Методичні вказівки до виконання роботи
Експериментальна схема містить досліджуємий АД, який вмикається в мережу за допомогою перемикача П1 (положення І), i допоміжну машину постійного струму ДМ, яка повинна працювати генератором. Підключення обмотки збудження генератора до мережі постійного струму здійснюється за допомогою РДЗ, а замикання силового кола перемикачем П2. Зміна навантаження на валу АД здійснюється зміною опору допоміжної машини Rн. Щоб заміряти величину опору обмотки статора АД перемикачем П1 (положення ІІ), вона підключається до вимірювального моста. Вимірювання безпосередньої температури обмотки може здійснюватись вмиканням тумблера Т.
Запуск АД повинен здійснюватись при з'єднанні обмотки статора в трикутник. Вимірювання величин опору обмотки статора АД або її температури здійснюється через кожні 5 хв. при повній зупинці агрегату. АД при цьому відключається від мережі i підключається до вимірювача температури або опору. Для побудови кривої нагрівання достатньо 4..5 замірів.
Дані досліду заносять в таблицю:
| t, хв | 0 | 5 | 10 | 15 | 20 | 25 |
 , град
|
Побудова кривої нагрівання при нормальному навантаженні
Опір статорної обмотки при температурі навколишнього середовища t'0=20 °С становить R'1=6.3 Ом. По заміряному на початку роботи опору обмотки R1, опір обмотки при температурі t0 i температурному коефіцієнту a визначається початкова дійсна температура обмотки t0 з відомого співвідношення
|
|
|
, (19.1)
де a - температурний коефіцієнт, який залежить від температури навколишнього середовища
. (19.2)
Приріст температури обмотки при роботі двигуна можна одержати із формули (19.1), записаної в такому вигляді:
. (19.3)
На основі одержаних величин i значення приросту температури за рівні проміжки часу Dt будується крива нагрівання 
(рис. 19.2).
Стале значення температури tст визначається графічно (рис. 19.2). На осі t відкладаються рівні відрізки Dt i через них проводять вертикалі до перетину з кривою .
Через одержані точки перетину проводять горизонтальні прямі, продовжують їх уліво за вісь ординат. На проведених горизонтальних прямих уліво від осі ординат відкладають відрізки, пропорційні приросту температури за відповідний відрізок часу. Точка перетину прямої, проведеної через кінці відрізків Dt i осі ординат надасть величину tст.
Визначається стала нагрівання машини як абсциса між точкою перетину любої дотичної до кривої нагрівання з асимптотою i точкою торкання. Побудова повинна бути виконана особливо дбайливо. Після побудови повної кривої нагрівання проводиться перевірочне визначення Тн як абсциси при t=0.632×tст.
|
|
|
Для побудови повної кривої нагрівання визначається час t0, за який температура підвищилась до значення t0 (початок дослідження) i перенесенням початку координат будується повна крива нагрівання.
Час t0 може бути визначено по формулі:
.
Зміст звіту
Звіт повинен містити:
1) найменування роботи та її мету;
2) схему експериментальної установки i специфікацію її елементів;
3) таблиці даних замірів;
4) необхідні розрахункові дані;
5) графічна побудова кривих нагрівання ;
6) висновки відносно одержаних результатів.
Контрольні запитання
1. Від яких параметрів залежить стале значення температури нагрівання tст?
2. Як визначається тривалість процесів нагрівання i охолодження?
3. Що являє собою стала часу нагрівання i як вона визначається?
4. Як графічно визначити сталу температуру при наявності окремої ділянки кривої нагрівання?
5. Чим визначається допустиме значення потужності двигуна?
6. Які існують режими роботи двигунів відносно нагрівання i як вони визначаються?
7. Чому стала часу нагрівання електродвигунів закритого типу більше, ніж у двигунів відкритого i захищеного типів?
|
|
|
8. Чому стала часу охолодження нерухомого двигуна більше від сталої часу нагрівання двигуна, що обертається?
Лабораторна робота № 20
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 302; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!