Роль і значення викладача в організації самостійної роботи студентів
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ
СУМСЬКА ФІЛІЯ
Кафедра юридичних дисциплін
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
з дисципліни __Основи юридичної клінічної підготовки
(повне найменування дисципліни)
галузь знань _0304 „Право”_________________
(вказується тільки для бакалавра) (шифр і найменування)
напрям підготовки _6.030402 „Правознавство”______
(шифр і найменування)
освітньо-кваліфікаційний рівень _Бакалавр_____________________
(найменування)
форма навчання Всі форми навчання ____________
(денна, заочна)
М. Суми
Р.
| СХВАЛЕНО Вченою радою Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ «» 2010 року Протокол № | СХВАЛЕНО Навчально-методичною комісією Сумської філії Харківського національного університету внутрішніх справ «» 2010 року Протокол № |
Рецензенти:
Навчальна програма з дисципліни „Основи юридичної клінічної підготовки” / Укладач:Соловйова Л.М. – Суми, Сумська філія Харківського національного університету внутрішніх справ, 2009.
|
|
|
РОЗГЛЯНУТО
на засіданні кафедри юридичних дисциплін
Сумської філії Харківського національного
університету внутрішніх справ
«» 2010 року
Протокол №
ЗМІСТ
І. Передмова.
Загальні положення.
Роль і значення викладача в організації самостійної роботи студентів.
Контроль і оцінка самостійної роботи.
Організація студентами самостійної роботи.
Підготовка реферату.
ІІ. Зміст програми.
ІІІ. Навчально-методична література.
Передмова
Загальні положення
Самостійна робота – це навчальна діяльність студентів поза розкладом занять, що спрямована на самостійне опрацювання та закріплення основного змісту питань, які розглядались під час лекцій та семінарів. На самостійне вивчення виноситься низка питань і проблем, що через обмеженість часу не висвітлювались під час занять, а також ті, що розглядалися під час аудиторної роботи, – для більш глибокого засвоєння.
Обсяг годин, що виділяються для самостійної роботи передбачається робочим навчальним планом і становить 34 години (денна форма навчання) та 46 годин (заочна форма навчання).
|
|
|
Самостійна робота займає найважливіше місце у професійній освіті в процесі підготовки фахівців. Значущість самостійної роботи обумовлена масштабами науково-технічної революції, вимогами суспільства: уміння бачити, ставити і вирішувати проблеми різного характеру для кожної людини. А це вимагає від тих, хто навчається, активності, ініціативності, творчого ставлення до роботи.
Головне повинне полягати в самостійному обдумуванні і осмисленні студентом роботи та її результатів. Інакше кажучи, будь яка робота, якщо вона містить елемент не тільки сприйняття, але і творення, є робота самостійна.
Підготовка юриста, ефективність його професійного становлення багато в чому залежить від свідомої, цілеспрямованої, пізнавальної, самостійної діяльності.
За період навчання за професійними освітніми програмами кожен студент самостійно виконує і готує низку завдань і робіт, зокрема доповіді, реферати, випускну або підсумкову роботу.
Основними принципами організації самостійної роботи студентів в період їх підготовки є:
- систематична робота студентів;
- обов’язковість виконання завдань (рефератів, доповідей, анотацій тощо);
|
|
|
- взаємозв’язок матеріалу, який вивчається, із професійною діяльністю.
Самостійна робота студентів проводиться з метою:
- систематизації і закріплення одержаних теоретичних знань і практичних умінь;
- поглиблення і розширення теоретичних знань;
- удосконалення умінь використовувати нормативну, правову, довідкову і спеціальну літературу;
- розвитку пізнавальних здібностей і активності студентів, їх творчої ініціативи, відповідальності та організованості;
- розвитку дослідницьких умінь і навиків.
У процесі навчання самостійна робота студентів умовно поділяється на три складові:
- самостійна робота студента в період проведення занять (лекцій, практичних, семінарів, проблемних семінарів, тренінгів, ділових ігор і круглих столів), при підготовці до занять, написанні рефератів, анотацій, конспектуванні, складанні бібліографії;
- самостійна робота в ході стажування і практики;
- самостійна робота студентів у міжсесійний період з виконання завдань, визначених в освітній програмі.
Особливе місце в організації самостійної роботи студентів займає діяльність викладача з керівництва нею.
Завдання для самостійної роботи поділяються на наступні групи:
|
|
|
1. Для оволодіння знаннями:
- читання тексту (підручників, навчально-методичних рекомендацій, першоджерел, додаткової літератури);
- складання плану тексту, графічне зображення структури тексту;
- робота із словниками і довідниками, ознайомлення і вивчення нормативних документів;
- навчально-дослідна робота (спостереження, експеримент, бесіда, вивчення документації, методик вивчення особи, включене спостереження, анкетування, інтерв’ювання, тестування тощо);
- використання інформаційних технологій, ресурсів Інтернет, аудіо- і відеоматеріалів.
2. Для закріплення і систематизації знань:
- робота з конспектом лекцій (обробка тексту);
- повторна робота над навчальним матеріалом (підручника, першоджерела, додаткової літератури, аудіо і відеоматеріалів);
- складання плану і тез відповіді, складання таблиць для систематизації навчального матеріалу, вивчення нормативних документів;
- підготовка відповідей на контрольні питання і тести;
- аналітична обробка тексту (анотування, рецензування, реферування тощо);
- підготовка повідомлень до виступу на семінарі, круглому столі, конференції;
- підготовка рефератів, доповідей, складання бібліографії;
- тестування.
3. Для формування умінь:
- рішення завдань за зразком;
- рішення варіативних завдань і вправ, тестів;
- рішення ситуаційних виробничих (професійних) завдань;
- підготовка до ділових ігор;
- підготовка до заліку.
Роль і значення викладача в організації самостійної роботи студентів
Викладач покликаний певним чином організувати пізнавальну діяльність і самостійну роботу студентів, саме ж пізнання повинен повною мірою здійснювати сам студент. Але і тут необхідно озброїти тих, хто навчається, основними прийомами розумової діяльності, оволодіння якими означає навчитися розчленовувати, сполучати, виділяти, абстрагувати, узагальнювати, конкретизувати, комбінувати, моделювати і перебудовувати властивості, зв’язки і відносини елементів цілого в різноманітних варіантах, тобто всьому тому, що є обов’язковою умовою будь-якого виду інтелектуальної праці.
Для організації викладачем самостійної роботи студентів необхідні певні організаційні заходи.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 483; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!