Поняття адміністративного права. Адміністративне право як галузь права і як юридична наука.
Адміністративне право як галузь праває однією з провідних галузей права України і належить до фундаментальних галузей права. Це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що формуються під час забезпечення органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування реалізації та захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, а також в процесу державного і самоврядного управління в сферах соціально-економічного й адміністративно-політичного розвитку та охорони громадянського порядку.
Адміністративне право як правнича наука – це складова частина юридичної науки. Це система поглядів, ідей, уявлень про адміністративне законодавство, державне управління, реформування й тенденції розвитку адміністративного права, його принципи, про адміністративне право зарубіжних країн. Як наука адміністративне право є ширшою категорією, ніж галузь права, тому що вона вивчає такі питання, які не входять у поняття галузі адміністративного права і не вивчаються в курсі зазначеної навчальної дисципліни, зокрема: перспективи реформування сучасного адміністративного права; співвідношення адміністративно-правових інститутів; взаємозв’язок адміністративного права з іншими юридичними та неюридичними (управління, державне управління, політологія, соціологія) науками; використання досягнень закордонної адміністративно-правової тощо.
|
|
|
Підтримуючи т.з. С.Стеценка, можна вважати, що основними завданнями науки адміністративного права є:
- створення нової доктрини українського адміністративного права з урахуванням демократичних перетворень, що відбуваються в державі;
- виявлення проблем адміністративного права та формулювання пропозицій з їх усунення;
- тлумачення адміністративно-правових норм;
- пошук нових способів забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні;
- реформування системи органів виконавчої влади з метою оптимізувати її відповідно до потреб суспільного життя;
- розроблення нових понять і принципів, спрямованих на вдосконалення державної управлінської діяльності тощо.
Види і порядок легалізації об’єднань громадян.
ПОСТАНОВА від 26 лютого 1993 р. N 140 Київ
Про затвердження Положення про порядок легалізації об'єднань громадян На підставі Закону України "Про об'єднання громадян" і на виконання постанови Верховної Ради України про введення його в дію Кабінет Міністрів України постановляє:
ПОЛОЖЕННЯ про порядок легалізації об'єднань громадян
1. Відповідно до статті 14 Закону України "Про об'єднання громадян" легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян здійснюється шляхом реєстрації або повідомлення про їх заснування.
|
|
|
Легалізація спілок об'єднань громадян здійснюється в порядку, визначеному цим Положенням.
2. Легалізація всеукраїнських об'єднань громадян і міжнародних громадських організацій здійснюється Укрдержреєстром, їх місцевих осередків та місцевих об'єднань громадян - структурними підрозділами головних управлінь юстиції Мін'юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
3. Для реєстрації об'єднання громадян до реєструючого органу подається заява (додаток N 1), підписана не менш як трьома засновниками об'єднання громадян або їх уповноваженими представниками.
До заяви додаються:
1) статут (положення) в двох примірниках;
2) протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, які прийняли статут (положення);
3) відомості про склад керівництва центральних статутних органів (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), місця роботи);
|
|
|
4) дані про наявність місцевих осередків (додаток N 2), підтверджені протоколами конференцій (зборів);
5) документ про сплату реєстраційного збору;
6) відомості про засновників об'єднання громадян або спілок об'єднань громадян (для громадян - із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання; для спілок об'єднань громадян - назви об'єднання, місцезнаходження вищих статутних органів, а також доданням копії документа про легалізацію);
7) документ, який підтверджує місцезнаходження об'єднання громадян
Міжнародна громадська організація додатково подає документи, які підтверджують поширення її діяльності на території хоча б однієї іншої держави (довіреності, зобов'язання, протоколи, документи про легалізацію тощо).
Спілка об'єднань громадян додатково подає рішення центральних статутних органів об'єднань громадян про їх вступ до спілки.
4. Заява про реєстрацію місцевої громадської організації розглядається у 3-денний строк після надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.
|
|
|
Заява про реєстрацію всеукраїнської та міжнародної громадської організації розглядається протягом одного місяця після надходження документів. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк після його прийняття.
6. За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію об'єднання громадян або про відмову в його реєстрації.
7. У разі реєстрації об'єднання громадян засновникові видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка (додаток N 3).
Зареєстрованому об'єднанню громадян присвоюється відповідний номер, і воно вноситься до Реєстру об'єднань громадян, що ведеться реєструючим органом.
У Реєстрі зазначається: дата надходження документів, назва об'єднання громадян і місцезнаходження його статутних органів, дата затвердження статуту (положення), основна мета діяльності об'єднання, відомості про склад центральних статутних органів об'єднання, дата реєстрації, відомості про зміни в статутних документах, сума внесеного реєстраційного збору.
Дані Реєстру всеукраїнських об'єднань громадян та міжнародних громадських організацій, зареєстрованих Укрдержреєстром, публікуються в газеті "Урядовий кур'єр".
9. Для легалізації громадської організації шляхом повідомлення про її заснування до легалізуючого органу подається заява, підписана не менш як трьома засновниками громадської організації або її уповноваженими представниками. В заяві вказується прізвище, ім'я, по батькові засновників громадської організації або їх уповноважених представників, рік народження, місце постійного проживання, назва організації і місцезнаходження центральних статутних органів, основна мета діяльності громадської організації. Підписи в заяві повинні бути завірені в установленому законом порядку.
Громадська організація, легалізована шляхом повідомлення про її заснування, вноситься до книги обліку громадських організацій, що ведеться легалізуючим органом.
У книзі обліку громадських організацій зазначається: дата надходження документів, назва організації і місцезнаходження центральних статутних органів, основна мета діяльності, дата легалізації.
10. Легалізація об'єднань громадян, що мають одну і ту ж назву, не допускається.
У разі коли із заявою про легалізацію звертаються об'єднання громадян, що мають одну і ту ж назву, перевага віддається об'єднанню громадян, яке першим подало заяву про легалізацію.
12. Для реєстрації змін, що вносяться до статутних документів об'єднання громадян, до реєструючого органу подаються:
1) заява про реєстрацію зазначених змін, підписана уповноваженим представником;
2) протокол з'їзду (конференції) або загальних зборів з рішенням про внесення змін до статуту (положення);
3) статут (положення) в двох примірниках з унесеними змінами;
4) оригінали свідоцтва про реєстрацію об'єднання громадян та його статуту (положення).
У разі внесення до статутних документів змін, що пов'язані із зміною місцезнаходження об'єднання громадян, додатково подаються документи, які підтверджують місцезнаходження такого об'єднання.
За результатами розгляду заяви про реєстрацію змін приймається у термін, передбачений для розгляду заяви про реєстрацію об'єднання громадян, рішення про реєстрацію змін з виконанням відповідної позначки на титульному аркуші статуту (положення) або про відмову в їх реєстрації.
У разі зміни назви, місцезнаходження вищого статутного органу, мети об'єднання громадян реєструючий орган видає нове свідоцтво про реєстрацію такого об'єднання.
Про зміну своєї назви об'єднання громадян зобов'язане після реєстрації змін опублікувати відповідне оголошення в засобах масової інформації.
13. У разі припинення діяльності об'єднання громадян реєструючий орган приймає рішення про скасування запису в Реєстрі об'єднань громадян.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!