Принцип суверенної рівності держав
Принцип суверенної рівності держав забезпечує наступними правами: право кожної держави на юридичну рівність; право на територіальну цілісність; право на свободу і політичну незалежність; право вільно вибирати і розвивати свої політичні, соціальні, економічні і культурні системи; право встановлювати свої закони і адміністративні правила; право визначати і здійснювати на власний розсуд свої відносини з іншими державами у відповідності з міжнародним правом; право змінювати кордони згідно міжнародного права мирним шляхом і за домовленістю; право належати чи не належати до міжнародних організацій; право бути чи не бути учасником двосторонніх або багатосторонніх міжнародних угод; право бути чи не бути учасником союзних договорів; право на нейтралітет. Зазначений принцип також покладає на держав певніобов'язки:поважати правосуб'єктність інших держав; виконувати повністю і добросовісно свої міжнародні зобов'язання; жити в мирі з іншими державами.
Принципневтручання
Принцип невтручання покладає на суб'єктів міжнародного права такі зобов'язання: утримуватися від безпосереднього втручання; опосередковано не втручатися у внутрішні справи інших держав; уникати як індивідуального, так і колективного втручання; утримуватися від втручання як у внутрішні, так і зовнішні справи, що входять до внутрішньої компетенції держави; утримуватися від збройного втручання; утримуватися від загрози збройного втручання; утримуватися від будь-якого воєнного, політичного, економічного або іншого примусу держави з метою примусити іншу державу поступати на свою вигоду за рахунок її суверенних прав; утримуватися від надання допомоги підривній терористичній діяльності; заборона організацій чи сприяння, допомога або допуск збройної чи іншої діяльності, спрямованої на повалення, зміну державного устрою іншої держави.
|
|
|
Принцип територіальної цілісності держав
В Декларації принципів міжнародного права, 1970 р., держави відобразили на універсальному рівні основні елементи принципу територіальної цілісності (не вказуючи на сам принцип): обов'язок держави "утримуватися від будь-яких дій, направлених на порушення національної єдності і територіальної цілісності будь-якої держави чи країни"; "територія держави не повинна бути об'єктом воєнної окупації, яка стала результатом застосування сили в порушення Статуту ООН"; "територія держави не повинна бути об'єктом набуття іншою державою в результаті загрози силою чи її застосування"; територіальні набуття, отримані через силу чи загрозу її застосування, не повинні визнаватись.
|
|
|
Принцип непорушності державних кордонів
Принцип непорушності державних кордонів покладає на суб'єктів міжнародного права такі зобов'язання в Європейському регіоні: визнати існуючі кордони держав-учасниць НБСЄ як юридично встановлених згідно міжнародного права; визнати непорушність кордонів всіх держав Європи; відмовитись від будь-якого територіального домагання або дій, спрямованих на узурпацію частини або всієї території будь-якої держави на даний момент і в майбутньому; відмовитись від будь-якого зазіхання на існуючі кордони зараз і в майбутньому; змінювати свої кордони лише за взаємною, добровільною згодою відповідних держав.
Принцип мирного врегулювання спорів
Принцип мирного врегулювання спорів покладає на суб'єктів міжнародного права такі зобов'язання: вирішувати всі свої суперечки, розбіжності виключно мирними засобами; врегульовувати спори в найкоротший строк; не зупиняти процес мирного врегулювання і пошуку взаємоприйнятних рішень; використовувати визнані в міжнародному праві мирні засоби; утримуватись від будь-яких дій, які можуть поглибити спір; враховувати інтереси іншої сторони-учасника спору; виконувати прийняте в узгодженому порядку рішення.
|
|
|
Принцип поваги прав і основних свобод людини
Принцип поваги прав і основних свобод людини покладає на суб'єктів міжнародного права такі основні права і обов'язки: обов'язок поважати права людини і основні свободи незалежно від статі, раси, мови, релігії; обов'язок сприяти і розвивати ефективне здійснення громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав і свобод; обов'язок поважати право людини на об'єднання з іншими, свободу особистості сповідатись одноособово чи спільно з іншими; обов'язок поважати право національних меншин на рівність перед законом, надати їм повну можливість користуватися правами людини і основними свободами і захищати їх законні інтереси в цій галузі; обов'язок визнати право людини знати свої права і свободи і захищати їх; обов'язок дотримуватися міжнародних пактів, декларацій і угод з прав людини, якщо вони ними зобов'язані; обов'язок прийняти законодавчі акти та вжити інших заходів необхідних для забезпечення міжнародно визнаних основних прав і свобод людини; обов'язок гарантувати людині, права якої порушені, ефективні засоби захисту.
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 308; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!