Обґрунтування доцільності та способу правової охорони
Оцінка доцільності правової охорони. Для відповіді на це питання необхідно проаналізувати пов’язані з об’єктом інтелектуальної власності правові, економічні та ринкові аспекти. Рішення про необхідність правової охорони результатів творчої діяльності можна зробити на основі прикладу таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 - Приклад визначення необхідності правової охорони
| № з/п | На користь правової охорони (+) | Відмова від правової охорони (-) | Оцінка | ||||
| (+) | (-) | ||||||
| 1 | Об'єкт охорони не є широко відомим | Об'єкт охорони вже широко відомий | + | ||||
| 2 | Є бажання мати виключні права на об'єкт охорони | Виключні права на об'єкт охорони не мають особливого значення | - | ||||
| 3 | Охорона запобігає можливості володіти й використовувати об'єкт охорони з боку конкурентів | Використання об'єкта охорони конкурентами не має значення | - | ||||
| 4 | Об'єкт охорони робить продукцію підприємства більш конкурентною | Об'єкт охорони ніяк не зміцнює позицій на ринку продукції підприємства | + | ||||
| 5 | Об'єкт охорони економічно вигідний і може мати конкурентну ціну | Об'єкт охорони коштує занадто дорого, щоб впровадити його у виробництво | - | ||||
| 6 | Об'єкт охорони знижує витрати підприємства | Об'єкт охорони збільшує витрати підприємства | + | ||||
| 7 | Об'єкт охорони відповідає бажанням споживачів | Об'єкт охорони не відповідає бажанням споживачів | + | ||||
| 8
| Об'єкт охорони сприяє досягненню цілей підприємства | Об'єкт охорони ніяк не співвідноситься з цілями підприємства | + | ||||
| 9 | Об'єкт охорони поліпшує становище компанії на ринку | Об'єкт охорони не впливає на становище компанії на ринку | - | ||||
| 10 | Ринок дозрів і готовий прийняти технологію, яка містить об'єкт охорони | Ринок або не дозрів, або не готовий прийняти технологію, яка містить об'єкт охорони | + | ||||
| 11 | Об'єкт охорони поліпшує становище підприємства у сфері підписання угод | Об'єкт охорони не поліпшує становище підприємства у сфері підписання угод | + | ||||
| 12 | Об'єкт охорони має потенціал щодо ліцензування | Об'єкт охорони не має потенціалу щодо ліцензування | - | ||||
| 13 | Об'єкт охорони має достатню цінність, щоб виправдати певні капітальні витрати | Об'єкт охорони не вартий інвестування певного капіталу | - | ||||
| 14 | Захищений об'єкт містить у собі нематеріальні активи | Захищений об'єкт не містить нематеріальних активів | + | ||||
|
| Сумарна оцінка | 8 | 6 | ||||
З таблиці 4.1 рахунок 8:6 на користь правової охорони. Такий результат слід розцінювати як попередній, оскільки тут враховано не всі вагомі компоненти чинників, що впливають на рішення щодо правової охорони. За рівності «за» і «проти» доцільніше спочатку охороняти об'єкт комерційною таємницею, що дозволить зберегти фінансові ресурси, необхідні у випадку правової охорони. Надалі, якщо виникне необхідність у правовій охороні, то її можна буде здійснити. І ще одна порада. Перш, ніж ухвалювати рішення щодо правової охорони і наступного використання об'єкта охорони, необхідно переконатися в тому, що використання об'єкта охорони не буде порушувати чиїхось прав.
|
|
|
Обґрунтування способу правової охорони. На цьому етапі слід відповісти на низку запитань:
- чи можливо взагалі захистити отриманий результат інтелектуальної діяльності?
- якщо так, то яку форму охорони слід обрати?
- варто запатентувати нове рішення чи захистити його в режимі комерційної таємниці?
- чи треба реєструвати права на об'єкти авторського права?
Вибір форми охорони інтелектуальної власності є дуже важливим, оскільки дозволяє максимально підсилити ступінь правової охорони результатів інтелектуальної діяльності. За однієї ситуації, комерційна таємниця може забезпечити кращу охорону, ніж будь-який патент, навіть якщо доступними є обидва способи. В іншій ситуації, патент може забезпечити кращу охорону, ніж комерційна таємниця. Рішення приймають на основі планів використання охороноздатних результатів на ринку. Схема ухвалення рішення про правову охорону результатів досліджень і розробок у загальному вигляді показана на рисунку 4.2.
|
|
|
Першим кроком за схемою є визначення, чи достатню цінність має створений об'єкт, щоб виправдати його правову охорону. Якщо об'єкт достатньо цінний для компанії і його охорону необхідно забезпечити, то згідно зі схемою варто присвоїти цьому об'єкту статус комерційної таємниці з відповідним засекречуванням. Якщо ж ухвалено рішення не захищати об'єкт у режимі комерційної таємниці, то наступним кроком є ідентифікація його як потенційного об'єкта права інтелектуальної власності. Можливі два варіанти:
- об'єкт відноситься до групи об'єктів промислової власності;
- об'єкт відноситься до групи об'єктів авторського права та/або суміжних прав.
Рисунок 4.2 – Вибір способу правової охорони
У першому випадку для забезпечення правової охорони подають відповідну заявку на об'єкт промислової власності (винахід, корисну модель, торговельну марку тощо) до патентного відомства, в якому буде проведено експертизу заявки. Якщо експертиза прийме позитивне рішення щодо видачі охоронного документа (патенту, свідоцтва), то протягом місяця заявник отримає цей документ і надалі має право наносити відомості про наявність правової охорони (номер патенту, торговельну марку) на упаковку товару або використовувати ці дані у інший спосіб, попереджаючи тим самим можливі порушення. У випадку, коли рішення експертів негативне, необхідно переконатися, що використання об'єкта, що не одержав правової охорони, не буде порушувати права інших правовласників. Якщо таке порушення ймовірне, краще відмовитися від його використання. А якщо ні, то можна використовувати цей об'єкт і без наявності правової охорони. Найбільш сильною вважають охорону патентним правом, однак, як ми побачимо далі, навіть, якщо об'єкт задовольняє всім вимогам правової охорони, далеко не завжди варто отримувати патент на нього. Об'єкти авторського права охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права» з моменту їх виникнення. Цим моментом вважається відтворення їх на матеріальному носії у такий спосіб, щоб їх могла сприйняти інша особа. На цьому етапі для попередження інших осіб про те, що об'єкт перебуває під охороною, на творі рекомендується ставити знак © із зазначенням імені правовласника і дати, від якої діє правова охорона. Однак за бажанням автора у будь-який момент дії прав він може звернутися до Українського агентства з авторських прав і суміжних прав і одержати свідоцтво про правову охорону даного об'єкта. Таке свідоцтво є необхідним речовим доказом у суді на випадок порушення авторських прав недобросовісним конкурентом.
|
|
|
Оцінка доцільності одержання патенту. Щоб це з'ясувати , необхідно відповісти на два запитання:
- чи відповідає об'єкт критеріям охороноздатності?
- чи правова охорона достатньо вигідна з позицій стратегії бізнесу?
Патентування буде вигідним при дотриманні умови:
VP > C, (4.2)
де V – вигода, яку одержить компанія в результаті патентування; Р – імовірність того, що ця вигода буде отримана; С – сумарні витрати на розробку винаходу, одержання патенту та підтримку його дії. Ця формула не претендує на точність, але може бути використана для попередньої оцінки.
Витрати на оформлення заявки і підтримку дії патенту коливаються в широких межах залежно від об'єкта, процедури та країни патентування. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 г. № 1148, яка набула чинності від дня вступу України до СОТ, передбачено наступні мінімальні платежі:
- за подачу заявки на винахід – 800 грн.;
- за проведення кваліфікаційної експертизи – 3000 грн.;
- за публікацію про видачу патенту – 200 грн.;
- за підтримку патенту в дії протягом перших 10 років (усього) – 8 700 грн.
Крім того, послуги патентного повіреного на стадії подачі заявки оцінюються в середньому 1 000 грн. Таким чином, мінімальні сумарні витрати з патентування і підтримки у дії патенту в Україні складуть 13 700 грн. У випадку оформлення прав на винахід в іншій країні, наприклад, за процедурою РСТ, вартість патентування перевищуватиме 60 тис.дол. США.
Оптимальний період часу для здійснення правової охорони. Стратегічною помилкою вважають оформлення прав на об'єкт права інтелектуальної власності на ранніх етапах інноваційного процесу. Така помилка трапляється досить часто, іноді ще на концептуальній стадії, коли тільки виникла ідея винаходу. Винахідник подає заявку на винахід до патентного відомства, побоюючись, що якщо він не зробить це одразу, то його випередять конкуренти. Це побоювання зрозуміле, але воно є помилковим і от чому. Державний департамент інтелектуальної власності публікує в офіційному бюлетені описання патенту, яке містить формулу та описання винаходу, а також креслення, на які є посилання в описанні винаходу. Тобто, з цього моменту повна інформація про винахід стає відомою конкурентам. За час, поки патентовласник буде доопрацьовувати свій винахід до стану придатного для промислового використання, конкурент буде мати можливість обійти цей патент із усіма негативними наслідками для першого патентовласника.
Проти раннього патентування свідчить низька ймовірність на ранніх стадіях інноваційного процесу комерційної реалізації патенту. Вважають, що імовірність успіху на концептуальній стадії не перевищує 10%, на стадії лабораторного зразка – 20%, на стадії дослідного зразка – 66%, а при виході товару на ринок – 75%.
Оптимальним є патентування в момент виходу товару на ринок. У цьому випадку у конкурента не залишиться часу на те, щоб спотворити винахід або створити контр-винахід. Але для цього слід точно спрогнозувати початок етапу виведення товару на ринок і відняти від нього інтервал часу, який, відповідно до обраної процедури патентування, необхідний для одержання патенту. І саме тоді варто подавати заявку на винахід.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 204; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!