Правила спілкування з конфліктною особистістю
ПРАКТИЧНА Ч.
Правила ведення дискусії.
Дискусія — форма колективного обговорення, мета якої — виявити істину через зіставлення різних поглядів, правильне розв'язання проблеми. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальний поштовх пробуджує бажання активно мислити .
Організація дискусії має три основні етапи: підготовчий, основний, заключний.
Підготовчий етап передбачає такі завдання:
— сформулювати тему дискусії;
— визначити основні питання, які обговорюватимуться;
— підготувати основну літературу з проблеми, яка виноситься на дискусію;
— визначити місце та час проведення дискусії.
На другому етапі — основному — обговорюються питання, які внесені до порядку денного. Якщо в процесі обговорення або ж осмислення деяких моментів дискусії виникає невелика пауза, то головуючому не рекомендується її переривати, даючи можливість учасникам дискусії трохи поміркувати, оскільки це може сприяти новому повороту дискусії.
Третій етап — заключний — це підбиття підсумків. Як правило, це робить ведучий — головуючий, проте можна доручити цю справу одному із спеціалістів — учасників дискусії.
За нормами етикету дискусія не повинна тривати більше, ніж З год, оскільки зловживання часом призводить до втоми учасників дискусії, до їхнього роздратування і неприйняття всього, що відбувається довкола. Дуже важливим у дискусії є дотримання часового регламенту: повідомлення — 15—20 хв, виступ — 3—5 хв.
|
|
|
Основні правила ведення дискусії:
1. Відверто висловлювати думки.
2. Поважати точки зору всіх членів дискусії.
3. Слухати інших, не перебиваючи.
4. Не говорити занадто довго та занадто часто.
5. Водночас має говорити лише одна особа.
6. Дотримуватися позитивних ідей та стосунків.
7. Не критикувати себе та інших.
8. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу.
Існує багато форм організації дискусії. Найпоширеніша — це дерево рішень. Цей метод полягає в тому, що у ході дискусії учасники заповнюють таблицю. (проблема, Одна колонка переваги, а інша недоліки.)Головуючий ставить проблему на обговорення. Учасникам надається основна інформація, історичні факти, дати, події тощо. Вони мають для себе відзначити позитивні і негативні моменти у вирішенні цієї проблеми і самостійно прийняти рішення, про яке повідомлять в обговоренні.
Інша форма проведення дискусії— ток-шоу, під час якого є можливість висловити різні точки зору на задану завчасно тему (за умови доброї підготовки учасників). Ведучий ток-шоу повинен слідкувати, щоб учасники не відхилялися від заданої теми. Першими виступають основні учасники (по 20 хв), після чого інші беруть участь у дискусії. По закінченні дискусії ведучий підводить підсумки, дає короткий аналіз, інколи — поради на майбутнє.
|
|
|
Відома ще одна форма проведення дискусії — "мозковий штурм". Вона полягає в тому, що збирається велика кількість учасників дискусії, які вільно висловлюють свої думки з приводу розв'язання певної задачі. Ніхто при цьому не може обговорювати, критикувати чи підтримувати ідеї інших. У процесі такої дискусії можна вислухати велику кількість пропозицій з вирішення певної проблеми і в кінцевому варіанті вибрати найоптимальніше рішення.
Примітки:
1. Дуже важливо, щоб всі погодились з кожним пунктом правил, “ратифікували” їх. Це дозволить далі посилатися на ці правила як на “закон поведінки” під час дискусій.
2. Зауваження щодо порушень не повинні бути брутальними або образливими. Можуть бути застосовані будь-які форми.
3. Перелік правли не є сталим і непорушним. Учасники можуть змінювати та доповнювати його. Але важливо написати його разом. Це спочатку створить атмосферу спільних зусиль, а не накинутих настанов.
Культура мовлення під час ведення дискусій
|
|
|
Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань і т.п., це стосується вмінню висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двохзначного трактування своїх висловлювань і позицій.
Важливе місце також слід приділити часу виступів сторін, які ведуть дискусію. Не можна, щоб одна сторона мала більше часу для виступів.
Не можна, щоб хтось зі сторін переходив на силові методи ведення дискусії. Сила голосу – це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв’язання суперечки.
Не можна у жодному разі під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного відношення до розглядуваних питань.
Правила спілкування з конфліктною особистістю.
У процесі спілкування з конфліктною особистістю бажано дотримуватися таких правил:
• виявляйте витримку, щоб не дати можливості втягнути себе в конфлікт і посилити його;
• вислухайте тих, хто до вас звертається, дайте йому "поплакатися";
• не поспішайте з висновками й обіцянками, не говоріть зопалу;
|
|
|
• не переоцінюйте себе, свою інформацію, свою попередню думку про "складну особистість".
• будьте принциповим, однак не боріться заради принципу.
• пвмятайте, прямолінійність це не завжди добре й корисно для вас.
• критикуйте, але не займайтеся критиканством.
• частіше усміхайтеся усмішка дешево коштує, проте дорого цінується.
• будьте незалежні, але не самовпевнені.
• не перетворюйте настирливість на докучливість.
• не чекайте справедливості у ставленні до себе, якщо ви не справедливі до інших.
• не виявляйте ініціативу там де її не потребують.
• проявляйте доброзичливість та коректність.
• реалізуйте себе у творчості, а не у сварках.
Модель поведінки з конфліктною особистістю:
1. Усвідомлення конфліктності.
2. Уникнення впливуконфліктної людини.
3. Дотримання нейтралітету
4. Виявити причини її конфліктності.
5. Знайти способи задоволення її прихованих інтересів та потреб.
6. Використати спільні підходи
7. Нейтралізація, контроль.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 334; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!