів.

3. Хеджування фін ризиків – зменшення ризиків шляхом укладання зустрічних операцій з купівлі-продажу активів. Дозволяє знизити ступінь фін ризиків пов’язаних з можливістю зміни кон’юктури ринку, попиту або рівня цін упродовж виконання. Механізм хеджування передбачає одночасне викладання форвардної та ф’ючерсної угоди на однаковий обсяг однакового товару.

4. Страхування фін ризиків за допомогою страхових компаній передбачає покриття збитків за рахунок коштів страхових компаній на основі попереднього договору.

До фінансових ризиків, що можуть буди застрахованими відносять:

ü Страхування ризику неповернення кредиту банкам

ü Страхування товарного кредиту з відстрочкою платежу

ü Страхування не виконання (неналежного виконання) постачальниками зобов’язань по доставці сировини, матеріалів, устаткування, товарів

ü Страхування тривалої зупинки підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха і т.д.

ü Страхування депозитного вкладу

ü Страхування фін ризику від втрати прибутку в т.д.

Етапи управління фін ризиками

1 ЕТАП визначення видів фін ризиків власника

2 ЕТАП оцінка інформації щодо визначення рівня фін ризиків

3 ЕТАП визначення розміру можливих фін витрат за різними методиками і порівняння з граничними рівнями

Граничні значення рівня фін ризиків за окремими операціями поділяються за наступним чином:

§ за фін операціями з допустимим рівнем втрат рівень фін ризику визначається з точністю 0,1

§ за фін операціями з критичним розміром втрат допустимий рівень фін ризику становить 0,01

§ за фін операцій з катастрофічним рівнем ризику граничний рівень 0,001

4 ЕТАП підбір внутрішніх механізмів нейтралізації фін ризиків

5 ЕТАП підбір видів страхування фін ризиків.

Управління власним капіталом.

Політика управління власного капіталу – являє собою частину загальної стратегії підприємства, яка зводиться до забезпечення його виробничо комерційної діяльності. Політика управлінського власного капіталу здійснює у такій послідовності:

1. Аналіз формування загального обсягу власного капіталу у попередньому періоді.

2.Визначення загальної потреби у власних фінансових ресурсах.

Прямий метод – базується на достатньому плануванні інвестиційних потреб за його окремими активами: основні засоби, нематеріальні активи, товарно матеріальних запасів, грошових активів.

Непрямий метод базується на використанні відносного показника капіталомісткості продукції

Кт = К/О виг. п-ції

К- загальний розмір капіталу підприємства

Для визначенні потреби в капіталі капіталомісткість продукції корегується на плановий обсяг виробництва з урахуванням перед стартових витрат

3.Оцінка вартості залучення власного капіталу з різних джерел

4. Забезпечення мах обсягу залучення власних фінансових ресурсів де рахунок внутрішніх джерел.

5. У випадку необхідності проводиться визначення обсягу зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів.

6.Розробка механізмів оптимального співвідношення між зовнішнім і внутрішнім джерелами формування власних фінансових ресурсів.


Дата добавления: 2018-05-01; просмотров: 196; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!