Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців і працівників органів внутрішніх справ.
Стаття 15. Відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень
Військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи рядового і начальницького складів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів внутрішніх справ і Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення корупційних правопорушень, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, щодо подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, ці особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи і адміністративний арешт.
|
|
|
Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.
При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.
Основи державного управління в галузі освіти.
В Україні для управління освітою створюється система державних органів управління і органи громадського самоврядування. Закон України “Про освіту” зі змінами і доповненнями станом на лютий 2002 р.
|
|
|
Система освіти в Україні складається з :
• органів управління освітою (державних і місцевого самоврядування);
• самоврядування в галузі освіти;
• закладів освіти;
• наукових, науково-методичних і методичних установ;
• науково-виробничих підприємств.
До державних установ управління освітою в Україні належать:
• Міністерство освіти і науки, молоды та спорту України;
• Міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти;
• Вища атестаційна комісія України;
• Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;
• місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.
Центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво в сфері освіти є Міністерство освіти і науки, молоды та спорту України.
Його діяльність спрямовується і координується кабінетом Міністрів України. Повноваження:
• бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України,Програми діяльності Кабінету міністрів України;
|
|
|
• розробляє державні стандарти освіти, здійснює контроль за їх додержанням;
• бере участь у визначенні державної політики в галузі освіти, науки,
• професійної підготовки кадрів, розробляє програми розвитку освіти;
• визначає мінімальні нормативи матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти;
• формує і розміщує державне замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою;
• розробляє умови прийому до закладів освіти;
• забезпечує випуск підручників, посібників, методичної літератури;
• виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань
Щодо міністерств і відомств України, яким підпорядковані заклади освіти, то слід сказати, що міністерства і відомства України, яким підпорядковані заклади освіти, разом з Міністерством освіти і науки України беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв’язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організовують впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду.
|
|
|
Акти міністерств і відомств, яким підпорядковані заклади освіти, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм органів управління освітою, закладів освіти відповідного профілю незалежно від форм власності. Це передбачено частиною другою статті 12 Закону України “Про освіту”. Закон України “Про освіту” зі змінами і доповненнями станом на лютий 2002 р.
Вища Атестаційна Комісія є центральним органом виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Вища Атестаційна Комісія України реалізовує державну політику в галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, присудження наукових ступенів кандидата наук, доктора наук, присвоєнню вченого звання старший науковий співробітник.
В межах своїх повноважень, Вища Атестаційна Комісія організовує виконання актів законодавства України, узагальнює практику його застосування з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України, а також здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
До повноважень вищої Атестаційної Комісії належать:
• формування в установленому порядку мережі спеціалізованих вчених рад для захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук у вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах та інших організаціях, що проводять наукові та науково-технічні дослідження, затверджує склад зазначених рад і перелік спеціальностей, за якими ці ради можуть проводити захист дисертацій, присуджувати наукові ступені;
• отримує звіти про роботу спеціалізованих вчених рад, припиняє чи обмежує в установленому порядку їх діяльність;
• видає в установленому порядку дипломи кандидата наук і доктора наук;
• розробляє і затверджує вимоги до дисертацій та до осіб, які претендують на здобуття наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробітника;
• створює банки даних щодо наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації;
• здійснює в межах своїх повноважень охорону державних таємниць;
• розробляє і затверджує в межах своїх повноважень нормативні документи про присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання згідно з законодавством;
• здійснює інші повноваження, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
Положення про Вищу атестаційну комісію затверджене Указом Президента України від 25 лютого 1999 р.
Частина третя статті 12 Закону “Про освіту” передбачає, що Міністерство освіти Автономної Республіки Крим здійснює повноваження керівництва освітою, крім повноважень, віднесених до компетенції Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, міністерств і відомств, яким підпорядковані заклади освіти. Закон України “Про освіту” зі змінами і доповненнями станом на лютий 2002 р.
Основними повноваженнями Міністерства освіти Автономної Республіки Крим є:
• реалізує державну політику в галузі освіти;
• здійснює контроль за практичним втіленням державної політики в галузі освіти;
• здійснює контроль за дотриманням актів законодавства про освіту в усіх закладах освіти не залежно від форм власності та підпорядкування;
• здійснює керівництво державними закладами освіти;
• здійснює навчально-методичне керівництво, контроль за дотриманням державних стандартів освіти;
• та ряд інших повноважень, які виходять з накладених на нього завдань.
Державну політику в галузі освіти на місцях здійснюють місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які в межах своєї компетенції:
• встановлюють не нижче встановлених Міністерством освіти України мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є в комунальній власності, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;
• забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організації системи освіти;
організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей в закладах освіти;
організовують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів;
• та ряд інших повноважень.
Щодо органів громадського самоврядування, то слід сказати, що ними є:
• загальні збори (конференція) колективу закладу освіти;
• районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників;
• з’їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим;
• Всеукраїнський з’їзд працівників освіти.
Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти, вирішують в межах своїх повноважень питання навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної, фінансово-господарської діяльності закладів освіти.
Повноваження органів громадського самоврядування визначаються межами чинного законодавства Міністерства освіти та науки України за участю представників профспілок, Всеукраїнських педагогічних (освітянських) об’єднань.
Щодо самоврядування закладів освіти, то варто відмітити, що це самоврядування передбачає право закладів освіти на:
• самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної, і фінансово-господарської діяльності; участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного контракту та угод підприємств, установ, організацій, громадян;
• прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних, інженерно-педагогічних та інших працівників, а, також фахівців з інших держав, в тому числі і за контрактами; та інші права.
Білет 25
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 290; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!