ТЕМА 2. СУТНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ І МЕНЕДЖМЕНТУ
Основні цілі міжнародного бізнесу
Три головні причини розвитку міжнародного бізнесу:
1. доступ до нових ринків робочої сили (ціна, кваліфікація)
2. вихід до родовищ корисних копалин і джерел сировини.
3. прагнення нових ринків збуту.
Міжнародний менеджмент - це процес застосування управлінських концепцій і інструментів у багато культурному середовищі і отриманні, завдяки цьому, додаткових вигод і заощадження часу.
Десять ключових факторів успіху міжнародних компаній:
1. Погляд на себе як на міжнародні підприємства, що керуються управлінськими командами, які відчувають себе комфортно по всьому світі.
2. Розвиток інтегрованих та інноваційних стратегій, що ускладнюють і здорожують конкуренцію з боку інших фірм.
3. Агресивна і ефективна реалізація своїх стратегій і їх підтримка великими інвестиціями.
4. Усвідомлення того, що появу технологічних інновацій не можливо довго пов'язати лише із Сполученими Штатами і розвиток системи продукування технологічних інновацій в інших країнах.
5. Оперування у світі переважно як на єдиному великому ринку, а не як в сукупності індивідуальних малих ринків.
6. Наявність таких організаційних структур, які дозволяють розробляти унікальні проблеми і виклики, керувати їх розв'язанням і таким чином забезпечувати найвищу продуктивність.
7. Розвиток систем, які забезпечують неформальні політичні зміни у світі і причетність цих змін до фірм.
|
|
|
8. Наявність управлінської команди міжнародної за своїм складом і завдяки цьому здатної краще зреагувати на зміну попиту на відповідних ринках.
9. Дозвіл зовнішнім директорам відігравати активну роль в оперативному управлінні підприємствами.
10. Дотримання, завдяки належному керівництву, таких важливих тенденцій і вимог, як відкритість до споживача, економічність організаційних структур, підтримка автономності і підприємливості у діяльності персоналу.
Основні форми міжнародного бізнесу
Сім основних стадій еволюції багатонаціональних корпорацій (форм міжнародного бізнесу):
1. Експорт (імпорт)
2. Лізингові угоди
3. Локальне складування і продаж
4. Локальне складання і продаж
5. Спільні підприємства
6. Прямі іноземні інвестиції
7. Міжнародні контракти на будівництво, управління і ін.
2.3. Сучасний досвід підготовки менеджерів для міжнародного бізнесу:
а) Кейс-метод Гарвардської школи бізнесу (США)
Переваги кейс-методу:
• наближеність до життя в бізнесі;
• двоетапне обговорення (мікрогрупа і програма в цілому);
• співробітництво слухачів і формування навичок роботи в групі;
• співробітництво слухачів з викладачами;
|
|
|
• можливість перевірити пропозиції реальною практикою;
• розмаїття підходів;
• висока мотивація слухачів до навчання;
• формування навичок прийняття рішень;
Проблеми:
• високі витрати на підготовку кейсів (до 20 тис. дол США);
• потреби у висококваліфікованих дослідниках нових кейсів;
• старіння кейсів;
• складна методика проведення занять і потреба тренінгу викладачів;
• спеціальні аудиторії (амфітеатр, модернізована система дощок, технічні засоби та ін.);
• відсутність індивідуального підходу.
б) Метод досліджень Чікагської школи бізнесу (США)
Переваги
• високий рівень фундаментальної підготовки;
• гнучкість програм і змісту навчання;
• конкуренція серед слухачів;
• конкуренція серед викладачів, до яких записується певна кількість слухачів;
• формування надійних практичних навичок аналізу, обговорення концепції прийняття рішень, які спрямовані в майбутнє;
• співпраця з компаніями і обгрунтування для них комплексних пропозицій;
• розвиток самостійності слухачів, відповідальність за результати, вміння працювати у складі тимчасових проектних груп.
Проблеми:
• необхідність створення великого банку публікацій, що можуть бути предметом дослідження з конкретних дисциплін;
|
|
|
• високі вимоги до викладачів, які мають поєднувати в своїй діяльності педагогічну діяльність, дослідження, консалтинг і вміння;
• надмірна індивідуалізація навчання, що утруднює групову роботу серед студентів і призводить до різного рівня кваліфікації;
• складність формування і підтримки взаємовигідних стосунків з компаніями.
в) Підхід Кейп-Таунського університету (Південна Америка) полягає у тому, щоб залучати до викладання не окремих тем, а цілих курсів менеджерів-практиків, які мають певний хист до педагогічної роботи і досвід викладацької діяльності.
Переваги:
• практична спрямованість навчання: вивчається те, що корисно і відноситься до справи;
• добре знання слухачами проблем і реального досвіду. Інструментів менеджменту;
• економія затрат на утримання викладачів;
• проведення значної кількості занять безпосередньо в компаніях;
• дієві зв'язки навчальних закладів із компаніями.
Проблеми:
• труднощі формування команди викладачів;
• різний рівень викладання дисциплін, різна методика, що потребує від слухачів пристосування до викладачів;
• порушення логіки опанування навчального плану і розгляду із-за зайнятості викладачів;
|
|
|
• недостатній рівень фундаментальної підготовки слухачів.
У досвіді Кеп-Таунського університету цікавим є зважене ставлення до зарубіжного досвіду менеджменту. Досвід альтернативного підходу до навчання в Північній Америці.
г) Японський підхід до навчання менеджменту орієнтований переважно на підготовку фахівців у навчальних центрах в окремих компаніях, орієнтуючись насамперед на власний досвід фірми.
Переваги:
• чітка орієнтація навчання на практику роботи у конкретній компанії;
• висока мотивація навчання;
• відсутність бар'єрів між навчанням і практикою;
• висока віддача від навчання, оскільки підготовка здійснюється під певні посади;
• сприятливі матеріально-технічні і фінансові умови для навчання.
Проблеми:
• недостатня фундаментальна підготовка, перебільшення ролі прикладних дисциплін;
• вузький світогляд навчання, труднощі застосування отриманих знань і навичок в інших країнах, а також на більш високому рівні менеджменту;
• висока вартість навчання в розрахунку на одного слухача.
Таблиця 2.1.
Ранжування потреб у тренінгу з найважливіших питань для північноамериканських і азіатських менеджерів (найважливіше = 1)
| Питання які потребують тренінгу | Менеджери США | Менеджери Азії |
| Навички людських стосунків | 1 | 1 |
| Розуміння іншої культури | 2 | 2 |
| Здатності до адаптації | 3 | 3 |
| Технічна компетенція | 4 | 6.5 |
| Тренінг чутливості | 5 | 6,5 |
| Розуміння політики | 6 | 12,5 |
| Мовні здібності | 7 | 9 |
| Розуміння місії | 8 | 5 |
| Розуміння культури США | 9 | 15 |
| Орієнтація в обслуговуванні | 10 |
Питання для самоконтролю:
1. Пристосування міжнародних корпорацій до національних умов бізнесу.
2. Географічні особливості міжнародного середовища.
3. Порівняльна характеристика середовища міжнародних і національних корпорацій.
4. Складові міжнародного середовища.
5. Політико-правове середовище міжнародних корпорацій. Ефективність державного управління.
6. Політичний аналіз міжнародного середовища. Національне та міжнародне право.
7. Економічне середовище міжнародних корпорацій. Аналіз складових міжнародного економічного середовища.
8. Ключові характеристики національних економік та класифікація національних економік з позицій міжнародного бізнесу. Інструменти порівняння національних економік.
9. Соціально-культурне середовище міжнародних корпорацій. Вплив культури на міжнародний менеджмент. Культурна диверсифікація.
10. Технологічне середовище міжнародного менеджменту.
Тематика рефератів:
- Географічні особливості середовища міжнародного бізнесу (по країнам або групам країн).
- Сучасні тенденції розвитку міжнародного технологічного середовища.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 307; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!