Тема 4. Представництво інтересів клієнтів у різних інституціях

Стаття 26 ЦПК України відносить представників до осіб, які беруть участь у справі. Вони мають юридичну заінтересованість у справі, що визначається інтересом тих осіб, від імені та на захист яких вони здійснюють свою діяльність або від імені яких вони здійснюють захист прав інших осіб. Функція судового представництва - сприяти стороні або третій особі в судовому захисті - похідна від матеріально-правової заінтересованості сторони чи третьої особи. Особистого інтересу (інтересу до об’єкта процесу) представник у справі не має. Проте він має процесуальну заінтересованість: вести процес в інтересах особи та добиватися ухвалення рішення суду також в інтересах особи, яка ним представляється в суді.

Представництво можливе на всіх стадіях цивільного судочинства і може здійснюватися особами, склад яких визначений ст. ст. 39; 40 ЦПК України.

2.Законне представництво виникає на підставі закону, адміністративного або судового акта за наявності таких юридичних фактів, як походження дітей від визначених батьків, усиновлення, встановлення опіки чи піклування над неповнолітніми, особами, визнаними недієздатними чи обмежено, дієздатними, призначення опіки над майном безвісно відсутньої особи, тощо.

Договірне представництво - це представництво, підставою виникнення якого є волевиявлення представника і довірителя, іншими словами, в його основі лежить договір. Договірне представництво може здійснюватися адвокатами, юрисконсультами чи іншими працівниками підприємств, установ, організацій, співучасниками та іншими особами, які допущені судом до здійснення процесуальних функцій представника.

Для здійснення процесуальних дій від імені та в інтересах сторін і третіх осіб представники наділяються широким колом процесуальних прав, закріплених у ст. 27 ЦПК України, як і всі особи, які беруть участь у справі.

Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

- довіреністю фізичної особи;

- довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують
службове становище і повноваження її керівника;

- свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Повноваження адвоката, як представника, можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Оригінали вищезазначених документів чи копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи. Фізична особа може надати повноваження представникові за усною заявою, яка заноситься до журналу судово засідання (ст. 42 ЦПК України).

3. Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.

Процесуальна діяльність учасників судочинства передусім акт психологічний. Вона відбувається у відповідності зі своїми закономірностями і психологічною організацією суб'єктів, які здійснюють цю діяльність. За своєю психологічною природою судові дебати — форма мовленнєвого спілкування учасників судового процесу, спосіб передачі інформації. Це засіб переконання суду, учасників процесу у правильності висунутих суб'єктами дебатів тез і обґрунтованості висунутих ними рішень.

Змістом судової промови завжди є певні думки, ідеї, доводи, міркування, пропозиції. Вони неминуче пов'язуються з особистим ставленням людей до результатів дослідження, емоційним сприйняттям інформації, психологічним станом переконаності чи не переконаності в правильності зроблених висновків.

У психологічній структурі судових дебатів виділяються такі компоненти, як психологічні властивості та якості виступаючого, психологія сприйняття промови і впливу останньої на формування судового переконання.

Мы поможем в написании ваших работ!