Гострий апендицит дітей, вагітних, старих. Особливості перебігу



Особливості перебігу гострого апендициту

Гострий апендицит має значні клінічні відмінності у дітей до 3 років. Незавершене формування імунної системи та недорозвиток великого сальника, який не сягає правої клубової ділянки, сприяють швидкому поширенню деструктивних змін у червоподібному відростку, зменшують можливість відмежування запального процесу та створюють умови до більш частого розвитку ускладнень хвороби або генералізації інфекції. Особливістю розвитку хвороби є переважання загальних симптомів над місцевими. Клінічним еквівалентом болю у дітей молодшого віку є зміна поведінки та відмова від їжі. Першим об’єктивним клінічним симптомом часто є гарячка (до 39-39,5°С) та багаторазове блювання (у 40-45%). У 30% дітей виникають часті проноси, які разом із блюванням спричиняють дегідратацію. Під час огляду слід звернути увагу на сухість слизових оболонок рота та тахікардію понад 100 ударів/хв. Огляд живота доцільно проводити у стані медикаментного сну. Огляд у сні дозволяє виявити біль, який провокує згинання ноги у кульшовому суглобі та спробу відштовхнути руку хірурга (симптом "правої ручки та правої ніжки"). Крім того, можна диференціювати захисне напруження м’язів передньої черевної стінки та активний м’язовий захист. Такуж реакцію як і під час пальпації, отримують перкутуючи черевну порожнину. У загальному аналізі крові у дітей до 3 років знаходять виражений лейкоцитоз (15- 18*109 /л) зі значним зсувом формули вліво.

 

У людей похилого та старечого віку, які складають 10% усіх хворих на гострий апендицит, притупляється больова та тактильна чутливість, атрофуються м’язи, знижується реакція ендокринних органів на стресові впливи та реакція імунної системи на інфекцію, з’являється ряд супровідних захворювань, розвивається склероз усіх 19 шарів стінки та судин відростка, що зумовлює, з одного боку стертість клінічних симптомів хвороби, з іншого – переважання деструктивних форм. У старечому та похилому віці діагностична цінність багатьох симптомів знижується, що часто спричиняє діагностичні помилки. Хвороба може починатися поступово, біль не має вираженої інтенсивності та часто не має чіткої локалізації. Нудота та блювання виникають значно рідше, ніж у пацієнтів молодшого віку. Затримку стільця, спричинену гострим апендицитом, хворі пояснюють звичним закрепом. Внаслідок вікової релаксації передньої черевної стінки захисне напруження м’язів часто виражене незначно, хоча під час пальпації та перкусії болючість виявляють типово у правій клубовій ділянці. Температура тіла навіть при розвитку деструктивних форм може бути в нормі або дещо підвищуватися до субфебрильної. Зважаючи на низьку реактивність організму рівень лейкоцитів може бути нормальним або незначно підвищеним. Зважаючи на зниження кровоплину в a. appendicularis (атеросклеротичні ураження), зниження імунітету (цукровий діабет та інші захворювання) у людей похилого та старечого віку є схильність до перфорації червоподібного відростка, яку діагностують у 50-70% випадків на час операційного втручання. Запізнілі операції пов’язані з високою частотою ускладнень та смертності. Тому діагностична тактика у таких пацієнтів повинна бути максимально агресивна (комп’ютерна томографія, лапароскопія) для раннього виявлення гострого апендициту. Інфільтрат та навість апендикулярний абсцес у пацієнтів цієї групи мають в’ялий перебіг.

 

Найчастішою причиною невідкладних хірургічних втручань у вагітних є гострий апендицит. Частота останнього складає від 1:700 до 1:3000 вагітних. Біля 50% випадків хвороби припадає на І та ІІІ триместри і 50% - на ІІ триместр. Діагностика гострого апендициту у вагітних жінок складна, а летальність у 3-4 рази вища, ніж у загальній популяції, що пов’язують із атиповим перебігом хвороби. Клінічно у першому триместрі та на початку другого триместру у жінок часто виникає блювання та нудота, як клінічний вияв раннього токсикозу, що утруднює ранню діагностику гострого апендициту. Починаючи від V місяця вагітності матка, що збільшується, зміщує сліпу кишку догори, і біль у випадку запалення відростка локалізується у правому підребер’ї. М’язи передньої черевної стінки перерозтягнені, тому практично немає захисного напруження м’язів. Симптоми Воскресенського та Щоткіна-Блюмберга виражені добре. Хоча, якщо 20 сліпа кишка розташовується дозаду від матки, то симптоми подразнення очеревини не будуть визначатися. Лейкоцитоз характерний для вагітності, тому якщо запідозрено гострий апендицит слід проводити загальний аналіз крові у динаміці (наростання рівня лейкоцитів свідчить про гострий запальний процес). Основним інструментальним методом дослідження є ультрасонографія. Рентгенологічні методи застосовують лише у виключних випадках. Якщо встановлено діагноз гострий апендицит, вагітну жінку слід оперувати. Перевагу надають відкритій апендектомії, тому що є повідомлення, що під час лапароскопічних втручань загроза для плода є більшою.

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 981; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!