Насіння – це сім’ябрунька (макроспорангій), що розвивається після запліднення, покриви якої перетворилися в шкірку. Насіння служить для розмноження рослин

Тіло мохів (гаметофіт) поділене на «стебло» (стебловидна вісь) і «листки» (листоподібні вирости – філоїди). Мохи не мають справж­ніх судин і добре розвиненої механічної тканини. Тіло деяких мохів має вигляд листкоподібної слані. Корені у мохів відсутні. У біль­шості мохів розвиваються ризоїди – безколірні вирости, подібні до коренів.

Статеві органи мохів: жіночі – архегонії, чоловічі – антеридії. Після запліднення яйцеклітини утворюється спорофіт. Це циліндрична ніжка, на верхівці якої утворюється куляста або еліптична коробочка, в якій формуються спори. Фотосинтезуючі тка­нини спорофіта розвинені слабо, воду і живлення спорофіт одер­жує від гаметофіту.

Зозулин льон. Це найпоширеніший представник зелених мохів Росте в мокрих і вогких лісах, на купинах торфових боліт. Утворює густі дернинки з прямостоячих «стебел» до 40 см заввишки, вкритих вузькими лінійно-ланцетними «листками», що складаються з кількох шарів клітин.

Органи статевого розмноження розташовані на верхівках «сте­бел» різних рослин, які звичайно ростуть поряд. На чоловічих ек­земплярах помітні великі червонуваті (або жовтуваті) «листки», що утворюють розетку навколо антеридіїв. Антеридій – мішечок на короткій ніжці, в якому розвиваються сперматозоїди. Архегонії, зібрані групою, утворюють жіночу статеву бруньку, чи жіночу «квітку».

Після запліднення яйцеклітини архегонія сперматозоїдом, що відбувається при наявності води, починає розвиватися спорофіт. Спорофіт складається з трьох частин: стопи, ніжки та коробочки, в якій утворюються спори. Стебельце і коробочка спорофіта називається спорогоном. Коробочка спорогона зверху вкрита ковпачком, який зовні схожий із зозулею (звідси й назва моху).

Сфагновий мох – це добре розгалужена рослина, «стебла» якої густо вкриті філоїдами. Росте на дуже вологому субстраті, іноді навіть занурений у воду (ось чому ризоїди у нього відсутні). З ча­сом рослина при основі поступово відмирає.

Філоїди складаються з двох типів клітин: живі хлоро­філоносні та мертві, дуже схожідо клітин епідерми кори. Ці клі­тини здатні нагромаджувати і довго утримувати велику кількість води (що в 30-40 раз перевищує вагусамого моху). При висихан­ні мертві клітини робляться білими (тому цей мох іноді називають білим).

Характерною особливістю плаунів є дихотомічне галуження стебла і кореня. Розвиваються вони з чергуванням статевого і нестатевого поколінь. Серед плаунів є однодомні (рівноспорові) і дводомні (різноспорові) форми рослин. Типовим представником є плаун булавовидний, який характеризується довгим повзучим стеблом. Стебла закінчуються спороносними колосками (верхівковими бруньками), вони сидять на довгих ніжках. На колосках розташовані спорофіли. Спорофіл являє собою лускоподібний трикутної форми листок із загостреним кінцем. На нижній стороні спорофіла, міститься спорангій зі спорами. Стиглий спорангій відкривається і з нього відкривається величезна кількість спор, які у сприятливих умовах проростають і з них розвивається заросток – гаметофіт. Від нижньої поверхні заростка відходять ризоїди. Заросток росте дуже повільно і тільки на 12-15 році життя утворює статеві органи антеридії із сперматозоїдами і архегонії з яйцеклітинами, які розташовані на поверхні заростка. Із заплідненої яйцеклітини розвивається зародок, який утворює корені, виходить з під землі на поверхню і починає самостійне існування.

Польовий хвощ – багаторічна рослина з добре розвиненим кореневищем, на якому утворюється два типи пагонів: весняні спороносні і літні асиміляційні. Весняні спороносні пагони з’являються в кінці квітня. Вони не розгалужені, жовто-рожево-бурого кольору. На верхівці цих пагонів утворюються спороносні колоски, кожний з яких складається з осі, на якій кільцями розміщені спорофіли. Кожний спорофіл має вигляд шестикутної пластинки з ніжкою, якою він прикріплюється до осі колоска. Навколо ніжки розміщуються 8-10 спорангіїв, у яких утворюються спори. Спори хвоща однакового розміру, але розрізняють фізіологічно: одні дають початок чоловічим, інші жіночим заросткам. Заростки (гаметофіти – статеве покоління хвоща) мають вигляд зеленої лопатевої пластинки з ризоїдами. Чоловічі заростки дрібні та слабо розгалужені. Антеридії розташовані по краях заростка. Жіночі заростки більші, глибоколопатеві. Архегонії розташовані в середній частині заростка. Літні, асиміляційні пагони, зелені з вузлами і міжвузлями. Від вузла вгору направлене кільце дрібних листочків. Листки хвоща майже не мають хлорофілу, а функцію асиміляції виконує зелене стебло та зелені бічні гілочки, які також розташовані кільцями. Запасні речовини відкладаються в кореневищі та бульбах і за їх рахунок весною розвиваються спороносні пагони.

Розвиток папороті відбувається з чергуванням статевого (гаметофіт – заросток) і нестатевого (спорофіт рослина папороті) поколінь. Папороть має всі три вегетативні органи: корінь, стебло, листок. Більшість сучасних папоротей наземного стебла немає, є тільки кореневище, від якого вертикально вгору відходять великі листки, а вниз додаткові корені. Листки папоротеподібних ростуть не основою, як у квіткових рослин, а верхівкою і в молодому стані равликоподібно скручені, називають їх вайями. Рослина папороті з листками називається спорофітом. На нижній стороні листків розташовані спорангії, які є групами-сорусами. З пророслої спори виростає гаметофіт – заросток, який може бути однодомним або дводомним. Заросток має вигляд зеленої пластинки з ризоїдами, здатний до фотосинтезу. Статеві органи утворюються на нижній стороні пластинки. Архегонії розміщені ближче до серцеподібної заглибини заростка, а антеридії ближче до країв пластинки. З заплідненої яйцеклітини утворюється заросток спорофіта, який складається з ніжки, якою він занурюється в тканини заростка і якою вбирає поживу, зародкового корінця, бруньки, першого листка заростка. Скоро зародковий корінець редукується і виникають додаткові корені починається самостійний розвиток спорофіта.

Хід роботи

ЗАВДАННЯ 1. Розглянути натуральні екземпляри та рисунки моху маршанції, ознайомитися з особливостями будови.

ЗАВДАННЯ 2.Нарисувати дві (жіночу і чоловічу) рослини моху і на рисунку позначити слань і ризоїди, чоловічі і жіночі підставки.

ЗАВДАННЯ 3. Розглянути і ознайомитись з особливостями зовнішньої будови зелених мохів на прикладі зозулиного льону, сфагнового моху. Встановити риси подібності і відмінності між зозулиним льоном і сфагнумом.

ЗАВДАННЯ 4. Розглянути живі і гербарні рослини плауна булавовидного, намалювати їх, на малюнках позначити стебло, додаткові корені, вегетативні гілочки, спороносні гілочки, а з таблиці замалювати гаметофіт з ризоїдами, архегоніями та антеридіями і зародок.

ЗАВДАННЯ 5. Ознайомитись з особливостями будови і розвитку вегетативного і генеративного пагонів хвоща польового, а також з будовою його спор.

ЗАВДАННЯ 6. З’ясувати особливості зовнішньої будови і розвитку папороті.

Висновки.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає особливість тіла моху?

2. Дайте визначення поняття “гаметофіт” і “спорофіт”.

3. Як ці два покоління розвинуті у мохоподібних, яка з них переважає у циклі розвитку мохів?

4. Чому мохи ростуть в умовах надмірного зволоження?

5. Розкажіть про роль мохів у природі і житті людини.

6. Які особливості будови і розмноження плаунів, хвощів, папоротей?

7. Яке покоління домінує у циклі розвитку папоротеподібних?

8. Яку роль відіграли вимерлі папоротеподібні у процесі утворення покладів кам’яного вугілля?

Дайте відповіді на тестові запитання:

1. Гаметофіт переважає у циклі розвитку:

а) мохоподібних;

б) хвощеподібних;

в) плауноподібних;

г) папоротеподібних;

2. Спорофітом у вищих спорових рослин називають:

а) статеве покоління;

б) нестатеве покоління;

в) орган статевого розмноження;

г) орган нестатевого розмноження.

3. З чого виростає гаметофіт зозулиного льону:

а) зі спори;

б) із зиготи;

в) з плоду;

г) з насінини.

4. Що є обмежуючим фактором у розмноженні спорових рослин:

а) повітря;

б) вода;

в) світло;

г) грунт.

5. Мох фіксується у ґрунті:

а) ризоїдами;

б) кореневищами;

в) головним коренем;

г) додатковим коренем.

6. Весняні пагони хвоща польового виконують функцію:

а) спороношення;

б) накопичення поживних речовин;

в) вегетативного розмноження;

г) фотосинтетичну;

7. Позначте назву рослини, спори якої використовують у медицині:

а) папороть-орляк;

б) плаун булавовидний;

в) мох зозулин льон;

г) хвощ болотний.

8. Індикатором яких ґрунтів слугує хвощ польовий:

а) солонців;

б) нейтральних;

в) слаболужних;

г) кислих.

9. Вкажіть спорофіт зозулиного льону:

а) антеридії;

б) архегонії;

в) коробочка на ніжці;

г) нитчаста галузиста протонема.

10. У стеблах хвощеподібних накопичується:

а) вода;

б) повітря;

в) кремнезем;

г) вапно.

Література:

1. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К.: Вища школа, 1994. – С. 136 – 148.

2. Григора І.М. та ін. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – С. 262 – 285.

3. Нечитайло В.А, Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – С. 128 – 174.

4. Кучерява Л.Ф., Нечитайло В.А, Войтюк В.О. Систематика вищих рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 1997. – С. 29 – 97.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7

ТЕМА: Вивчення життєвого циклу голонасінних на прикладі сосни звичайної.

МЕТА:Ознайомити із характерними особливостями будови та розмноження голонасінних рослин, підкреслити їх значення.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ. Сосна звичайна (натуральні та гербарні зразки гілок сосни з шишками, заспиртовані та засушені жіночі та чоловічі шишки), мікропрепарати поперечного зрізу хвої, поздовжніх зрізів чоловічої шишки, жіночої шишки. Рисунки та таблиці сосни, лупи, предметні і накривні скла, пінцети, препарувальні голки.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Голонасінні (близько 700 видів) – це переважно дерева, рідше ча­гарники або здерев'янілі ліани. Трав'янистих форм немає. Стебло цих рослин має вторинне потовщення, судин немає, деревина складається тільки з трахеїд.За деякими винятками, голонасінні – вічнозелені рослини. Од­нією із важливих ознак є наявність насінних зачатків, з яких після запліднення розвивається насіння. Але на відміну від Покритонасінних насінні зачатки у них розташовані відкрито на мегаспорофілах (квіток нема).

Сосна звичайна – типовий представник голонасінних рослин. Це однодомна різноспорова рослина. Мікроспорофіли зібрані в окремі чоловічі шишки, макроспорофіли – в жіночі шишки. На плодючій гілці сосни при основі молодих довгих весняних пагонів зібрано тісною групою багаточисленні чоловічі шишки. Темно-червоні цьогорічні жіночі шишки по 1-3 сидять на верхівках молодих пагонів. Нижче, при основі цих весняних пагонів знаходяться розрослі і зсунуті в сторону зелені шишки другого року розвитку.

Чоловічі шишки на початку літа після висівання пилку опадають. Жіночі шишки не опадають, а після запилення продовжують розвиватися, збільшуючись в розмірах. У них, після запилення, утворюється насіння ( по дві насінини на кожній насінневій лусці).

Насінина має прозорі крильця, за допомогою яких вона переноситься вітром. Достигає на­сіння восени, на другий рік після запилення. Шишки в цей час мають довжину 4-8см, лусочки дерев'яніють, колір їх стає бурим. Наступ­ної зими шишки розкриваються і насіння висипається. Воно може довго перебувати в стані спокою і проростає лише при сприятливих умовах.

Іншим типовим представником голонасінних є ялина звичайна, поширена в Західній Україні, ялина має пірамідальну крону, досягає 50 м заввишки і 2 м у діаметрі. Хвоя поодинока, темно-зелена, чотиригранна. Шишки довгі (10-15 см), звисають униз. Утворює шишки ялина у 30-річному віці навесні. Вони достигають на осінь, а насіння достигає і розсіюється навесні наступного року.

Хід роботи

ЗАВДАННЯ 1.Розглянути на таблицях, гербаріях, а також на живому матеріалі пагони різних хвойних голонасінних рослин (сосни, ялини, ялиці, кедра, модрини, тису карпатського, ялівцю і інших).

ЗАВДАННЯ 2.Знайти і відмітити різницю в розташуванні листків-хвоїнок (поодинокі хвоїнки, парні, пучками). Розглянути розташування і форму шишок, шишки різного віку.

ЗАВДАННЯ 3.Розглянути на таблицях, гербаріях і живому матеріалі однорічні пагони сосни, при основі яких розташовані групи чоловічих шишок. Нарисувати один з таких пагонів з групою шишок.

ЗАВДАННЯ 4.Виготовити препарат з пилку чоловічих шишок сосни, розглянути його під мікроскопом. Зарисувати 1-2 пилинки, відмітивши клітину і повітряні мішки, розташовані з двох сторін клітини.

ЗАВДАННЯ 5.Ознайомитися з будовою насіння голонасінних рослин. Нарисувати насінину, відмітивши на рисунку насіння і повітряне крильце.

ЗАВДАННЯ 6. Вивчити представників хвойних, які поширені в нашій місцевості. Зробіть морфологічний опис.

Висновки.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть найбільш розповсюджені голонасінні рослини вашої місцевості. До яких класів вони відносяться ?

2. У чому полягає особливість будови голонасінних?

3. Вкажіть характерні зовнішній будові риси, що відрізняють представників класу Хвойні.

4. Які особливості будови розмноження голонасінних?

5. Яку будову має насіння хвойних рослин, де воно утворюється і як розповсюджується?

6. Яке значення мають хвойні рослини у природі і народному господарстві?

7. Назвати представників голонасінних, які внесені до Червоної книги України.

Дайте відповіді на тестові запитання:

1. Назвіть основну ознаку, яка відрізняє модрину від інших голонасінних рослин:

а) хвоя коротка;

б) хвоя опадає через два роки;

в) хвоя опадає через 5 років;

г) хвоя опадає щороку;

д) в пучку дві хвоїнки.

2. Визначте, які рослини належать до Відділу голонасінних:

а) тис ягідний;

б) сфагнум;

в) ялівець козачий;

г) ягель;

д) хвощ польовий;

е) туя західна.

3. Жіночий гаметофіт – це:

а) спори;    

б) зигота;      

в) пилкове зерно;

г) насінний зачаток;           

д) поживна тканина з архегоніями.

Мы поможем в написании ваших работ!