Орієнтовні перерізи елементів кроквяної системи
| Назва елемента | Матеріал | Переріз (h×b) або Ø, мм |
| Прогони | Брус Дошка Колода | 150*100, 160*140,180*120, 160*50, 180*50 120…160 |
| Лежень | Брус Колода | 150*120, 180*120 180/2 |
| Стійки і підкоси | Брус Дошка Колода | 140*100, 120*120, 160*140 140*50, 160*50, 180*50 130…200 |
| Кроквяні ноги | Брус Дошка Колода | 140*100, 160*120, 180*160 140*40, 160*40, 140*50 120… 160 |
| Мауерлат | Брус Колода | 160*160, 180*180, 200*200 160…170 |
| Ригель | Дошка | 140*40, 120*50 |
| Кобилка | Дошка | 140*40, 120*50 |
| Накладки | Дошка | 140*25, 140*30 |
Примітка: При проектуванні дощатої кроквяної конструкції окремі елементи можуть
набиратися із декількох (2 – 3) дощок.
Покрівля кріпиться до обрешітки, яка прибивається до крокв. Відстань між брусками приймається у відповідності з видом матеріалу та розмірами елементів покрівлі. Від виду покрівлі також залежить ухил скату даху (див. табл. 8)
Таблиця 8
Залежність ухилу даху від матеріалу покрівлі
| Матеріал покрівлі | Нормативний ухил даху, град | Крок обрешітки, мм | Переріз обрешітки, мм | Маса 1 м2 даху (без врахування основи) |
| Оцинкована сталь | 16 … 22 | 250 | 50×50 | 3,5 6 |
| Черепиця 220×400 мм | 30…45 | ~330* | 50×50 | 40…50 |
| Хвилясті азбестоцементні листи 1200×687мм, δ=5,5 мм | 20…30 | 1100 | 50×120, проміжний брусок – 50×50 | 12…18 |
| Металочерепиця 1025×400 мм, h=60мм | 30…45 | 400 | 45×100 |
Рис. 34.конструктивні рішення жолобів при зовнішньому водовідведенні:
|
|
|
1 – настінні жолоба; 2 – навісні; 3 – виносні; 4 – єндова вздовж парапету
Роботу над планами покрівлі та крокв починають з розробки ескізу плану покрівлі і ведуть в такій послідовності:
1. Наносять координаційні вісі, виконують прив’язку до них товщини капітальних стін, на плані зовнішніх стін показують конструктивною лінією винесення карнизу вибраної конструкції, що увінчує будинок (рис. 35).
2. Креслять на плані вентиляційні, димові канали і труби, розташування яких слід враховувати при розташуванні елементів кроквяної системи.
3. Розробляють план даху вибраної форми: наносять лінії гребня, граней, розжолобок, визначають форму скатів, направлення їх ухилу, розташування слухових вікон, фронтів і ін. При однакових ухилах проекції лінії перетину скатів проходять по бісектрисі внутрішніх і зовнішніх кутів (45° при прямокутній формі плану).
4. На основі плану даху (повторити пункти 1÷3) викреслюють план кроквяної системи з розміщенням мауерлатів, стійок, кроквяних ніг з затяжками і кобилками. Штриховою лінією під гребеневим прогоном показують розміщення стійок, які разом з поздовжніми підкосами забезпечують кроквяній системі просторову жорсткість.
|
|
|
Варіюючи крок крокв, між ними пропускають вентиляційні і димові труби; Їх можна також пропускати, перериваючи кроквяні ноги, вільні кінці яких обпирають на дерев’яні перемички між сусідніми кроквами.
В двосхилих дахах слухові вікна влаштовують в торцевих фронтонах, що забезпечують кращу вентиляцію горища в літній період.
При проектуванні чотирисхилого даху на плані показують діагональні (скісні) кроквяні ноги, на які обпираються нарожніки. Осями для нанесення діагональних кроквяних ніг є лінії перетину скатів (ребра, розжолобки). Слухові вікна, якщо це не перечить архітектурному рішенню будинку, розташовують на вальмах (рис. 35, 36). Обрешітку на плані крокв не показують.
Приклад плану крокв показана на рис. 36.
Рис. 35. Приклад виконання покрівлі скатного даху
План крокв
Рис.36. Приклад виконання плану крокв з дерев’яних дощок
для будинку з терасою
При розміщенні в горішньому просторі мансардного поверху показують на плані верхні зв’язувальні балки каркасних стін, на які обпираються крокви. В цілому проектування плану кроквяної системи виконують разом з розробкою конструктивних розрізів будівлі.
Розміщують на кресленні плану крокв розміри між координаційними осями будівлі з прив’язкою товщини стін. Ближче до контуру плану проводять розмірну лінію з ланцюгом кроків між осями крокв. Всередині плану показують відстань між стійками , між вентиляційними, димовими трубами і елементами кроквяної системи, виноски з розмірами поперечних перерізів і довжини цих елементів.
|
|
|
На плані покрівлі показують (рис.35):
- координаційні вісі: крайні; по краям ділянок дахів з різними конструктивними і іншими особливостями; наносять розмірні прив’язки таких ділянок;
- направлення ухилів скатів і їх кількісне значення;
- елементи водовідведення: жолоби, воронки, вентиляційні канали, димоходи і інші елементи і прилади, які показувати і маркувати на інших кресленнях недоцільно.
Розріз будівлі
Місце перерізу площини для побудови розрізу призначають з таким розрахунком, щоб найбільш повно виявити об’ємне і конструктивне рішення будівлі, і так щоб на розрізах були показанні прорізи вікон, зовнішніх дверей, сходової клітини (січна площина повинна пройти по ближчому до наглядача сходового маршу). Тому для наочності лінія розрізу може бути не прямою, а ступінчастою. Січну площину не проводять по колонам, кроквам, вздовж балок, стін і т.д., - ці елементи вздовж умовно не розрізають. Незалежно від положення січної площини поздовжній розріз будівлі в межах горища зображують по гребню покриття. Місце січної площини задають на плані поверху лінії перерізую
|
|
|
В роботі необхідно виконати архітектурно-конструктивний розріз будівлі, який показує як об’ємно-композиційне рішення, так і зображення використаних конструкцій, маркування вузлів, конструктивних елементів, всі необхідні розміри і висотні відмітки.
Розробку креслення поперечного розрізу (в масштабі 1:50) виконують в наступному порядку.
1. Наносять поздовжні модульні координаційні осі, розміри між ними і їх маркування.
2. Проводять лінії рівнів підлог поверхів і стелі перекриття, показують рівень землі. Після цього викреслюють в тонких лініях конструкції, які потрапили в розріз: стіни, віконні і дверні прорізи, перегородки, конструкції сходів, перекриття і конструкції покриття.
При розробці розрізу необхідно уточнювати висоти: від підлоги до рівня землі, від підлоги до підвіконня, від верха вікна до стелі і т.д. В несучих стінах висоту від верху вікна до стелі необхідно приймати з врахуванням влаштування несучих перемичок, не менше 240-300 мм. Приклад укладання перемичок у віконних і дверних прорізах поданий на рис. 37, рис.8.1 додатку 8.. Скорочений перелік перемичок приведений в додатку 5.
В залежності від висоти поверху Нпов рекомендується наступна прив’язка віконних прорізів до підлоги і до стелі, яка враховує: висоту віконного прорізу Н.пр, відстань від підлоги до підвіконня h1, висота від верху вікна до низу перекриття h2 :
- при Нпов = 2800 мм: Нпр = 1500 мм, h1 = 700 мм, h2 = 300 мм;
- при Нпов = 3000 мм: Нпр = 1500 мм, h1 = 900 мм, h2 = 300 мм;
- при Нпов = 3300 мм: Нпр = 1800 мм, h1 = 900 мм, h2 = 300 мм;
3. Викреслюють конструктивні рішення перекриття з врахуванням їх обпирання на несучі стіни і примикання до самонесучих стін, конструкції підлог першого поверху, (див. рис. 37).
4. Викреслюють перегородки які потрапили в розріз (з конструктивним рішенням їх обпиранням на першому поверс)і, віконні і дверні прорізи з несучими і конструктивними перемичками.
5. Виконують побудову кроквяної системи . з врахуванням матеріалів покрівлі призначають ухили схилів дахів (див. табл. 8); викреслюють несучі елементи приставних крокв і слухових вікон, труби з вентиляційними і димовими каналами, які проходять через горище і дах. Для зручності експлуатації відстань від верху горищного перекриття до мауерлату приймають 40÷50 см
6. Креслять карниз, що увінчує зовнішні стіни.
7 Виконують розрахунок і графічну побудову сходів.
Сходи можуть бути з дрібно розмірних елементів (сходи по косоурних балках), крупнорозмірних елементів ( сходових маршів і сходових площадок). Внутрішньоквартирні сходи виконують найчастіше дерев’яними двохмаршовими, одномаршовими із забіжними сходинками.
9. В місцях примикання цоколя зовнішніх стін до поверхні землі показують вимощення . При проходженні лінії розрізу по входу в будівлю або по веранді показують конструкцію вхідного ганку або веранди (рис.10.1, додаток 10.
10. Умовними графічними позначеннями (штриховками) показують матеріал конструктивних елементів, розсічених січною площиною (див.рис.38).
11. На кресленнях поперечного розрізу будівлі наносять наступні розміри і відмітки:
- під розрізом розміщують дві розмірні лінії: перша показує розміри між всіма координаційними осями, друга – між крайніми із них. Перша розмірну лінію розміщують на відстані не менше 15 мм від низу підошви фундаменту, друга – на 8 мм нижче. Маркування осей в кружечках виконують так само, як і на плані будівлі.
- На розрізі, поза контуром креслення проставляються числові відмітки з точністю до 0,000 м (наприклад, +0,800). Зовнішні відмітки фіксують відмітки рівня підошви фундаменту, рівня землі, цоколя, низу і верху прорізів, карнизу, гребеня даху.
- В середині контуру розрізу дві лінії розмірів і одна лінія відміток. Перша лінія проводиться на відстані 8-10 мм від зовнішньої стіни і показують розміри від підлоги до підвіконня, висоту прорізів, відстань від верху прорізу до низу перекриття, товщину перекриття. На другій розмірній лінії проставляють розміри висот поверхів
- На лінії відміток проставляють відмітки чистих підлог всіх поверхів, відмітки стелі, низу опорних частин закладених в стіни елементів конструкцій. На сходових клітинах проставляють відмітки поверхових і міжповерхових площадок. Вказують висоту дверних прорізів від рівня чистої підлоги.
В якості відмітки 0,000 зазвичай приймають рівень чистої підлоги першого поверху.
Необхідно врахувати, що підлога 1-го поверху по перекриттю робиться тільки при наявності підвалів; перекриття в цьому випадку повинно мати утеплювач. У випадку будівлі без підвалу підлога виконується по бетонній підготовці.
Перевищення рівня підлоги першого поверху над тротуаром або вимощенням при влаштуванні входу через сходову клітку не може бути менше 0,900 м, а в житлових будинках-котеджах – не менше 0,600 м.
Конструкції перекриття, підлога першого поверху, дахи повинні мати виноски, пояснюючі склад їх конструктивних рішень.
В назві вказують позначення відповідних січних площин, наприклад: «Розріз 1-1». Поперечний розріз показаний на рис.37.
Рис. 37. Приклад виконання розрізу будівлі
9 
10 
Рис. 38. Графічне позначення різних матеріалів в розрізі конструктивних елементів
будівель
1– бетон, 2– неметалеві сплави, утеплювач, 3– деревина, 4– метали і тверді сплави, 5 – рівень ґрунту, 6– камінь природний, 7– скло та інші світлопрозорі матеріали, 8– керамічні і силікатні матеріали для кладки,9–залізобетон, 10 – гідроізоляція.
Фасад будівлі
Зображення фасаду – зовнішнього виду будівлі – дає уяву про архітектурну композицію об’єкта, який проектуємо.
Зазвичай розробляється головний фасад, яким будівля обернена в сторону вулиці. На ньому показують всі деталі стін і даху, а також цоколь, карниз, балкони і лоджії, оформлення входу в будівлю, пожежні і евакуаційні сходи. Віконні і дверні прорізи виконуються з заповненням, тобто з віконними рамами і дверними полотнами. Під фасадом слід провести жирну лінію товщиною 1,0-1,5 мм, показуючи рівень землі і вказати координаційні вісі – в місцях уступів будівлі в плані і перепадів висоти.
Фасад креслять після розробки плану і розрізу будівлі. З планів беруть необхідні горизонтальні розміри: загальну довжину фасаду і формуючих його об’ємів, ширину віконних, дверних прорізів і простінків, вхідного ганку. З перерізів переносять всі вертикальні розміри: висоту будівлі від рівня вимощення до карнизу і гребеня даху, висоту цоколя, віконних і дверних прорізів, габаритні розміри і ухили даху, висоту димових труб і т.д.
На кресленні фасаду повинні бути показанні зліва або справа від будівлі відмітки рівнів: поверхні ділянок будівництва, цоколю, низу і верху прорізів віконних прорізів (якщо не вказані на розрізі), низу залізобетонних плит лоджії, балконів, козирків над входами, карнизу, гребеня даху, вентиляційних (димових) труб.
Виразності обліку будівлі додадуть декоративна обробка простінків і обрамлення вікон і дверних прорізів, архітектурне вирішення деталей ганку, карнизу, слухових вікон даху та інше.
В обробці фасаду можна застосовувати: декоративні штукатурки, керамічні плити, поєднання лицьового глиняної і силікатної цегли, кольорове фарбування поверхонь.
Називають фасади по значенням крайніх координаційних осей будівлі, між яким розташований фасад, наприклад: «Фасад 1 - 6».
Приклад виконання фасаду показаний на рис. 39.
Рис. 39. Приклад виконання фасаду житлового будинку.
Вузли та деталі
Після відпрацювання основних креслень необхідно викреслити конструктивні вузли, деталі.
Деталі викреслюють в масштабі, який забезпечує їх чітке і детальне зображення, супроводжує їх усіма необхідними розмірами і пояснювальними надписами.
При винесенні вузлів відповідне місце на плані і розрізах необхідно відмітити замкнутою суцільною лінією( колом або овалом) з зазначенням на полці лінії – виноски цифрою або буквою порядкового номеру елементу, який виноситься. При розміщенні зображення вузла на другому листі, під полкою лінії – вивіски вказують номер листа, на якому розміщене це зображення. Над зображенням або збоку винесеного вузла (незалежно від того, на якому листі він розміщений) розташувати кружок з позначенням порядкового номеру вузла.
Рис. 40. Приклад маркування конструктивних вузлів, виконання виносних надписів
Для детальної розробки рекомендується наступні елементи будівлі: кроква даху; вузли сходів; деталь ганку; деталь примикання перегородок до перекриття, стін; деталі заповнення віконних і дверних прорізів з ділянкою стіни; деталі перекриття, не ввійшовши в розріз стіни; деталі примикання і обпирання елементів перекриття; деталі приямків вікон і дверей підвального поверху; деталі слухових вікон; деталі входу і т.д.
Розташувати креслення конструктивних деталей і вузлів слід зліва або нижче основних креслень: планів, розрізів і т.д.
Рис.41. Приклад виконання вузлів (дивитись разом с рис.37)
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 189; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!