Завдання (задачі) для самопідготовки
4.1. У добовому раціоні військовослужбовців, зайнятих на розбиранні завалів будівель після землетрусу, білків – 100 г (у тому числі тваринних – 30 г), жирів – 90 г, вуглеводів – 380 г. Розрахуйте, чи достатній такий раціон, якщо енерговитрати військовиків складають 4500 ккал. (Врахуйте, що 10% їжі не засвоюється).
4.2. Рота з 350 солдат на рятувальних роботах в сніданок на батальйонному пункті харчування споживала: варене м’ясо з загиблої при землетрусі корови, перлову кашу, хліб, чай. В обід: суп з концентратів, котлети з тієї ж загиблої корови, кашу, компот, хліб. Через 2-4 години після обіду у 40 солдат почалися болі в животі, пронос, температура 37,5 – 38,7 0С. У 10 осіб відмічалося легке нездужання. Смертельних випадків не було. Перерахуйте обов’язки лікаря в цих умовах. Заповніть (умовно) екстрене повідомлення про харчове отруєння:
Структура та зміст заняття
5.1 Теоретичні питання до теми вивчаються у формі семінару шляхом опитування студентів (45 хвилин, додатки 1,2,3).
5.2. Практична частина заняття проводиться шляхом розглядання ситуаційної задачі про випадок харчового отруєння особового складу військового підрозділу, оформлення необхідних документів (додаток 4), складання заключення і рекомендацій (вимог) щодо профілактики харчових отруєнь (45 хв.)
При виконанні практичної роботи студент користується рекомендованою літературою, матеріалами лекції до теми, додатками до даної теми заняття, приведеними нижче.
Література
6.1. Гігієна та екологія в термінах, схемах, таблицях і текстах: навч. посіб. // В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, Д.О.Ластков, С.І.Гаркавий та ін., за ред. В.Ф. Москаленка. – К.: ВСВ «Медицина», 2012. – С. 81-90, 141-173.
6.2. Ципріян В.І. Гігієна харчування з основами нутриціології / В. І. Ципріян. – К.: Медицина, Кн. 1, 2007. – С. 327-372, 407-478.
6.3.Ципріян В.І. Гігієна харчування з основами нутриціології / В. І. Ципріян. – К.: Медицина, Кн. 2, 2007. – С. 147-193.
6.4. Королев А.А. Гигиена питания / А. А. Королев. – М.: Медицина, 2007. – 132-152.
6.5.Гігієна та екологія. Підручник / За ред. В.Г. Бардова. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2006. – С.619-627, 658-664.
6.6. Військова гігієна з гігієною при надзвичайних ситуаціях. Підручник / За ред. К.О.Пашка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – С. 153-191.
6.6. Матеріали лекцій.
7. Оснащення заняття
1. Таблиці:
- Умови раціонального харчування;
- Методи медичного контролю за повноцінністю харчування;
- Загальний пайок формувань Міністерства надзвичайних ситуацій з його гігієнічною характеристикою.
2. Зразки харчових концентратів, сухих пайків, раціонів виживання.
3. Форми документів, які оформляються при розслідуванні харчових отруєнь: - екстренне повідомлення (облікова форма № 58);
- направлення в польову лабораторію (ЛГ-1, ЛГ-2) чи лабораторію СЕС підозрюваної їжі, виділень, блювоти постраждалих;
- схема розслідування групових харчових отруєнь за клінічними симптомами;
- лист опитування постраждалих для з’ясування блюда (продукту), що призвів до отруєння;
- акт про результати розслідування харчового отруєння.
4. Ситуаційні задачі про випадки харчових отруєнь для самостійної роботи студентів на занятті.
5.Комплекти та прилади відбору проб продуктів та готової їжі для лабораторного аналізу.
6.Рентгенометри-радіометрии ДП-5А, ДП-5В.
7.Прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ.
8.Зразки продуктів для експертизи: хліб, сухарі, крупи, консерви, харчові концентрати окремих продуктів, блюд, борошно.
9.Лабораторні засоби: колби, піпетки, пробірки, спиртівка.
10.Лупа, магніт, спіраль з мідного дроту, аптечні ваги, різновіс.
11. Реактиви: 0,1 н. розчин NaOH, фенол-фталеїн, суміш соляно-кислого феніл-гідразину з червоною кров’яною сіллю (у флаконі з ложечкою), міцна соляна кислота у крапельниці, дистильована вода.
12. Атлас з зображенням амбарних шкідників.
13. Завдання для самостійної роботи студентів на занятті.
Організація медико-санітарного нагляду за харчування особового складу формувань при надзвичайних ситуаціях
Медико-санітарний нагляд за харчуванням особового складу формувань реалізується:
- системою запобіжних заходів: проектування і будівництво продовольчих об’єктів з додержанням гігієнічних вимог (продовольчих складів, стаціонарної і рухомої продовольчої техніки, холодильних установок, спеціалізованого транспорту); розробкою методів та засобів консервування продуктів, тари, упаковок тощо;
- методами медичного контролю за повноцінністю харчування особового складу військових чи цивільних формувань;
- системою поточного санітарного нагляду, що включає санітарне обстеження продовольчих об’єктів та санітарну експертизу продуктів і готової їжі на свіжість і безпечність, що найбільш важливо в умовах катастроф, інших надзвичайних ситуацій.
Об’єктами медико-санітарного нагляду у польових умовах є:
- пункти харчування рятувальних команд, формувань і населення у зоні катастроф, надзвичайних станів;
- батальйонні пункти харчування (БПХ) у військах;
- стаціонарні (в зоні лихоліть), пересувні продовольчі склади (полкові, дивізійні, армійські, фронтові склади, склади цивільної оборони);
- стаціонарні (в зоні лихоліть) та пересувні харчові підприємства (польові механізовані хлібозаводи – ПАХ; польові м’ясокомбінати, польові млини, макаронні фабрики та інші);
- транспорт для перевезення продовольства;
- пункти харчування етапів медичної евакуації (на залізничних, автодорожніх та інших транспортних вузлах), таборів військовополонених та інших;
- стан здоров’я осіб, які обслуговують продовольчі об’єкти (повари, наряди на харчоблоки, інший допоміжний персонал).
Медико-санітарний нагляд у польових умовах при надзвичайних ситуаціях організується:
- місцевою санітарно-епідеміологічною службою району катастроф;
- медичною службовою цивільних формувань;
- лікарями медичного пункту полку;
- військовою медичною лабораторією (ВМЛ) санітарно-епідеміологічної лабораторії (СЕЛ) дивізії;
- пересувною санепідлабораторією (ПСЕЛ) типу “А” чи “Б” санітарно-епідеміологічного загону (СЕЗ) армії, лабораторією СЕЗ фронту.
Засоби контролю повноцінності харчування особового складу формувань та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах:
- лабораторії місцевих санепідстанцій, лікарняних закладів, лабораторні комплекти формувань цивільної оборони;
- табельні лабораторні засоби медичної та хімічної служби військ, комплекти і прилади для відбору проб продуктів чи готової їжі, дозиметричні прилади ДП-5А, ДП-5В; прилад хімічної розвідки медико-ветеринарний ПХР-МВ (є в комплекті МПП, СЕЛ дивізії); лабораторія гігієнічна військова ЛГ-1, медична польова хімічна лабораторія МПХЛ-54, лабораторія бактеріологічна ЛБ (в СЕЛ дивізії), лабораторія гігієнічна основна ЛГ-2, лабораторія бактеріологічна ЛБ, вірусологічна ЛВ, токсикологічна ЛТ, радіометрична в укладках РЛУ-2 (в СЕЗ армії, фронту).
Основні особливості, що характеризують табельні лабораторні комплекти і прилади для польових умов:
- комплекти, розраховані на експресні методи дослідження з використанням стандартизованих реактивів, індикаторів, еталонів;
- комплекти і прилади, уніфіковані для всіх родів військ, служб, формувань цивільної оборони;
- комплекти і прилади, малогабаритні та стійкі до транспортних навантажень (струсів).
Умови раціонального харчування та методи медичного контролю за його повноцінністю
До умов раціонального харчування відносяться:
1. Кількісна повноцінність – відповідність калорійності добового раціону енергетичним витратам організму.
2. Якісна повноцінність, збалансованість – вміст в раціоні в оптимальних кількостях і співвідношенні енергетичних, пластичних, каталітичних харчових речовин (білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, мікроелементів, вітамінів, смакових речовин).
3. Раціональний режим харчування – кількість прийомів їжі, їх відповідність біологічним ритмам організму, розподіл добового раціону по окремих прийомах їжі, інтервали між прийомами їжі.
4. Відповідність якості їжі ферментним можливостям травної системи (легкотравність та висока засвоюваність їжі).
5. Епідеміологічна безпечність і токсикологічна нешкідливість їжі (відсутність збудників інфекційних захворювань з аліментарним шляхом передачі, зародків гельмінтів, отруйних речовин).
Методи медичного контролю за повноцінністю харчування:
- розрахункові методи – за меню-розкладкою з використанням норм харчування – пайків військових і цивільних формувань (додаток 3) та таблиць хімічного складу харчових продуктів;
- методи санітарного обстеження умов заготівлі, транспортування, зберігання, кулінарної обробки і реалізації харчових продуктів і блюд;
- контрольно-вагові методи (контрольні зважування продуктів при видачі зі складу на харчоблок, при закладці в казан, наприклад, польової кухні, контрольні зважування готових порцій, блюд);
- експресний та лабораторний аналіз продуктів і готових блюд на калорійність, вміст білків, жирів, вітамінів та ін.;
- вивчення харчового статусу організму особового складу формувань (антропометричні, фізіометричні, соматоскопічні показники, біохімічні, клінічні дослідження).
Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 811; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!