Тема 6. ПРАВОВА ОХОРОНА КОНСТИТУЦІЇ
ТА КОНСТИТУЦІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Правова охорона Конституції є невід’ємною умовою забезпечення її верховенства і стабільності, високої ефективності дії її положень у всіх сферах життєдіяльності України.
Належний рівень правової охорони Конституції – необхідний атрибут правової держави, яка є найважливішим чинником побудови громадянського суспільства.
Правова охорона здійснюється у різноманітних формах, головними з яких є конституційний контроль і конституційний нагляд.
Правовий захист Конституції України здійснюють:
- вищі органи державної влади (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України);
- судові та правоохоронні органи, центральні та місцеві органи виконавчої влади;
- Конституційний Суд України;
- Збройні Сили України;
- громадяни України.
В Україні уповноваженим органом, що має право видавати юридично обов’язкові акти є Конституційний Суд України, який може оцінювати правові акти тільки при поданнях або зверненнях до нього.
Правовий статус, завдання, склад, компетенція та акти Конституційного Суду України визначено Конституцією України та Законом України “Про Конституційний Суд України”, а також Регламентом Конституційного Суду України.
Поняттям «конституційна юстиція» або «конституційне правосуддя» в Україні охоплюється два види правовідносин, пов’ язаних з характеристикою єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні – Конституційного Суду України, як державного інституту судової влади, і як судового органу, що здійснює с
вою діяльність у формі конституційного судочинства.
|
|
|
Конституційне правопорушення (делікт) – передбачений факт неправомірної поведінки в конституційно-правовій сфері, є однією з підстав конституційної правової відповідальності.
Конституційно-правова відповідальність – невід’ємний складовий елемент соціальної відповідальності особи, асоціацій, різноманітних формальних і неформальних суспільних інституцій. Особливістю конституційної відповідальності є відсутність детальної конкретизації, наявність конституційних санкцій. Санкція обов’язково передбачена конституційно-правовою нормою, тому санкцією може бути скасування актів, звільнення з посади (відставка, усунення з поста), дострокове припинення повноважень тощо.
Конституційна відповідальність буває: ретроспективною (відповідальність за минуле) та позитивною (відповідальна поведінка, відповідальне ставлення органу до своїх обов’язків, належне виконання своїх обов’язків, підзвітність, юридична компетентність).
Фактичною підставою ретроспективної відповідальності є вчинення правопорушення.
|
|
|
Об’єктом правопорушення є відносини, які регламентуються нормами конституційного права. Сутність їх полягає в тому, що це – найбільш важливі, фундаментальні відносини, в основі яких лежать ідеї і практика повновладдя народу України.
Своєрідність конституційного права України виявляється і у функціях конституційного права, найважливішими з них є: політичні, економічні, духовні, ідеологічні, соціальні, установчі, правотворчі, інформаційні, регулятивні, охоронні тощо. Регулятивна функція втілюється, перш за все, у ст.ст. 2, 3, 5, 40, 73, 92, 103 Конституції України, охоронні – у ст.ст. 47, 49, 50, 52, 54, 55 Конституції України.
Тема 7. КОНСТИТУЦІЙНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО
Змістом юридичного процесу є сукупність процесуальних дій учасників процесу, що направлені на досягнення юридичного результату (мети).
Процесуальні норми закріплюють порядок, способи, методи здійснення діяльності державних органів шляхом встановлення конкретних процесуальних форм реалізації норм, що виражають зміст діяльності державних органів (норми матеріального права). Якщо матеріальні норми відповідають на питання “що робити?”, то процесуальні – “як робити?” , взаємозв’язок між ними – це зв’язок змісту і форми.
|
|
|
Під процесуальною формою розуміють передбачений предметною характеристикою процесу (системою проваджень) послідовний порядок дій (стадійність) учасників процесу, що забезпечується системою юридичних гарантій (процесуальний режим).
Конституційно-правова форма складається з трьох елементів: процес, процедура, провадження.
Серед процесуальних норм конституційного права, чільне місце займають норми, що пов’язані з формуванням і удосконаленням органів держави та органів місцевого самоврядування, тобто конституційні норми, що регулюють установче провадження.
Процесуальна форма виборчого провадження в Україні характеризується системою проваджень, що складаються з провадження по проведенню чергових виборів, проваджень по проведенню позачергових виборів, проваджень по проведенню повторних виборів, проваджень по проведенню виборів замість вибулих депутатів. Для всіх видів виборчих проваджень існують загальні стадії:
- проголошення (призначення) виборів,
- затвердження (утворення) виборчих одиниць (округів, дільниць),
- утворення виборчих органів (комісій),
- складання списків виборців,
- висування і реєстрації кандидатів,
|
|
|
- проведення передвиборчої агітації,
- голосування,
- стадія підрахунку голосів, визначення результатів та підбивання підсумків виборів.
Законодавче провадження – сукупність дій, за допомогою яких, здійснюється прийняття парламентськими установами законодавчих актів.
Технологія підготовки та прийняття рішень нормативного характеру українським парламентом – Верховною Радою України заснована на конституційних принципах та складається з логічних стадій:
- законодавчої ініціативи,
- обговорення законопроекту,
- прийняття закону,
- підписання і оприлюднення (опублікування) закону.
Порядок діяльності з розробки нових, зміни та скасування старих правових норм уповноваженими органами з метою оптимального варіанту правового регулювання суспільних відносин, наряду з терміном “законодавче провадження” використовується термін “правотворче провадження”.
Юрисдикційне провадження в конституційному праві ґрунтується на конституційній юстиції та діяльності судів загальної юрисдикції. Згідно ст.147 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.
Нормами Закону України “Про Конституційний Суд України” встановлено обов’язковість порядку виконання актів Конституційного Суду України, що провадиться через конституційну систему органів державної влади.
Розвиток конституційних процесуальних норм відстає від потреб конституційно-правового регулювання, так особливе соціальне значення має процесуальна форма конституційної відповідальності, яка знаходиться на стадії формування, що обумовлено значними пробілами в законодавстві. Ступінь розвитку конституційного процесу в Україні є показником рівня розвитку національної правової системи в цілому, що змушує законодавців сьогодні приділяти більше уваги процесуальним нормам.
О С О Б Л И В А Ч А С Т И Н А
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 264; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!