Принцип рівноправ'я і права народу розпоряджатися власною долею
Принцип рівноправ'я і право народів розпоряджатися власною долею передбачає за суб'єктами міжнародного права такі права і обов'язки: обов'язок поважати рівність народів і націй; обов'язок поважати право самостійно розпоряджатися власною долею; право народів жити в умовах повної свободи; право визначати, коли захочуть і як захочуть свій внутрішній і зовнішньополітичний статус; право здійснювати на власний розсуд свій політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток; право кожного народу, нації вільно розпоряджатися своїми природними багатствами і ресурсами; право просити і отримувати підтримку у відповідності з цілями і принципами Статуту ООН, на випадок, коли їх позбавляють права на самовизначення насильницьким шляхом.
Принцип співробітництва
Принцип співробітництва покладає на суб'єктів міжнародного права такі зобов'язання: співробітничати у відповідності з цілями і принципами ООН; робити свій внесок у співробітництво на умовах рівності; сприяти взаєморозумінню, довірі, дружнім і добросусідським відносинам в умовах миру, безпеки і справедливості; збільшувати добробут народів; ширше знайомити інші держави з власними досягненнями в економіці, науці, техніці, культурі; робити власні переваги в цих сферах надбанням інших; скорочувати різницю в економічному розвитку.
Принцип добросовісного виконання міжнародних зобов'язань
|
|
|
В сучасному міжнародному праві цей принцип закріплений в Статуті ООН. Пункт 2 ст. 2 Статуту ООН декларує принцип таким чином: «всі члени Організації Об'єднання Націй добросовісно виконують взяті на себе за цим Статутом зобов'язання». Кожний діючий договір обов'язковий для його учасників і повинен ними добросовісно виконуватися. Pactasuntservanta (Віденські конвенції про право міжнародних договорів 1969 і 1986рр.).
Виділяють такі принципові положення виконання міжнародних зобов'язань: Кожна держава зобов'язана добросовісно виконувати свої зобов'язання: за Статутом ООН; з загальновизнаних принципів і норм міжнародного права; за міжнародними договорами, які дійсні відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права. На випадок суперечностей між зобов'язаннями за міжнародними договорами і зобов'язаннями як членів ООН за його Статутом, перевага надається статутним зобов'язанням, Кожна держава, здійснюючи свої суверенні права, повинна забезпечити, щоб закони і адміністративні правила, рівно як і практика і політика їх застосування відповідали її зобов'язанням по міжнародному праву.
Классификация норм международного права
Доктрине известно немало попыток классифицировать нормы, но ни одна из них не нашла общего признания. Взяв за основу лишь наиболее важные критерии, можно предложить следующую классификацию международно-правовых норм:
|
|
|
1. по содержанию и месту в системе – цели(понимаются как цели, которые реализуются в рамках нормативной сис-мы МП), принципы(общие, импереативные принципы МП, устанавливающие основы межнар.правопорядка, междунар. мира и сотрудничества), нормы (общеобязательные правила поведения, возникшие в результате соглашения гос. и др. субъектов МП, реал. которых обеспечивается мерами принуждения междунар.-прав. ха-ра );
2. В зависимости от объёма содержаня и значения:
- основные (регул.. важнейшие общественные отнош.. между субъектами МП)
-подчиненные( конкретизируют и дополняют осн..) : поднормы осн.. и вторичные.
3. По сфере действия – универсальные (регул.. отнош..между всеми гос.-членами мирового сообщества), практикулярные: региональные(закреплённые в соглашениях между гос..определ..гелграфических регионов) , локальные(содержащиеся в соглашениях, заключ.. группой госв.. внутри еографического региона);
4. По юридической силе – императивные (к ним относятся осн..принципы МП) и диспозитивне (нормы которые допускают отступление от их во взаимоотношениях определ.. субъектов в результате соглашения между ними);
|
|
|
5. по функциям в системе – материальные (содержат права и обязанности сторон достигеутых соглашений ) и процессуальные (регламентирующие деятельность таких междунар.. правоприменительных органов, как межнар.. суд, совет безопасности ООН);
6. по способу создания и форме существования, т.е. по источнику, - обычные (возникшие в результате неоднократного и длительного применения субъектами МП определённых правил поведения, но не нашедших свое закрепление в межнар.. дог.. ), договорные ( явл. Продуктом соглашения субъектов МП и содержатся в межнар..договорах ), нормы решений международных организаций.
Создание норм международного права
В сфере международных отношений отсутствуют специальные нормотворческие органы. Нормы международного права создаются самими субъектами, прежде всего государствами. Создание норм международного права представляет процесс согласования воль (позиций) государств, включающий две стадии: 1) достижение согласия относительно содержания правила поведения; 2) взаимообусловленное волеизъявление государств относительно признания правила поведения обязательным.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 441; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!