Розкрити сутність та охарактеризувати механізм збалансованості
Важливою властивістю орг. вважається її збалансованість та стійкість.вони виникають внаслідок здатності орг. до само підтримки й саморегуляції що обумовлено розвитком і вдосконаленням сац функцій.стійкість системи-це її здатність повертатися до рівноважного стану та зберігати цілісність після дії внутрішніх і зовнішніх збурень.стійкість-явище динамічне.стійкість орг.-це її рівноважний стан,що передбачає адаптивність до зовнішніх змін,а також здатність зберігати ефективність за змінами зовнішнього середовища.статична стійкість орг. забезпечується зусиллями,які спрямовані на утримання її рівноважного стану шляхом придушення будь-яких збурень.динамічна стійкість орг. допускає її коливання стосовно рівноважного стану.динамічна стійкість орг. формує її збалансований розвиток.збалансований розвиток орг. характеризується її здатністю адекватно реагувати на нинішні і можливі майбутні виклики зовнішнього середовища.
Охаректиризувати часткові закони організації
Закон безперервності та ритмічності означає забезпечення безперервності та ритмічності у функціонування усіх підсистем орг.
Закон змагальності(конкуренції)персоналу вимагає відкрите прозоре оцінювання та просування персоналу орг.
Закон пріоритету цілого над частиною: інтереси цілого(системи) в його функціонуванні та розвитку є більш важливими інтересів його частин(елементів)
|
|
|
Закон врахування потреб системи: система розвивається та функціонує успішно,якщо задовольняються її потреби та її частин
Закон оптимального завантаження: кожен компонент орг. повинен мати оптимальний обсяг завантаження
Закон інформованості-впорядкованості: рівень порядку організованості система визначається рівнем її інформованості
Закон пропорційності та композиції полягає у необхідності певного співвідношення між частинами цілого,їх та відповідність
Розкрити сутність та процес формув. сучасної орг.культ.(ОК) в Україні.
ОК - це сформована впродовж всієї історії організації сукупність прийомів та правил адаптації організації до вимог зовн. середовища і формування внутр. відносин між групами працівників. ОК концентрує політику та ідеологію життєдіяльності орг., систему її пріоритетів, критерії мотивації та розподілу влади, характеристику соціальних цінностей та норм поведінки. Елементи організаційної культури є орієнтиром в ухваленні керівництвом організації управлінських рішень, налагодженні контролю за поведінкою та взаєминами співробітників у процесі оцінювання виробничих, господарських та соціальних ситуацій. Формув. ОК відбувається з часом, вона вбирає досвід працівників, плоди їх виховання, враховує цілі та установки організації. Гол. мета ОК створення в організаціях здорового психологічного клімату для об'єднання працівників в єдиний колектив, для досягнення спільних цілей.
|
|
|
Укр. – є досить молодою держ.,тому нац. ОК знаходиться на стадії свого формування. Великий вплив на нац. ОК має сусідство з Росією та країнами Європи, від яких держава перебирає досвід та певні традиції управління. Українцям притаманні такі риси, як волелюбство та індивідуалізм, але керівники керуючись ОК під-ва мають направити енергію працівників в потрібне русло, тобто злагоджену роботу в колективі, слухняність. Взагалі українській ОК відповідає модель «корпоративної та громадянської культур» яку характеризує змішана природно-штучна система, в якій людина здатна направляти розвиток організації відштовхуючись від зовн., природних змін.
Охарактеризувати методи управління.
МУ — це способи здійснення управлінської діяльності, що застосовуються для визначення та досягнення її цілей. За допомогою МУ керівна система встановлює правила дій та поведінки, що є обов'язковими для всіх керованих об'єктів, які безпосередньо підпорядковуються цій системі, узгоджує, об'єднує, координує й регулює їхню діяльність у часі та просторі, забезпечує безперервний і ритмічний розвиток у певному напрямку, виходячи з поставлених завдань і цілей.
Існує 3 основні МУ: 1)ПРОГРАМНО-ЦІЛЬОВЕ УПРАВЛІННЯ- спосіб розробки та реалізації управлінських рішень, які знаходять втілення в комплексі взаємопов’язаних заходів, включаючи обґрунтування вихідної потреби у вирішенні, як правило комплексної проблеми, загальних цілей та під цілей, робіт та ресурсів, об’єднаних у цільову комплексну програму. ПЦУ – це комплексний метод, який від початку розглядається, як додатковий до існуючих МУ, що використ.в межах системного підходу. 2) ЦІЛЬОВИЙ ПІДХІД – система методів та методичних прийомів, що забезпечує постійну орієнтацію планово-управл. рішень на на кінцеві результатами з урахув. соц.-економ.характеристик, що постійно змінюються у наслідок розвитку системи потреб, змін у виробничому потенціалі системи, стосовно до якої застосовується системний підхід. ЦП дозволяє розібратись у складній ієрархії цілей, визначити головну мету та супутні підцілі. 3) УПРАВЛІННЯ ЦІЛЯМИ. Сутність цього методу визначається через основні характеристики: - одночасне врахування та забезпечення досягн. всіх цілей організації; - кожен менеджер має керуватись чіткими цілями в межах своїх обов’язків; - узгодження цілей та завдань всіх менеджерів є передумовою забезпечення їх виконання. 3 основні періоди використ.УЦ: метод оцін.результатів; метод планув.і контролю; вивчення та оцінка результативності в динаміці, взаємозв’язку роботи індивіда, групи, організації.
|
|
|
|
|
|
13. Розкрити еволюцію організаційних теорій.
Виникнення концепції організації пов’язано з розвитком сусп.та виробництва, особливо з його індустріалізацією. У наш час великий вплив мають процеси глобалізації та інтеграції. Розглянемо 6 основних теорій: 1.КЛАСИЧНА – це І теорія, яку запропонували Тейлор, Файоль, М.Вебер, яка розглядала організацію, як машину, тобто техніка займала найважливіше місце, а люд.розглядали, як знаряддя праці. Їй властиві: вертикальна і горизонтальна спеціалізація; раціонально побудована функціональна ієрархічна структура, чітко регламентовані процеси і розподіл обов'язків, формальні зв'язки між учасниками, єдність розпорядження, пріоритет внутрішніх факторів виробництва по відношенню до сфери споживання, розгляд праці і капіталу як основних рушійних сил. 2.ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ включає 4 теорії: люд. стосунків і поведінкових наук (повага до працівників, лояльність у прийнятті рішень); «система-4» (принцип підтримки, групове прийняття рішень і групове керівництво, визнач. високих виробничих цілей); адміністративної поведінки (влада «делегується» знизу вгору, керівник змінює люд., щоб вона здійсн. необхідні дії внаслідок власної мотивації); теорія Гласієр (орг..склад. з підсистем: виконавчої, апеляційної, законодавчої, представницької). 3.ІНСТИТУЦІОНАЛЬНА – зміни відбув. повільно у випадках, коли сусп. відчуває імовірність отримати дохід, неможливий у існуючих умовах, що стимулює появу нових інститутів. 4.ЕОЛЮЦІЙНА – пропонує перенести аналогії з біологічної еволют. теорії до ТО. Орг. обирає тільки ті ознаки, які притаманні саме їй, та орг..сама адаптовується до зовн. середовища. 5. ТЕКТОЛОГІЯ (О.Богданова) – тотожність природних і сусп. Явищ з організац.точки зору. Головним є визнач. об’єктивних закономірностей виник.,функціонув. й руйнування систем. 6.НООСФЕРА (Вернадського) – відображає якісно новий стан всього зовн. середовища, який формується під впливом розумової і фіз. діяльності.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 205; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!