Заходи адміністративного припинення
Заходи адміністративного припинення — примусове припинення діянь, які містять у собі ознаки адміністративного порушення (у виняткових випадках — і злочину), яке має на меті припинення неправомірних дій порушника, встановлення його особи, застосування до порушника адміністративного стягнення, а також недопущення шкідливих наслідків і яке застосовується у випадках, коли застосування заходів адміністративного попередження є неефективним.
Ознаки заходів адміністративного припинення:
- застосування заходів адміністративного припинення пов'язане з реальною протиправною поведінкою, а не з метою попередження.
- заходи адміністративного припинення застосовуються невідкладно після виявлення правопорушення.
- мають визначену мету застосування.
Заходи адміністративного припинення загального призначення
Заходи адміністративного припинення загального призначення поділяються на самостійні (оперативні — ті, застосування яких забезпечує оперативне вирішення і допоміжні (тобто, ті, які спрямовані на забезпечення всіх необхідних умов для притягнення порушника до відповідальності). До самостійних заходів належать:
- вимога припинити протиправну поведінку
- привід осіб, які ухиляються від явки до державних органів та установ
- адміністративне затримання, не пов'язане з провадженням в справах про адміністративні правопорушення
|
|
|
- взяття на облік та застереження про неприпустимість протиправної поведінки — щодо осіб, які систематично порушують громадський порядок, якщо ці порушення не тягнуть за собою юридичної відповідальності
- зупинка транспортного засобу
- взяття зразків товару для проведення експертизи
- виселення в адміністративному порядку осіб, які самовільно зайняли житлове приміщення
- заборона або зупинка певних робіт або експлуатації певних об'єктів
До допоміжних заходів належать:
- доставлення порушника до дільничного пункту міліції
- адміністративне затримання (обмеження свободи дій і пересування порушника — на основі статей 261—263 купап)
- огляд речей, особистий огляд
- вилучення речей і документів, які стали предметом правопорушення або можуть бути доказами по справі
- відсторонення водіїв від керування транспортним засобом та огляд водіїв на стан сп'яніння.
Білет 26
Принципи адміністративного права в Україні
Принципи слід розуміти як засадні (основні) ідеї, положення, вимоги, що характеризують зміст адміністративного права, відображають закономірності його розвитку і визначають напрями і механізми адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.
|
|
|
- принцип законності;
- принцип пріоритету прав та свобод людини і громадянина;
- принцип рівності громадян перед законом;
- принцип демократизму нормотворчості й реалізації права;
- принцип взаємної відповідальності держави і людини;
- принцип гуманізму і справедливості у взаємовідносинах між державою і людиною.
Принцип законності слід розглядати як утвердження верховенства вимог і положень Конституції та законів України в ході адміністративно-правового регулювання суспільних відносин.
Принцип законності означає, що всі органи виконавчої влади, як й інші державні органи, утворюються відповідно до закону, який також наділяє їх відповідними повноваженнями. Не може бути повноважень поза законом. Окрім цього, надалі повноваження повинні здійснюватися у межах і в спосіб, визначені законом. Тобто рішення і дії мають бути пройняті ідеологією панування законності при неухильному дотриманні прав і свобод громадян, законних інтересів усіх учасників адміністративних правовідносин.
Принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина випливає з положень ст. З Конституції України: людина, її життя і здоров'я, честь і гідність є найвищою соціальною цінністю. Цей важливий принцип зумовлює такий характер взаємовідносин людини і держави, за якого остання повинна спрямовувати свою діяльність на втілення в життя конституційних прав і свобод громадян. Тобто принцип пріоритету прав і свобод людини і громадянина полягає у створенні таких умов, за яких кожна особа могла б самостверджуватись як гідний член суспільства.
|
|
|
Принцип рівності громадян перед законом виявляється в тому, що не може бути жодних привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політичних, релігійних переконань, соціального походження та іншими ознаками. Всі громадяни мають рівні права й обов'язки у сфері адміністративно-правових відносин: право на державну службу, на освіту, обов'язок відповідати за адміністративні правопорушення. Цей принцип має забезпечувати однакові “стартові” умови кожному громадянину для самореалізації в суспільстві.
Принцип демократизму нормотворчості та реалізації права виявляється в можливості громадян як безпосередньо, так і через своїх представників, різні організації брати участь у формуванні правової політики, в управлінні справами держави. Демократизм виявляється в розширенні повноважень органів місцевого самоврядування. Його можна вважати формою забезпечення прав і свобод громадян і одночасно методом управління й пошуку компромісу, поєднання свободи та порядку в дотриманні прав і свобод громадян.
|
|
|
Принцип взаємної відповідальності держави і людини означає, що держава і особа пов'язані взаємно кореспондуючими правами і обов'язками. Порушення однією із сторін своїх адміністративно-правових обов'язків тягне за собою юридичну відповідальність. Зокрема, держава зобов'язана відшкодувати людині завдану їй матеріальну і моральну шкоду (ст. 56 Конституції України).
Принцип гуманізму і справедливості у взаємовідносинах між державою і людиною — це “дух” законів і всієї системи адміністративного законодавства, яким мають бути пройняті норми адміністративного права, що закріплюють відносини між суспільством, державою і людиною. Він виявляється передусім у вимозі шанобливого ставлення представників держави до людської гідності. Цей світоглядний принцип можна вважати своєрідним “мотором” всієї складної системи взаємозв'язків держави й особи, який “рухає” суспільство до досягнення найвищого рівня розвитку.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 450; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!