Тема 1. ВСТУП ДО СУЧАСНОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний університет
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»
Криворізький факультет
Кафедра правових дисциплін
КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Навчально-методичні вказівки
Для підготовки до семінарських занять
Та самостійного вивчення дисципліни
Кривий Ріг
2011
Навчально-методичні вказівки підготовлено відповідно до Освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним напрямком 6030401 “Право”, нормативної частини змісту освіти: 1.2.8. Конституційне право України та Програми навчальної дисципліни з використанням нормативних матеріалів Міжнародної освітньої програми прикладного державознавства і управління, а також навчально-методичних матеріалів Національного університету «Одеська юридична академія».
Дані вказівки рекомендовано використовувати при підготовці до семінарських занять та для самостійного вивчення дисципліни “Конституційне право України” студентам денної, вечірньої, заочної форм навчання КФ НУ «ОЮА».
Навчально-методичні вказівки містять тематичний план дисципліни, навчальну програму, вказівки до вивчення тем, плани семінарських занять та завдання для них, питання для самостійного опанування матеріалу та теми для виконання рефератів, джерела нормативно-правової інформації та критерії оцінки знань з робочої програми.
|
|
|
Укладач:
Стець Олег Миколайович, ст. викладач кафедри правових дисциплін Криворізького факультету Національного університету «Одеська юридична академія»
ЗАТВЕРДЖЕНО
На засіданні кафедри правових дисциплін КФ НУ «Одеська юридична академія»
(Протокол № ____ від «_____» _________________ 20____ року)
ПЕРЕДМОВА
Конституційне право України – одна з профілюючих галузей права та єдина в правовій системі України фундаментальна галузь. Це проявляється в тому, що конституційні приписи повинні регулювати та охороняти важливі суспільні відносини, встановлювати при цьому належність публічної влади, її організацію та гарантії основних прав і свобод людини і громадянина.
Сучасна українська наука конституційного права знаходиться на етапі становлення, що пов’язано із намаганням подолати стереотипи радянської науки державного права, догми якої по суті зводились до “наукового” обґрунтування конституційності існуючих в часи тоталітаризму державного ладу, партійної диктатури, порушення та обмеження прав людини.
Вітчизняна наука конституційного права прагне на основі світових досягнень обґрунтувати конституційно-правові інститути та категорії конституційного права, роль Конституції України у суспільному житті, напрямки організації конституційного ладу, побудови правової держави та формування громадянського суспільства.
|
|
|
З прийняттям Конституції України у 1996 році увага науки конституційного права концентрується на проблемах реалізації її положень, взаємодії держави та інститутів суспільства, ролі громадських об’єднань та політичних партій у поглибленні демократичних процесів в українському суспільстві.
Конституційне право України як навчальна дисципліна являє собою систему знань, одержаних наукою конституційного права і практикою його створення та реалізації.
Навчальна дисципліна “Конституційне право України” викладається у вищих юридичних навчальних закладах при підготовці молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів за спеціальністю “Право”. Обсяг та зміст дисципліни “Конституційне право України” в Криворізькому навчальному центрі Національного університету «Одеська юридична академія» визначається навчальними програмами, які затверджуються на засіданні кафедри правових дисциплін КФ НУ «ОЮА».
Навчальна дисципліна “Конституційне право України” передбачає насамперед одержання студентами знань про поняття конституційного права, його предмет, методи, систему, функції, джерела. В курсі конституційного права України висвітлюються найважливіші положення вчення про конституцію (конституціоналізму), основні етапи історії Конституції України, її юридичні властивості, основні принципи, структура, функції чинної Конституції України, порядок її реалізації, тлумачення, порядок внесення змін та її охорона (гарантування) тощо.
|
|
|
Відповідно до програми, що складається з двох частин – загальноїта особливої, в рамках дисципліни “Конституційне право України” вивчаються основні положення науки конституційного права, а саме:
- зміст предмету галузі конституційного права,
- основні положення вчення про конституцію, засади конституційного ладу України та його складових, конституційно-правове закріплення суверенітету Українського народу, форми держави,
- питання прав і свобод людини і громадянин, відповідність конституційно-правового регулювання основ правового статусу людини і громадянина міжнародно-правовим стандартам з прав людини,
- форми здійснення народовладдя, предмет та види референдумів в Україні, виборче право та виборча система України,
|
|
|
- конституційна система та принципи поділу влади, організації і функціонування органів державної влади, правовий статус Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, а також принципи організації органів правосуддя в Україні та діяльності Конституційного Суду України,
- конституційні принципи територіального устрою України,
- конституційно-правові засади організації та функціонування місцевого самоврядування в Україні,
- питання конституційної реформи в Україні тощо.
Метою навчальної дисципліни є ознайомлення студентів з основними поняттями, якими оперує наука конституційного права, розкриття положень вчень про конституцію та розгляд особливостей конституційного процесу в Україні, проведення аналізу конституційно-правових інститутів.
В результаті вивчення навчальної дисципліни “Конституційне право України” студенти повинні оволодіти:
Знаннями: стану основних проблем науки конституційного правового регулювання суспільних відносин; структури, функцій та юридичних властивостей Конституції України, її ролі та місце в правовій системі держави; загальних положень конституційного ладу; конституційно-правового статусу особистості, гарантій реалізації основних прав, свобод та обов’язків громадян України; виборчої системи України; нормативно-правового регулювання проведення референдумів; конституційно-правового статусу законодавчої, виконавчої та судової влади; механізмів захисту Конституції України; державних символів України, нормативного регулювання їх використання та захисту тощо.
Уміннями: використовувати данні науки конституційного права України при вирішенні професійних завдань; орієнтуватись в системі законодавства та правової практики; робити інтерпретацію діючому конституційному законодавству; правильно застосовувати норми Конституції України та інших нормативно-правових актів.
Навичками: збору та використання спеціальної літератури, обробки, систематизації, зберігання та використання конституційно-нормативної інформації, проведення її порівняльно-правового аналізу та її використання на практиці.
Глибоке засвоєння студентами-правознавцями положень науки конституційного права та конституційного законодавства України є обов’язковою передумовою для подальшого вивчення інших галузей права та чинного законодавства, сприяє оволодінню іншими навчальними дисциплінами. Вивчення курсу конституційного права України також допомагає професійному формуванню у студентів правосвідомості, демократичного світогляду, належної професійної культури майбутнього юриста, формуванню національної ідеології, поваги до Конституції України та законів, до держави, державних символів та інших інститутів держави, а також для усвідомлення студентами тих загальнолюдських цінностей на яких базується Конституція України.
ПРОГРАМА
ДИСЦИПЛІНИ “КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”
Тематичний план дисципліни
Бюджет навчального часу – (кількість годин)
| № теми | Назва теми | Всього | Лекції | Семінарські заняття | Самостійна робота |
| Загальна частина | |||||
| 1 | ВСТУП ДО СУЧАСНОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ | 10 | 4 | 2 | 4 |
| 2 | КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО – ГАЛУЗЬ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ТА ЮРИДИЧНА НАУКА | 6 | 2 | 1 | 3 |
| 3 | КОНСТИТУЦІЙНІ НОРМИ ТА ДЖЕРЕЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА | 12 | 2 | 1 | 9 |
| 4 | КОНСТИТУЦІЯ – ОСНОВНИЙ ЗАКОН ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА | 8 | 2 | 2 | 4 |
| 5 | КОНСТИТУЦІЙНІ ВІДНОСИНИ. КОНСТИТУЦІЙНІ КОНФЛІКТИ | 10 | 2 | 2 | 6 |
| 6 | ПРАВОВА ОХОРОНА КОНСТИТУЦІЇ ТА КОНСТИТУЦІЙНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | 10 | 4 | 2 | 4 |
| 7 | КОНСТИТУЦІЙНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВО | 9 | 4 | 4 | 1 |
| Всього: | 65 | 20 | 14 | 31 | |
|
Особлива частина | |||||
| 8 | КОНСТИТУЦІЙНИЙ ЛАД ДЕРЖАВИ ТА СУСПІЛЬСТВА | 10 | 2 | 2 | 6 |
| 9 | КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА | 7 | 2 | 1 | 4 |
| 10 | ГРОМАДЯНСЬКІ СТАНИ ОСОБИСТОСТІ | 5 | 2 | 1 | 2 |
| 11 | ДЕРЖАВНИЙ ЛАД УКРАЇНИ | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 12 | ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЇНИ. КОНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ | 9 | 2 | 2 | 5 |
| 13 | КОНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ | 10 | 4 | 2 | 4 |
| 14 | МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 15 | ФОРМУВАННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ | 6 | 2 | 2 | 2 |
| 16 | СУЧАСНИЙ ЕТАП КОНСТИТУЦІЙНОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ | 6 | 2 | 2 | 2 |
| Всього: | 65 | 20 | 16 | 29 | |
| Всього по дисципліні: | 130 | 40 | 30 | 60 | |
Навчальна програма
З А Г А Л Ь Н А Ч А С Т И Н А
Тема 1. ВСТУП ДО СУЧАСНОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ
Конституціоналізм це політико-правова система держави та суспільства, що спирається на конституцію та конституційні методи правління, це система знань про фундаментальні політико-правові цінності демократії, їх склад, форми вираження, методи та стадії реалізації. Конституціоналізм включає такі положення, як верховенство права, правова держава, безпосереднє народовладдя, теорія і практика поділку влади, здійснення місцевого самоврядування, конституційне закріплення прав, свобод і обов’язків людини та громадянина тощо.
Конституціоналізм це нова дефініція в праві, тому поки що немає єдиного загальновизнаного визначення цього поняття.
Елементи конституціоналізму: Основний Закон держави, конституційна теорія, конституційні відносини, конституційна законність та правопорядок, конституційна правосвідомість.
Конституціоналізм як наукову категорію можна тлумачити з двох позицій. У широкому плані еволюція конституціоналізму починається від міфологічних форм світорозуміння – параполітології IV-III тис. до н.е., коли найінтелектуальніші представники людства стали замислюватись над сутністю категорій правди і справедливості, держави і суспільства, особливостями їх устрою, стали до раціонально-логічних форм мислення, тобто до ознак теоретичного знання, виникнення політико-правової науки. У вузькому розумінні, розвиток конституціоналізму як комплексу політико-правових ідей та державотворчої практики молодої буржуазії, переважно XVII-XVIII ст. (у багатьох країнах цей процес розпочався у XIX-XX ст.) орієнтується на створення інституціонально-правових умов функціонування держави, і конституціоналізм уже прямо пов’язується з творенням чи наявністю Основного закону держави, який мав найвищу юридичну силу, визнавав характер взаємовідносин ланцюжку “особа-суспільство-держава”, основи політичної, економічної і правової системи, закріплював форму правління, державний устрій і т. ін.
Визначною подією на шляху конституційного становлення України є створення політико-правової бази: прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України, прийняття 24 серпня 1991 року Акту проголошення незалежності України, схвалений 1 грудня 1991 року більшістю українського народу (90,32% громадян з тих, хто взяв участь у голосуванні) на всеукраїнському референдумі.
Основні тенденції розвитку сучасного конституціоналізму: демократизація всіх сфер життєдіяльності держави та суспільства, інтернаціоналізація, соціологізація, інформатизація, політологізація, психологізація і т. ін.
Методологія конституційної науки – вчення про методи пізнання конституційно-правових реалій, теоретичне обґрунтування прийомів, способів пізнання конституційно-правової матерії, що використовуються в науці конституційного права.
Термін “конституція” (від лат. сonstitutio – устрій, установлення) використовується сучасною наукою конституційного права у кількох значеннях: конституція фактична, конституція юридична, конституція соціальна. Юридичні конституції можуть мати формальний або матеріальний характер.
Функції конституції – це основні напрямки її впливу на суспільні відносини, які обумовлені соціальним призначенням конституції. Основними з них є – юридична, політична та ідеологічна функції.
Класифікація конституцій в літературі здійснюється за допомогою таких критеріїв: форма конституції, термін дії, спосіб прийняття, порядок внесення змін і доповнень, встановлені конституцією форма правління, форма державного устрою і державно-політичний режим.
Категорії сучасного конституціоналізму складають систему категорій, і в залежності від призначення, виду та місця категорії мають логічне, методологічне та юридичне значення.
Тема 2. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО – ГАЛУЗЬ ПРАВОВОЇ
СИСТЕМИ ТА ЮРИДИЧНА НАУКА
Конституційне право як провідна галузь національної системи права України, представляє собою сукупність юридичних норм, що закріплюють і регулюють основи конституційного ладу України, основи правового статусу особи, державно-територіального устрою, систему і принципи організації і діяльності органів держави і місцевого самоврядування в Україні.
Конституційне право України як самостійна галузь має свій предмет правового регулювання - це суспільні відносини які складають об’єкт конституційно-правового регулювання, виникають і діють в процесі здійснення основ повновладдя народу України. Ці відносини складаються в політичній, економічній, соціальній, духовній і інших сферах життєдіяльності суспільства і держави.
Метод конституційно-правового регулювання – це сукупність прийомів і засобів, з допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що становлять предмет галузі конституційного права.
Наука конституційного права є галузевою юридичною наукою, яка становить собою цілісну систему знань, висновків та ідей щодо основ повновладдя народу, правового статусу людини і громадянина, організації та діяльності органів державної влади, засад місцевого самоврядування тощо.
Функції науки конституційного права: політична, ідеологічна, методологічна, комунікативна, інтегративна, практико-прикладна, роз’яснювальна і т. ін.
Метод науки конституційного права - сукупність нормативно-правових правил, засобів, принципів наукового пізнання, які забезпечують отримання об’єктивних достовірних знань.
Джерелами науки конституційного права є: 1) праці вітчизняних і зарубіжних вчених, які безпосередньо або опосередковано стосуються проблем, пов’язаних з предметом науки конституційного права; 2) правові акти (чинні, і такі, що втратили чинність), які містять конституційно-правові норми.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 690; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!