Дослідження регулювальних властивостей дводвигунного електропривода постійного струму з жорстким механічним зв'язком

Мета роботи

Експериментальне дослідження регулювальних властивостей дводвигунного електроприводу постійного струму з жорстким зв'язком валів двигунів незалежного збудження при роботі їх в різних режимах.

Короткі теоретичні положення

Застосування дводвигунного приводу з жорстким зв'язком валів часто диктується конструктивними і експлуатаційними міркуваннями. Коли габаритні розміри робочої машини не дозволяють установити один великий двигун, установлюють два, а в деяких випадках і більшу кількість двигунів з необхідною сумарною потужністю. Дводвигунний привід застосовують, коли необхідно зменшити момент інерції установки, так як сумарний момент інерції установки двох двигунів половинної потужності на (20...30)% менше моменту інерції відповідного двигуна повної потужності, внаслідок чого привід має більшу маневровість і менші витрати енергії в перехідних процесах. Крім того, дводвигунний привід характеризується великими можливостями у відношенні регулювання частоти обертання і моменту, взаємним резервуванням електричних машин.

При жорсткому зв'язку валів двигуни мають однакову частоту обертання. Тому для одержання сумарної механічної характеристики привода необхідно просумувати моменти окремих двигунів при рівних значеннях частот обертання. Якірні кола двигунів можуть бути включені послідовно або паралельно. При паралельному з'єднанні якорів машин якщо двигуни машин незалежного збудження мають однакову жорсткість і частоту обертання ідеального холостого хода w₀, навантаження між ними розподілиться рівномірно. Однак навіть у двигунів з однаковими номінальними даними механічні характеристики можуть відрізнятися внаслідок різних опорів якірних кіл і магнітних потоків. При однакових значеннях w₀ двигун з більш жорсткою механічною характеристикою приймає на себе більше навантаження, а при однаковій жорсткості і неоднакових значеннях w₀ більше навантаження приймає двигун з більшою w₀ (при цьому може виявитися, що один із двигунів буде працювати в генераторному режимі, додаючи навантаження на другий двигун, який долатиме і корисне навантаження, і опір першого двигуна).

Програма роботи

1. Записати паспортні дані електричних машин, які входять в експериментальну установку, підібрати апаратуру, вимірювальні прилади і реостати.

2. Зібрати схему установки згідно рис. 16.1

Рис. 16.1

3. Зняти швидкісні характеристики кожного із двигунів і електропривода в цілому для випадків:

а) коли швидкісні характеристики кожного із двигунів збігаються;

б) при однакових значеннях частот обертання холостого хода двигунів але різних значеннях опорів їх якірних кіл (R1=0; R2=R_max);

в) при R1=0 і R2=0, але різних значеннях частот обертання холостого хода;

г) при роботі одного двигуна в рушійному режимі (R1=R_max), а другого в режимі електродинамічного гальмування (R2=R_max);

д) при послідовному з'єднані якорів двох двигунів без допоміжних опорів в якірних колах.

4. Розрахувати і побудувати механічні характеристики для усіх режимів роботи привода.

Методичні вказівки до виконання роботи

Вмиканням РДЗ1 і РДЗ2 подати напругу на обмотки збудження. Почерговим вмиканням перемикачів П1 і П2 (в положенні ІІ) перевірити узгодженість обертання двигунів Д1 і Д2. Перемикач П3 повинен при цьому знаходитися в положенні І, а опори R1 і R2 уведені.

Щоб добитися повного збігу електромеханічних характеристик двигунів, необхідно шляхом почергового вмикання кожного із них зняти відповідні характеристики , . Зміна навантаження на валу здійснюється за допомогою механічного гальма. Одержані залежності будують на одному графіку. При різних частотах обертання ідеального холостого ходу в коло збудження двигуна, який має меншу частоту обертання, вводиться допоміжний опір (R3 або R4) до їх збігу. Якщо характеристики мають різні жорсткості, в коло якоря двигуна з більш жорсткою характеристикою вводиться допоміжний опір.

Одержані дані заносять в таблицю:

Експериментальні дані								Розрахункові дані
і_зб1, А	і_зб2, А	I₁, A	I₂, A	I₃, A	U₁, B	U₂, B	w, 1/c	M₁, H×м	M₂, H×м	M₃, H×м

Механічні характеристики розраховуються по методиці, яка викладена в лабораторній роботі №1.

Характеристики дводвигунного привода легко побудувати графічно. Для цього характеристики обох двигунів поєднуються на одному графіку і виконується побудова спільної характеристики наступним способом:

1) задаються певним значенням частоти обертання;

2) на графіках або знаходять значення струмів (моментів) для кожного із двигунів;

3) знаходять точку спільної характеристики як суму струмів (моментів) при даній частоті обертання.

Зміст звіту

Звіт повинен містити:

1) найменування роботи та її мету;

2) схему експериментальної установки та специфікацію її елементів;

3) таблиці даних замірів;

4) необхідні розрахункові дані;

5) графіки характеристик для усіх досліджуємих режимів , ;

6) висновки відносно одержаних характеристик.

Контрольні запитання

1. В яких випадках доцільне використання дводвигунного привода?

2. Як одержати однакові характеристики двигунів в дводвигунному приводі?

3. Як установити рівномірність навантаження різних по потужності двигунів, об'єднаних в дводвигунний привод?

4. Як одержати повзучу частоту обертання в дводвигунному приводі і з чим це пов'язано?

5. Які позитивні якості та недоліки схем паралельного і послідовного з'єднання якорів двигунів?

6. Чому маховий момент дводвигунного привода менше, чим однодвигунного однакової потужності?

7. Якими методами можна регулювати частоту обертання дводвигунного привода?

Лабораторна робота № 17

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 314; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 22 23 24 25 262728 29 30 31 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!