Визначення активного хлору в таблетках “пантоцид”, “аквасепт”



З партії, що підлягає контролю, одну таблетку розчиняють у 50 мл дистильованої води у склянці. Після повного її розчинення вносять 5 крапель HCl (1: 2), 10 крапель 20 % розчину або кілька кристаликів сухого КІ, 10 крапель 1 % розчину крохмалю. Титрують краплями 0,7 % розчином гіпосульфіту (одна крапля зв’язує 0,04 мг хлору) до знебарвлення. В свіжих таблетках вміст активного хлору знаходиться в межах 3,0-3,5 мг. Таблетки з вмістом активного хлору менше 1,5 мг непридатні для знезаражування води.

Визначення дози хлорного вапна (або ДТСГК) для знезараження води за хлорпотребою методом пробного хлорування

В три склянки вносять по 200 мл води, яка підлягає знезараженню. У кожну склянку вносять (окремою піпеткою) відповідно 2, 4, 6 крапель 1 % розчину хлорного вапна. Розмішують, залишають на 30 хвилин для хлорування.

Після 30-хвилинної експозиції визначають залишковий хлор, для чого у кожну склянку вносять по 2 краплі HCl (1: 2), 10 крапель 5 % розчину КІ, 10 крапель 1 % розчину крохмалю та перемішують. Проби з синім забарвленням титрують краплями (розмішуючи після кожної краплі) 0,7 % розчином гіпосульфіту до знебарвлення.

Залишковий хлор розраховують множенням кількості крапель, що витраченні для титрування на 0,04 і на 5 (для перерахунку на 1 літр води). За робочу для подальших розрахунків слід брати ту пробу, у якій залишковий хлор буде знаходитися в межах 0,3 – 0,5 мг/л.

Наприклад, на титрування третьої проби, куди було внесено 6 крапель 1 % розчину хлорного вапна, витрачено 2 краплі розчину гіпосульфіту. Залишковий хлор буде дорівнювати 2 ´ 0,04 ´ 5 = 0,4 мг/ л, тобто знаходиться у межах норми 0,3-0,5 мг/ л. Подальші розрахунки наступні: 6 крапель 1 % розчину вапна внесено в 200 мл води, а на літр треба у 5 разів більше, тобто 30 крапель, що в мл складає 30 / 25 = 1,2 мл. В 1 мл 1 % розчину міститься 10 мг /вапна, а в 1,2 мл – 12 мг. Звідси для знезараження води в резервуарі РДВ-5000 потрібно зважити 12 ´ 5000 = 60000 мг = 60 г такого вапна.

Гіперхлорування води

Проводиться з розрахунку 10 мг/л при зараженні води вегетативними формами мікроорганізмів та 100-150 мг/л – при зараженні споровими формами. Для дехлорування надлишкового хлору воду фільтрують через активоване вугілля або додають тіосульфат натрію (гіпосульфіт) з розрахунку 3,5 мг на 1 мг надлишкового хлору. У польових умовах комбінується з очисткою (освітленням) води шляхом коагуляції з відстоюванням і фільтрацією (хлоркупоросний метод Клюканова). Для цього вибрані стандартні дози коагулянту (сірчанокислий алюміній або хлорне залізо) – 150 мг/ л і активного хлору – 10 мг/л вносять в бутиль з оброблювальною водою, залишають на 30 хв., а потім фільтрують через модель тканинно-вугільного фільтра.

Гігієнічне значенні води в польових умовах:

-фізіологічне (участь в обміні речовин, теплообміні людини та інші);

-як засіб загартування організму;

-засіб підтримання чистоти тіла, одежі, посуду, приготування їжі тощо;

-як засіб дезинфекції, стерилізації.

Особливості вимог до питної води у польових умовах при надзвичайних ситуаціях: суворо обов’язкова - безпечність води в епідеміологічному та токсикологічному відношенні, лише бажані - хороші органолептичні властивості та оптимальний мінеральний склад.

Інструкція до визначення якості води при виборі джерел водопостачання у польових умовах

1. Визначення наявності у воді отруйних і радіоактивних речовин (ОР і РР) виконують згідно інструкції до теми заняття з медичної експертизи продовольства (тема № 55, додаток 1, 2).

2.  Органолептичні та фізико-хімічні показники якості води визначають за допомогою гідрохімічного набору з комплектів гігієнічних лабораторій ЛГ-1, ЛГ-2.

Проби води для аналізу відбирають за допомогою батометра (див.мал. 16.1), пляшки з тягарем, солдатського казанка, відра.Температуру води вимірюють хімічним термометром безпосередньо у водоймищі, колодязі. Резервуар термометра обгортають у кілька шарів бинтом. Підвищення температури води підземних джерел свідчить про проникнення до водоносного шару поверхневих, більш забруднених вод. Звичайно температура підземних вод коливається в межах 7-140С, поверхневих – у залежності від пори року.

Прозорість води визначають у циліндрі з плоским дном над шрифтом Снеллена №1 (яким частіше усього друкують книги) в сантиметрах, або виражають словами: прозора, опалесцююча, каламутна, з осадом.

Запах визначають, сколихнувши пробу води у склянці, накритій склом, при температурі 15-250С і після підігрівання води до 600С. Виражають якісно: болотний, землистий тощо і кількісно в балах за 5-бальною шкалою. Запах у 3 і більше балів свідчить про значне забруднення води.

Смак води визначають, лише пересвідчившись, що вона не заражена ОР, РР, БЗ і виражають словами: освіжаючий, кислий, солодкий, солоний, гіркий. Визначають також присмаки: в’яжучий, металевий, терпкий та інші. Кількісно смак і присмаки визначають також за 5-бальною шкалою.

Колірність (забарвлення) води визначають за допомогою польового колориметра ПК-56 М, що має дискові еталони з забарвленими скельцями, або компаратора з еталоном у вигляді планшеток. Для цього в компаратор вставляють дві пробірки висотою 15 см з досліджуваною і дистильованою водою, під пробірку з дистильованою водою підставляють планшетку з кольоровими скельцями, знаходять еталон, який співпадає з інтенсивністю забарвлення води, виражений у градусах. Колірність води не повинна перевищувати 36 градусів.

Реакцію (рН) води визначають за допомогою індикаторного папірця, обробленого універсальним індикатором, який змочують у досліджуваній воді та порівнюють зі стандартною шкалою. рН природних вод коливається в межах 7,0-9,5.

Азот амонійний можна визначити за спрощеною методикою (див. нижче) або за допомогою колориметра (компаратора) з еталонами на аміак. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель 50% розчину сегнетової солі та 5 крапель реактиву Несслера і колориметрирують. В чистій воді аміаку не більше 0,1 мг/ л. (ГДК=2 мг/ л).

Азот нітритів також можна визначити за спрощеною методикою, яка приводиться нижче, або ж за допомогою колориметра чи компаратора з еталонами на нітрити. Для цього до 5 мл води у пробірці додають 5 крапель розчину або кілька кристалів сухого реактиву Грісса, нагрівають на спиртівці. Колориметрирують з еталоном нітритів. В чистій воді нітритів – 0,005 мг/ л (ГДК=3,3 мг/ л).

У пробірку наливають 10 мл води для аналізу, додають 7 крапель (0,3 мл) 50% розчину сегнетової солі і 7 крапель (0,3 мл) реактиву Несслера. Перемішують, через 10 хвилин визначають вміст азоту амонійного, порівнюючи інтенсивність забарвлення з таблицею 1.

Таблиця 1

Забарвлення при огляді збоку, на білому фоні Забарвлення при огляді зверху, над білим фоном Вміст азоту амонійного, мг/ л
Відсутнє Відсутнє Менше 0,004
Відсутнє Надзвичайно слабко жовтувате 0,008
Надзвичайно слабко жовтувате Дуже слабко жовтувате 0,02
Дуже слабко жовтувате Жовтувате 0,04
Слабко жовтувате Світло жовтувате 0,8
Світло жовтувате Жовте 2,0
Жовте Інтенсивно жовте 4,0
Різко жовте, каламутне Буре, каламутне 8,0
Інтенсивно буре, каламутне Буре, каламутне 10,0

У пробірку наливають 10 мл води для аналізу, додають 10 крапель розчину (0,5 мл), або кілька кристаликів сухого реактиву Грісса. Нагрівають на спиртовому факелі 5 хвилин. Рожеве забарвлення порівнюють з таблицею.

Таблиця 2

Забарвлення при огляді збоку на білому фоні Забарвлення при огляді зверху над білим фоном Вміст азоту нітритів, мг/ л
Відсутнє Відсутнє Менше 0,001
Ледь помітне рожеве Надзвичайно слабо рожеве 0,002
Дуже слабо рожеве Слабо-рожеве 0,01
Слабо-рожеве Світло-рожеве 0,02
Світло-рожеве Рожеве 0,04
Рожеве Сильно рожеве 0,07
Сильно рожеве Червоне 0,2
Червоне Яскраво червоне 0,4

 

 

Тема 13

 

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ПОВНОЦІННІСТЮ ТА БЕЗПЕЧНІСТЮ ХАРЧУВАННЯ ВІЙСЬКОВИХ І ЦИВІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОДОВОЛЬСТВА У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ПРИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ТА В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАБЕЛЬНИХ ЗАСОБІВ

 

Навчальна мета

 

1.1. Розкрити фізіолого-гігієнічне та морально-психологічне значення раціонального харчування формувань у польових умовах при ліквідації наслідків екстремальних ситуацій та в умовах бойових дій.

1.2. Оволодіти методами медичного контролю за повноцінністю та безпечністю харчування формувань в польових умовах при надзвичайних ситуаціях та бойових діях.

1.3.Ознайомитися з силами та засобами медичної служби військових і цивільних формувань по проведенню медичної експертизи продовольства у польових умовах.

1.4. Оволодіти методами санітарного обстеження продовольчого об’єкту, відбору проб, визначення харчових якостей та свіжості продуктів, індикацію на зараження отруйними та радіоактивними речовинами, скласти експертне заключення за результатами експертизи.

 

Вихідні знання та вміння

1.1. Знати:

1.2.1. Поняття “раціональне харчування”, умови його забезпечення.

1.2.2. Порушення здоров’я та захворювання, які можуть виникати при недотриманні кожної з умов раціонального харчування.

1.2.3. Методи профілактики аліментарних, інфекційних захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу отруйними речовинами (ОР), радіоактивними речовинами (РР), бактерійними засобами (БЗ).

1.2.4. Гігієнічну характеристику та вимоги до якості харчових продуктів.

1.2.5. Критерії (нормативи) експертної оцінки харчових продуктів.

1.2.6. Організаційно-штатні формування та лабораторні засоби медичної служби формувань по проведенню експертизи продовольства у польових умовах.

2.2 .Вміти:

2.2.1. Оцінювати харчування особового складу формувань різними методами:

- розрахунковими, за розкладкою продуктів (меню-розкладка);

- шляхом вивчення набору продуктів у добовому раціоні, умов їх зберігання, кулінарної обробки, реалізації;

- контрольно-ваговим методом (зважування продуктів при завантаженні у казан, готових порцій і блюд);

- шляхом вивчення харчового статусу організму особового складу формувань (за соматоскопічними, соматометричними, фізіометричними, біохімічними, клінічними показниками);

- експресним (за допомогою приладів) та лабораторним аналізом продуктів і готової їжі.

2.2.2. Організувати і проводити медичний контроль за повноцінністю харчування особового складу формувань (і потерпілого населення) та необхідні профілактичні заходи його забезпечення.

2.2.3. Проводити медичні заходи при виникненні аліментарних, інфекційних кишкових захворювань, гельмінтозів, харчових отруєнь, уражень через їжу сильнодіючими отруйними (СДОР), радіоактивними речовинами, розслідувати причини їх виникнення, проводити профілактику.

2.2.4. Виконати санітарне обстеження продовольчого об’єкта;

2.2.5. Відібрати проби продуктів для експресного і лабораторного аналізу, провести індикацію продовольства на зараження отруйними, радіоактивними речовинами за допомогою приладів ПХР-МВ та ДП-5В і за загальними (органолептичними, санітарно-хімічними) показниками якості і псування продуктів;

2.2.6. Скласти експертне заключення за результатами медичної експертизи продукту.

 

Питання для самопідготовки

3.1. Раціональне (повноцінне) харчування, умови його забезпечення. Фізіологічні норми харчування як основа його повноцінності та адекватності потребам організму.

3.2. Організація харчування військових та цивільних формувань у польових умовах при надзвичайних ситуаціях і під час війни, його форми (колективне, групове, індивідуальне). Батальйонні пункти харчування, типи польових кухонь, інших засобів.

3.3. Військові пайки, пайки формувань цивільної оборони, їх гігієнічна характеристика.

3.4. Харчування в умовах зараження місцевості та об'єктів СДОР, РР, бактерійними засобами в умовах застосування зброї масового ураження.

3.5. Харчові концентрати, сухі пайки, раціони виживання як засоби харчування особового складу формувань в гострий період катастроф, бойових дій, інших надзвичайних ситуацій.

3.6. Обов’язки медичної служби, методи і засоби гігієнічного контролю за повноцінністю та безпечністю харчування особового складу формувань і потерпілого населення в польових умовах при надзвичайних ситуаціях, в умовах бойових дій.

3.7. Методи оцінки харчового статусу організму (соматоскопічні, соматометричні, фізіометричні, біохімічні, клінічні та інші)

3.8. Порушення здоров’я, захворювання, пов’язані з кількісною та якісною неадекватністю добового раціону, з порушенням режиму харчування, з невідповідністю якості продуктів і блюд ферментним можливостям травної системи (поняття ензиматичної констеляції).

3.9. Інфекційні захворювання з аліментарним механізмом передачі, гельмінтози, харчові отруєння, методи їх розслідування і профілактика у польових умовах при надзвичайних ситуаціях та під час війни.

3.10. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

3.11. Показники, які характеризують свіжість, товарні якості харчових продуктів, ознаки псування, епідеміологічної та токсикологічної небезпеки.

3.12. Джерела, фактори та механізми, що визначають зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинами і бактерійними засобами.

3.13. Підрозділи медичної служби формувань, в обов’язки яких входить проведення медичної експертизи продовольства.

3.14. Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.

3.15. Етапи медичної експертизи продовольства та можливі варіанти експертних висновків на різних етапах цієї експертизи.

 


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 476; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!