КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ – це врегульовані нормами конституційного права і гарантовані державою суспільні відносини, які виникають між суб’єктами з приводу реалізації конституційних прав та обов’язків.
Вони мають єдину для всіх правовідносин структуру: суб’єкт, об’єкт і зміст (суб’єктивні права та юридичні обов’язки).
ЗМІСТ конституційно-правових відносин – це визначені і гарантовані конституційно-правовими нормами і принципами суб’єктивні права та юридичні обов’язкиучасників цих відносин.
У конкретних конституційно-правових відносинах СУБ’ЄКТИВНЕ ПРАВО учасників конституційно-правових відносин – це їхня гарантована конституційно-правовою нормою можливість вільно діяти в визначених нормою межах (наприклад, балотуватися на відповідну посаду чи ні, подавати конституційне звернення до Конституційного Суду України чи утриматися від учинення дій), а ЮРИДИЧНИЙ ОБОВ’ЯЗОК – це установлена конституційно-правовою нормою вимога діяти чітко визначеним чином або утриматися від здійснення певних дій (наприклад, конституційним обов’язком громадян України є захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів (ст. 65 Конституції України).
ЮРИДИЧНІ ФАКТИ– це конкретні життєві обставини, з якими конституційно-правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення конституційно-правових відносин. До юридичних фактів можна віднести дії та події.
|
|
|
ДІЇ– це юридичні факти, які залежать від волі людини. Дії можуть бути правомірними, які відповідають конституційно-правовим приписам і неправомірні, які суперечать вимогам конституційних норм. Наприклад, правомірні дії – реалізація конституційного права на участь у виборах (активне, пасивне виборче право), неправомірні дії – нівелювання волі виборців через підміну виборчих бюлетенів.
ПОДІЇ – це юридичні факти, що не залежать від волі та свідомості суб’єкта, проте їх регламентування нормами конституційного права надає їм юридичної значущості та пов’язує з ними міру можливої і навіть необхідної поведінки. Наприклад, досягнення суддею 65 річного віку означає юридичну необхідність припинення його суддівських повноважень.
Конституційно-правовим відносинам властивий особливий суб'єктний склад.
СУБ’ЄКТИ конституційно-правових відносин – це учасники конституційно-правових відносин, наділені конституційною правосуб’єктністю, тобто правоздатністю, дієздатністю і деліктоздатністю, яка встановлюється нормами і принципами конституційного права.
КОНСТИТУЦІЙНА ПРАВОЗДАТНІСТЬ – це здатність суб’єкта конституційно-правових відносин мати суб’єктивні права та юридичні обов’язки, які встановлені і гарантовані конституційно-правовими нормами і принципами. Конституційна правоздатність настає з моменту народження і припиняється моментом смерті. Конституційна правоздатність має універсальний і абсолютний характер, тому нею володіють усі без виключень члени соціуму. Правоздатність – це «право на право», тому вона не дає реального блага, а лише відкриває однакову можливість індивідів, у нашому випадку суб’єктів конституційно-правових відносин (отримати освіту, вибрати місце проживання, сповідувати певну релігію).
|
|
|
КОНСТИТУЦІЙНА ДІЄЗДАТНІСТЬ – це здатність суб’єкта конституційно-правових відносин своїми діями набувати суб’єктивні права та юридичні обов’язки, які встановлені і гарантовані конституційно-правовими нормами і принципами. Обсяг дієздатності залежить від ряду ознак, зокрема віку, психологічного стану особи тощо. До того ж у різних галузях права дієздатність наступає з різного віку, зокрема у конституційному праві з 18 років, в адміністративному з 16 років, у сімейному праві – з 18 років тощо.
У конституційному праві передбачена спеціальна конституційна дієздатність, яка встановлюється Конституцією і законами України. Наприклад, народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг 21 року (ч. 2 ст. 76 Конституції України), суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років (ч.3 ст. 148 Конституції України), засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжних та дитячих організацій – 15-річного віку (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про об’єднання громадян»), членами громадських організацій, крім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років (ч. 2 ст. 12 Закону України «Про об’єднання громадян»).
|
|
|
КОНСТИТУЦІЙНА ДЕЛІКТОЗДАТНІСТЬ – це здатність суб’єкта конституційно-правових відносин нести безпосередню юридичну відповідальність за порушення конституційно-правових норм.
СУБ’ЄКТИ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН. 1)Фізичні Особи: громадяни України, апатриди (особи без громадянства), біпатриди (особи з подвійним громадянством), біженці, іноземні громадяни; фізичні особи; 2) Юридичні Особи: підприємства; установи; організації.
|
|
|
3) Органи Держави: органи законодавчої влади; органи виконавчої влади; органи судової влади; органи самоврядування. 4) Соціальні Спільноти (об’єднання) людей: Український народ, корінні народи, населення, нація, національні меншини, етнічні групи. 5) Соціальні Організації: держава, трудові колективи, органи місцевого самоврядування, об’єднання громадян (громадські організації, профспілки, політичні партії, релігійні громади, органи самоорганізації населення). 6) Територіальні Утворення: Автономна Республіка Крим; області; райони; міста, села, селища.
ОБ’ЄКТ конституційно-правових відносин (від лат. objectus – предмет) – це закріплені і гарантовані нормами та принципами конституційного права загальнодержавні і соціальні блага, з приводу яких в нормах конституційного права встановлюються права і обов’язки, тобто визначається необхідна поведінка учасників правовідносин.
КЛАСИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН. 1) Політичні Блага – державний суверенітет, територіальна цілісність держави, влада Українського народу, державна влада, політична багатоманітність, політичні партії та їх блоки, народний і національний суверенітети, громадянство, демократія та ін. 2) Матеріальні Блага – майно, цінні папери, гроші, природні ресурси та ін. 3) Нематеріальні Блага – честь, гідність, ділова репутація, право інтелектуальної власності, право на віросповідання, право на таємницю телефонних розмов, листування, право на отримання освіти та ін. 4) Дії (Бездіяльність) – участь у виборах, референдумах, страйках, реалізація активного чи пасивного виборчого права та ін. 5) Результати Дій(Бездіяльності) –статус судді, президента, народного депутата, депутата представницьких органів місцевого самоврядування тощо.
Отже, конституційно-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права України, змістом яких є юридичний зв'язок між його суб'єктами у формі взаємних прав і обов'язків, передбачених відповідною нормою конституційного права.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 341; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!