Виникнення, розвиток людської свідомості
Предмет психології як науки.
Психологія (псюхе (душа, психіка) і логос (слово, вчення)) – наука, яка вивчає факти, механізми та закономірності психіки, як відображеного в мозку людини образу дійсності за допомогою якого відбувається управління діяльністю.
Предметом психології є факти психічного життя, механізми й закономірності психіки людини.
Об’єкт вивчення психології - психіка, форма відображення дійсності високоорганізованою матерією.
Основоположником психології вважають древньогрецького вченого Арістотеля.
1879р. Німеччина, м. Лейпцінг В. Вунт – 1 експериментальна психічна лабораторія (як самостійна наука)
Основні групи пс. явищ.
Психічні явища- своєрідні суб’єктивні переживання.
Психічні процеси- окремі форми чи види психологічної діяльності.
-пізнавальні- спрямовані на пізнання навколишнього(відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, уява, увага)
-емоційно - вольві– регулюють спілкування між людьми, керують діями та вчинками( емоції, почуття, воля)
Психічні стани– особлива характеристика діяльності людини за певний період часу( спокій, радість, схвильваність, задоволення)
Індивідуальні психологічні властивості особистості – найбільш важливі, стійкі особливості людини.( темперамент, характер, здібності)
Основні галузі пс. завдань.
Загальна – розробляє фундаментальні, теоретичні проблеми психології. Формує основні принципи, категорії, поняття.
|
|
|
Вікова – вивчає закономірності психічного розвитку людини протягом життя.
Соціальна – вивчає психічні процеси у ході взаємодії людей в групах.
Педагогічна – вивчає психологічні закономірності навчання та виховання.
Мед. Психологія - розглядає психіку в умовах тілесної або душевної хвороби.
Психологія праці розглядає психіку в умовах праці.
Патопсихологія - вивчає закономірності розладу психічної діяльності у випадку психічних захворювань.
Сурдопсихологія – психологія формування дитини з уродженими дефектами слуху.
Тифлопс. –з дефектами зору.
Олігофренопсихологія – наука про патологію психічного розвитку, пов’язану з уродженими дефектами мозку.
Юридична психологія - розглядає психологічні питання пов'язані з реалізацією системи права.
Зв'язок пс. з іншими науками.
Психологія пов’язана з такими науками:
філософією – питання психології тривалий час вивчались у межах філософії; вивчають людину, мають спільні питання для вивчення.
педагогікою– виховання й навчання дітей не може не враховувати їх психологічних особливостей; враховують вікові особливості, розвиток, методи навчання та виховання, сприйняття.
|
|
|
Психологія та медичні науки. Медичні науки враховують дані психології при розробці проблем здоров'я, хвороб дітей та дорослих. На основі медицини, педагогіки, психології виникли шкільна гігієна, медична психологія.
Психологія та природничі науки (біологія) - пов'язані тим, що враховують фізичний розвиток людини та мають анатомо фізіологічне підґрунтя.
Принципи пс.
Детермінізм - причини виникнення психіки, закономірна зумовленість психічних явищ. Всі психологічні явища розглядаються як обумовлені діяльністю мозку (причинна обумовленість).
Єдності свідомості діяльності - зв'язок між єдністю свідомістю діяльністю це умова виникнення та фактори формування свідомості людини. Свідомість є регулятором поведінки та дій людини.
Принцип розвитку- дає змогу розглядати психологію, як динамічне утворення, що постійно змінюється, як якісно так і кількісно на різних етапах становлення особистості.
Значення пс. знань в житті людини.
1.Дає можливість розбиратися у психічному житті людей.
2. Допомагає розібратися у своєму психічному житті, розуміти свої сильні і слабкі сторони, правильно організувати свою розумову діяльність.
|
|
|
Знання психіки інших, набуті людиною з особистого та соціального досвіду, важливі і можуть сприяти успішному орієнтуванню в соціальному середовищі.
Успішність людини в сфері міжособистісних відносин, професійній діяльності, здатність протистояти маніпулятивним технологіям, її фізичне та психологічне здоров’я значною мірою залежать від рівня психологічних знань та психологічної культури.
Виникнення, розвиток людської свідомості.
Вищим рівнем психічного відображення світу і саморегуляції є свідомість, яка властива лише людині як суспільно- історичній істоті.
Свідомість визначає розумну поведінку людини, тобто розвиток мови, абстрактного мислення, рефлексії, які є властивими свідомості, дозволяють людині моделювати свою поведінку, попередньо обдумувати, планувати свої дії, ставити перед собою цілі й досягати їх, передбачаючи собі результат, активно змінювати своє оточення й саму себе.
Вирішальним фактором виникнення свідомості стала праця. Саме виготовлення знарядь праці і є показником появи людини. Цей процес характеризується тим, що в ньому дії людини безпосередньо не спрямовані на задоволення біологічної потреби. Ними керує передбачуваний результат праці, який певною мірою, уже є продуктом абстрактного мислення. Беручись за виготовлення такого знаряддя, індивід повинен уявляти те, яким буде призначення зазначеного предмета, який для цього знадобиться матеріал, які дії та операції мають бути виконані, у які взаємодії при цьому доведеться вступити з іншими людьми. Чим більше таких взаємодій і чим значущіші вони для суб’єкта, тим більш абстрактнішою бачиться його участь у створенні кінцевого продукту. Тому соціальні взаємодії в процесі колективної праці розвивають абстрактне мислення, мозкові структури, які його забезпечують, і загалом свідомість.
|
|
|
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 313; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!