Тема 2. Юридична техніка. Документообіг в юридичній клініці



Всього годин 6, у тому числі практичне заняття 2, самостійна робота 4.

План

1. Документообіг організаційно-управлінської роботи у юридичній клініці.

2. Правила роботи в юридичній клініці: їх напрацювання і документальне закріплення. Архів письмової комунікації юридичної клініки.

3. Документування роботи з персоналом юридичної клініки. Документи, які заповнюються при вступі до юридичної клініки.

4. Документування інших напрямів діяльності юридичної клініки та основи бухгалтерського документування діяльності юридичної клініки.

Література: 5, 11, 12

Загальні рекомендації з вивчення теми:

1. Затверджено мережеві програмні документи щодо діяльності юридичних клінік в Україні: «Стандарти юридичних клінік України», «Типове положення про юридичну клініку», «Етичний кодекс юридичних клінік України», визначено й окреслено типовий тематичний план до навчального курсу з «Основ юридичної клінічної практики». Принагідно зазначити, що всі новостворені ЮК створювались у відповідності до стандартів та вимог юридичної клінічної програми. Дані стандарти та вимоги до неї слід віднести теж до досягнень компоненту, які сприяють уніфікації програми та її стійкому розвитку.

Статут юридичної клініки. Цей документ знадобиться лише в тому разі, якщо юридична клініка проходитиме реєстрацію як незалежна юридична особа.

Положення про юридичну клініку. Приймається керівництвом навчального закладу. Проект положення найчастіше розробляється студентами – працівниками клініки. Цим документом регулюються всі питання діяльності юридичної клініки як структурної складової ВНЗ, у ньому передбачені вимоги до працівників – членів клініки, умови набуття членства.

2. Правила роботи в юридичній клініці. Правила є внутрішнім документом, який закріплює порядок роботи клініки, порядок надання консультацій, права та обов’язки її членів та інші важливі аспекти діяльності клініки.

3. Заява про вступ до юридичної клініки.

Таблиця. Розподіл персоналу юридичної клініки

                          Керівник юридичної клініки
                              Студентський керівник
                                 Викладачі – куратори
                             Студенти - консультанти
                                            Слухачі

4. Нормальне функціонування юридичної клініки неможливе без ефективної організації роботи. Це зазначають науковці і практики, що опікуються організацією та розвитком юридичних клінік в Україні.

На початковому етапі суттєвим критерієм ефективного функціонування юридичної клініки є наявність програмних документів.

Форма організації юридичної клініки визначає і перелік необхідних програмних документів.

Журнали обліку вхідної та вихідної документації, обліку клієнтів та листів.

Документи, що складаються по кожній справі, що знаходиться в провадженні студента-консультанта.

 

Тема 3. Відпрацювання практичних юридичних навичок.

Всього годин 18, у тому числі лекції 4 практичне заняття 4, самостійна робота 10.

Контрольні питання

1.Інтерв’ювання клієнта: Підготовка до інтерв’ю. Зустріч, представлення один одному, організаційні питання, або перший контакт з клієнтом. Вільне викладення клієнтом суті свого звернення. З’ясування характеру правових проблем клієнта та хронології подій, або з’ясування проблеми клієнта. Підведення підсумків (резюме). Завершення інтерв’ю.

2. Аналіз справи і вироблення позиції по справі: Аналіз нормативно-правової бази. Аналіз фактичних даних по справі. Вироблення позиції по справі.

3.Консультування клієнта: Роз’яснення клієнту можливих варіантів рішення його проблеми.

4.Аналіз можливих наслідків кожного з них і допомога клієнту у виборі оптимального рішення.

5.Психологічні аспекти роботи з клієнтом при проведенні інтерв’ювання та консультування.

6.Етичні проблеми, що можуть виникати при інтерв’юванні, виробленні позиції по справі та консультуванні клієнта.

Література:10 – 13, 15 – 17, 23, 27 – 29, 31, 34

Загальні рекомендації з вивчення теми:

1. Юридичне інтерв’ю – це збір та обмін інформацією між клієнтом та юристом. В процесі інтерв’ювання клієнта студент-консультант повинен встановити контакт з клієнтом, отримати необхідну інформацію від нього, дослідити, в чому полягає мета клієнта, дати пораду клієнту та розвинути дійові взаємовідносини з клієнтом.

Отже, метою проведення інтерв’ю є отримання від клієнта інформації, яка має юридичне значення, на основі якої юрист запропонує клієнту варіанти правового вирішення проблеми, що виникла. При цьому інтерв’ювання є необхідною складовою діяльності будь-якого юриста у будь-якій сфері юриспруденції. Навички інтерв’ювання є важливими для практичної роботи. Значною мірою вони визначають успіх подальшої діяльності юриста з надання правової допомоги.

При розгляді теми «Інтерв’ювання» доречно привернути увагу студентів до розподілу процесу інтерв’ювання на декілька етапів:

Підготовка до інтерв’ю. Зустріч, представлення один одному, організаційні питання, або перший контакт з клієнтом. Вільне викладення клієнтом суті свого звернення. З’ясування характеру правових проблем клієнта та хронології подій, або з’ясування проблеми клієнта. Підведення підсумків (резюме). Завершення інтерв’ю.

2. Юридичний аналіз являє собою процес дослідження окремих структурних складових елементів справи з метою вироблення конкретної позиції в ній. Такий аналіз відбувається за законами логіки, відповідно, вивчити процеси, які відбуваються при ньому, дуже складно. Однак при цьому все ж таки можна застосувати певні правила, які мають методичне, допоміжне значення. Методику аналізу справи доцільно виводити саме зі з’ясування суті її елементів.

Кожна справа має наступні елементи:

1. Набір фактів - обставин реальної дійсності, які були з’ясовані в процесі збирання інформації. Такий елемент становить фактичну основу справи.

2. Набір норм, які врегульовують правовідносини, з приводу яких звернувся клієнт. Такий набір становить нормативну основу справи.

3. Набір доказів - відомостей про факти, які підтверджують наявність або відсутність обставин, визначених у межах фактичної основи справи.

Очевидно, що ефективний аналіз кожного із вказаних елементів у результаті визначає успішність аналізу справи в цілому. Аналіз кожної із складових повинен відбуватися у взаємозв’язку. Вироблення позиції – це, в першу чергу, комплексна професійна навичка, яка включає в себе інші навички, а саме: елементи навичок інтерв’ювання, консультування, складання правових документів, виступу в судових дебатах тощо. Найбільше вироблення позиції по справі пов’язано із навичкою аналізу справи. Аналіз справи є базовою навичкою, без якої неможливо виробити успішну і ефективну позицію по справі

3. Консультування в юридичній клініці слід розглядати як відносно самостійну навичку майбутньої професійної діяльності, кардинально відмінну від навички інтерв'ювання (мета інтерв'ювання - одержати від клієнта найбільш цінну інформацію правового значення для вирішення його проблеми, а консультування - надати клієнту вичерпну інформацію з його питання).

Кажучи про консультування, слід розрізняти разову консультацію, коли проблема клієнта вирішується в рамках єдиної зустрічі з юристом, і консультування з перспективою ведення справи клієнта, у тому числі і судового процесу.

4. Допомога клієнту у виборі оптимального рішення передбачає активну співучасть клієнта в обранні рішення, яке відповідатиме його реальним бажанням. Якщо рішення буде прийнято клієнтом особисто, він буде послідовно і наполегливо запроваджувати його в життя і сприяти у цьому своєму консультанту (представнику).

Визначення стратегії і тактики реалізації узгодженого рішення стає завершальним етапом для тривалої роботи з клієнтом, коли консультант виступає у справі як представник. У таких випадках, вибравши саме рішення, представник продовжує обговорення і пропонує клієнту можливі варіанти подальших дій.

На етапі консультування робота з клієнтом не припиняється, оскільки вона вимагає нової зустрічі з клієнтом, появи додаткової інформації і корегування визначеної позиції у справі, а також нових роз'яснень.

Від консультанта повністю залежить успіх консультування, якщо він буде уважним і переконливим.

5. Досвідчений юрист-консультант повинен бути, перш за все, психологом і намагатися зрозуміти стан клієнта, хід його думок і дати йому правильну пораду. Він повинен мати чітке уявлення про поведінку з клієнтом, і раніше, ніж виконувати доручення на користь клієнта, адвокат повинен встановити, чи немає конфлікту інтересів між новим клієнтом і існуючими клієнтами.

6. Конфлікт інтересівВ Україні питанням конфлікту інтересів юриста-консультанта, його фірми і його клієнтів уділяють значно менше уваги, ніж в країнах, де це питання має першочергове значення, а в деяких країнах, наприклад США, навіть дещо перебільшене.

У всіх нормах етичної поведінки юридичної професії будь-якої країни з розвиненою системою законодавства чи в самому законодавстві таких країн прямо вказано, що юрист не може приймати на себе доручення про захист інтересів того або іншого клієнта, якщо інтереси його клієнтів прямо суперечать один одному.

Зважаючи на вищевикладене, мету навчального заняття з консультуванняв юридичній клініці можна визначити таким чином:

1) роз'яснення поняття консультування і сфери його застосування;

2) демонстрація практичних навичок з консультування та їхнє закріплення;

3) оцінка застосування одержаних навичок консультування.

 


Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 580; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!