Завислі речовини та колоїдні домішки природних вод. Будова колоїда. Суть процесів освітлення води методом коагуляції, коротка характеристика. Визначення дози коагулянта

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 10Следующая ⇒

Колоїдами називаються мінеральні, органічні та органо-мінеральні частинки і молекули розміром від 0,1 до 0,001 мікрона (мікрон - одна тисячна частка міліметра)

Освітлення без використання реагентів здійснюють відстоюванням, що забезпечує попереднє очищення води, яка містить велику кількість грубо дисперсних домішок, або фільтруванням через сітки, мікрофільтри для видалення, в основному, біологічних суспензій (фітопланктону тощо). Реагентний метод освітлення та знебарвлення води ґрунтується на застосуванні спеціальних хімічних речовин – коагулянтів і флокулянтів. Коагуляція – це видалення домішок із води, які надають їй каламутності і забарвлення, шляхом укрупнення з наступною їх седиментацією і видаленням. Розрізняють безреагентну і реагентну коагуляцію.

Коагуляція являє собою хімічний метод очищення води. Перевага цього методу полягає в тому, що він дозволяє звільнити воду від забруднень, що знаходяться у вигляді зважених часток, не піддаються видаленню ні відстоюванням, ні фільтрацією. Сутність коагуляції полягає в тому, що до води додається хімічна речовина (коагулянт), здатне реагувати з бікарбонатами, що знаходяться у воді. В результаті цієї реакції утворюються великі, досить важкі пластівці гідроксиду, що несуть позитивний заряд. Осідаючи в силу тяжкості, вони захоплюють за собою знаходяться у воді в зваженому стані частинки забруднень, заряджені негативно, і тим самим сприяють досить швидкого очищення води. За рахунок цього вода стає прозорою, поліпшується її показник кольоровості.

Технологія очищення води коагулянтами та флокулянтами.

До флокулянтів належать неорганічні або органічні високомолекулярні сполуки (ВМС), які сприяють утворенню агрегатів у результаті об'єднання кількох часточок за допомогою макромолекули адсорбованого або хімічно зв'язаного полімеру. Невеликі добавки (тисячні або мільйонні частки від маси твердої фази) цих речовин істотно змінюють стабільність дисперсій. Вони прискорюють утворення пластівців гідроксидів алюмінію і феруму, осадження пластівців, збільшують вільність коагулянту та ступінь прояснення води.

Вуглекислота природної води, її форми, зв’язок з рН води. Характеристика вуглекислотної рівноваги природної води, розрахунок рівноважної вуглекислоти.

За хімічним аналізом розрізняють вуглекислоту: 1. загальну, 2. гдрокарбонатну, 3. карбонатну, 4. вільну, 5. рівноважну, 6. агресивну.

Форму вуглекислоти можна визначити за константами дисоціації Н₂СО₃ і рН середовища.

Визначити форму вуглекислоти в розчині можна за допомогою титрування в присутності різних індикаторів

Вільна вуглекислота визначається титруванням NaOH в присутності фенолфталеїну (рН=8), а гідрокарбонат- і карбонат- іони – титруванням НСl в присутності метилоранжу і фенолфталеїну (рН=4).

При наявності іонів Са²⁺ вуглекислотна рівновага виражається рівнянням

СаСО₃+ СО₂ + Н₂О « Са²⁺ + 2НСО₃^1-

Поняття стабільності води, методи визначення стабільності, методи стабілізації.

Стабільною називається вода, яка при контакті з металевими та бетонними поверхнями протягом довшого часу не змінює свого складу. Згідно з ГОСТ «Методи технологічного аналізу. Визначення стабільності води» стабільною є така вода, яка не виділяє і не розчиняє СаСО₃.

Вода є стабільною за рівноваги 2НСО₃^1-↔ СО₃^2-+ СО₂+ Н₂О,

Таку воду стабілізують підкисненням, карбонізацією димовими газами (рекарбонізація), фосфатуванням, гуматуванням.

Підкиснення (імпферування ) води Са(НСО₂) + H₂SO₄ = CaSO₄ + 2CO₂ + 2H₂O,

Са(НСО₂) + HCl = CaCl₂ + 2CO₂ + 2H₂O.

Рекарбонізація – введення у воду СО₂, який отримують спалюванням природного газу СаСО₃+ СО₂+ Н₂О = Са(НСО₃)₂.

Фосфатування води – оброблення води гексаметафосфатом (NaPO₃)₆ або натрію триполіфосфатом (Na₅P₃O₁₀).

Гуматування – ґрунтується на адсорбції кристалами СаСО₃ органічних сполук – гумінів. При цьому кристали не ростуть і не випадають в осад. Гуматування здійснюють обробленням води торфяною витяжкою.

Інколи для стабілізації такої води використовують фізичні методи: акустичну і магнітну обробку (розглядали в темі підготовка оборотної води).

ля видалення вуглекислотної агресивності води використовують реагентний і фільтраційний методи. У фільтраційному методі воду пропускають через шар зернистих матеріалів, які зв’язують вугільну кислоту.

Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 379; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 345 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!