Стадії провадження у справах про адмін. правопорушення
Провадження у справах про адміністративні правопорушення має два способи здійснення: звичайне та спрощене провадження.
Звичайне провадження складається із 4-х стадій:
- Стадія адміністративного розслідування. На який встановлюються попередні обставини справи, які закріплюються у протоколі.
- Стадія розгляду справи. На якій встановлюється об’єктивна істинність по справі та рішення у вигляді постанови, яка визначає вину особи та міру покарання.
- Стадія оскарження постанови по справі. На цій стадії зацікавлені особи можуть оскаржити постанову до вищестоящого органу чи суду, які вже приймають рішення по результатам оскарження постанови.
- Стадія виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості правопорушень, передбачених статтею 258.
Спрощене провадження як правило застосовується до таких правопорушень, за які накладається стягнення у вигляді попередження або невеликого штрафу. Відповідно таке провадження не вигідно здійснювати у всіх 4-х стадіях.
В такому випадку, посадова особа яка виявила правопорушення не складає протокол, а відразу випису постанову про накладення стягнення і проводить процедуру стягнення на місці.
Якщо стягнення здійснюється у вигляді попередження, то виконання такого стягнення відбувається підписання особою постанови про адміністративне правопорушення. У разі стягнення штрафу, порушнику надається квитанція про його сплату.
|
|
|
В разі, якщо правопорушник заперечує накладене на нього стягнення, то в такому випадку особа, що виявила правопорушення складає протокол і провадження здійснюється вже не в спрощеному, а в звичайному порядку.
Спрощений порядок провадження у справах про адмін. правопорушення
Адмін.розслідування
Основною метою цієї стадії є встановлення обставин правопорушення та попередня кваліфікація діянь.
Стадія адміністративного розслідування складається із наступних етапів:
- Порушення справи.
Адміністративне розслідування починається з отримання інформацій про адміністративний проступок.
Основним джерелом отримання такої інформації є безпосереднє виявлення правопорушення уповноваженим органом чи посадовою особою в межах здійснення адміністративного нагляду.
Крім того законодавство допускає порушення адміністративних справ за заявами громадян, повідомлення представників громадськості чи засобів масової інформації.
- Встановлення фактичних обставин справи.
Після того, як факт правопорушення було виявлено необхідно встановити його фактичні обставини.
|
|
|
Такі обставини поділяються на 2 групи:
Це обставини, які мають безпосереднє значення про наявність проступку.
Це обставини, які не входять до складу проступку, але можуть мати значення для подальшої індивідуалізації.
З’ясування фактичних обставин може здійснюватися різними способами, проте основний спосіб є опитування. Опитування порушника, потерпілого та свідків, якщо вони є.
Протокол про адмін. правопорушення
Процесуальне оформлення в результаті розслідування.
Після того як були виявлені фактичні обставини справи, вони потребують фіксації у протоколі про адміністративні правопорушення.
Протокол є офіційним процесуальним документом, цей документ має суворі вимоги щодо його змісту та форми, перелік яких визначений на законодавчому рівні. Сам протокол є документом суворої звітності за наявність та зміст якого повинна відповідати посадова особа, яка уповноважена його заповнювати.
Відомості, що містяться у протоколі передбачений статтею 256 Кодексу.
Всі такі відомості умовно можна поділити на такі групи:
Відомості, що стосуються обставин вчинення правопорушень (місце, час, суть вчиненого правопорушення та стаття нормативного акту, яка передбачає відповідальність).
|
|
|
Відомості, що характеризують особу-правопорушника (П.І.П, дата народження, місце проживання, місце прописки або реєстрації, місце роботи та навчання, посада, середній місячний заробіток, чи має осіб на утриманні, чи піддавався протягом року адміністративному стягненню).
Відомості, що відносяться до форми протоколу (дата і місце складання протоколу, прізвище та посада особи, що складає протокол, прізвище та адреси свідків та понятих, якщо вони залучалися).
Після того, як протокол був складений, він підписується посадовою особою, яка його склала та правопорушник. Також протокол може підписуватись свідки, потерпілі та поняті, якщо вони є.
Порушник може відмовитись від підписання протоколу, про що робиться відповідний запис.
Крім того порушник має право давати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, а також викладати мотиви своєї відмови підписання протоколу.
Якщо правопорушення вчиняється групою осіб, протокол вчиняється на кожного порушника окремо.
- Направлення протоколу на розгляд уповноваженому органу чи посадовій особі.
Після того, як протокол був складений, він направляється на розгляд уповноваженому органу чи посадовій особі.
Протокол повинен бути направлений на протязі 10 днів з моменту його складання.
Якщо цього строку не дотримано, протокол вважається не дійсним і не підлягає подальшому розгляду.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 1081; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!