Вплив заліза на якість води. Вимоги ГОСТ 2874-82. Способи видалення заліза з поверхневих і підземних вод
Вміст заліза у воді вище нормативу сприяє накопиченню осаду в системі водопостачання, інтенсивному фарбуванню сантехнічного обладнання. Залізо надає воді неприємного червоно-коричневе забарвлення, погіршує її смак, викликає розвиток залізобактерій, відкладення осаду в трубах і їх засмічення.
Воду поверхневих джерел знезалізнюють одночасно з її освітленням та знебарвленням, використовуючи як коагулянт алюмінію сульфат і залізні або змішані коагулянти. Іноді застосовують попереднє хлорування води. яку очищають, для того щоб зруйнувати органічні сполуки заліза або захисних колоїдів, які стабілізують колоїди заліза. Залізні коагулянти забезпечують повніше вилучення заліза з води в результаті інтенсивної адсорбції іонів заліза на пластівцях гідроксиду заліза.
Проблеми з видалення заліза найчастіше постає за використання вод підземних джерел. У цьому випадку метод знезалізнення зазвичай зводиться до окиснення заліза (ІІ) до заліза (ІІІ), яке сепарують. Попередній вибір методу знезалізнення ґрунтується на таких міркуваннях:
а). спрощене аерування застосовують, якщо вміст загального заліза ≤ 10 мг/дм3, у тому числі Fe2+ не < 70 %, рН води не < як 6,8, лужність води понад (1+ Fe2+/28) ммольекв.дм3, вміст сірководню не > 2 мг/дм3;б). у разі підвищеного вмісту сірководню або вуглекислоти слід застосовувати аерування;в). тоді, коли не витримано однієї з умов підпункту а, необхідно застосовувати реагенти окислювачі (калію перманганат, хлор тощо), у разі потреби у поєднанні з аеруванням;г). катіонування можна застосовувати у разі потреби в одночасному зм’якшенні і знезалізненні води та за відсутності збагачення води киснем на шляху до катіонітового фільтра.
|
|
|
Значення коректування вмісту флюору у воді. Фторування і дефторування води
Оптимальна концентрація фтору у воді 0,7…1,2 мг/л, а ГДК за санітарно-гігієнічними нормами – 1,5 мг/л, добовийраціон сполук фтору – 0,003 мг/л. Найбільше фтору у підземних водах.
Фторування води
Здійснюють додаванням сполук фтору або у вигляді розчину або сухої речовини. Фторид натрію (NaF) додають як 2 – 3 % водний розчин, або як суху речовину, Na2SiF6 – через погану розчинність дозують у вигляді порошку, Н2SiF6 і НF додають як розчини. Для фторування використовують також Al2 (SiF6)3, кремнефтористий амоній (NH4)2 SiF6 та інші реагенти.
Знефторення води
Розрізняють дві групи видалення фтору з води. Перша – це сорбція фтору осадом гідроксиду алюмінію або магнію та фосфатом кальцію. Цей спосіб використовують для оброблення поверхневих вод, коли крім де фторування потрібно провести ще прояснення та знебарвлення.Друга група – це фільтрування води через фтор селективні матеріали, тобто іде обмінна сорбція іонів фтору. Його використовують для підземних вод для яких одночасно з дефторуванням здійснюють опріснення. Фтору у воді має бути від 0,7 мг/л до 1,7 мг/л.
|
|
|
Вимоги ГОСТ щодо вмісту сполук мангану. Способи усунення мангану з води.
Манган вилучають обробленням води: калію перманганатом, аеруванням разом з вапнуванням, фільтруванням через «чорний» пісок, окисненням озоном, хлором або хлору (IV) оксидом, біохімічним методом. Вміст мангану у питній воді не повинен перевищувати 0,1 мг/дм 3
Практичний інтерес становить оброблення води калію перманганатом, під час якого утворюється малорозчинний мангану (IV) оксид 3 Mn2+ + 2 MnO4 + 2 H2O = 5 MnO2↓ + 4H+. (5)
Під час очищення води коагулянтами мангану (IV) оксид інтенсифікує процес, оскільки золі Al(OH)3 і Fe(OH)3, якщо рН = 6…8, мають позитивний заряд, а мангану оксид у цьому інтервалі рН звичайно заряджений негативно. І MnO2 і Mn(OH)3 мають велику поверхню, а тому є ефективними сорбентами. Вилучати манган аеруванням із підлуговуванням доцільно в тих випадках, коли одночасно потрібно зм’якшити воду. Швидкість цього процесу дуже залежить від рН води: ящо рН ≤ 8, Mn2+ практично не окиснюється, якщо рн > 9,5, Mn2+ окиснюється в Mn3+ і Mn4+ досить швидко. Оптимальне значення рН підтримують вапном. Біохімічний метод вилучення марганцю полягає у використанні бактерій, які в процесі своєї життєдіяльності поглинають із води марганець. Ці бактерії висівають на зернах засипки фільтра. Відмираючи, бактерії утворюють на зернах піску пористу масу, яка містить велику кількість оксиду марганцю – каталізатора процесу окиснення марганцю.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 272; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!