Контрольні питання для перевірки знань. 1. Охарактеризуйте зміст поняття «міжнародна економічна інтеграція»



1. Охарактеризуйте зміст поняття «міжнародна економічна інтеграція».

2. Які процеси відбиває глобалізація світової економіки?

3. Що таке регіоналізація?

4. Назвіть та охарактеризуйте основні рівні міжнародної економічної інтеграції.

5. Охарактеризуйте погляди на процеси міжнародної інтеграції представників ринкової школи інтеграції.

6. У чому зміст теоретичних концепцій структурної школи міжнародної інтеграції?

7. Розкрийте особливості поглядів на процеси міжнародної інтеграції представників неокейнсіанського напряму теорій міжнародної інтеграції.

8. Охарактеризуйте відмінності між класичною теорією федералізму та неофедералізмом.

9. У чому сутність інтеграційної концепції функціоналізму?

10. Назвіть економічні та соціально-психологічні умови формування інтегрованого співтовариства у комунікаційній теорії.

11. Охарактеризуйте основні рівні міжнародної економічної інтеграції.

12. Що таке зона вільної торгівлі?

13. Дайте визначення поняттю митний союз.

14. У чому відмінність спільного ринку та економічного й валютного союзу?

15. Охарактеризуйте історію становлення, сучасний стан та перспективи розвитку ЄС.

16. Коли було створено і які держави входять у регіональний союз НАФТА?

17. Наведіть загальну характеристику об'єднання МЕРКОСУР.

18. В чому особливості об'єднань АСЕАН та АТЕС?

19. Охарактеризуйте особливості та перспективи розвитку СНД?

20. Назвіть внутрішні проблеми, що перешкоджають більш швидкій інтеграції України у ЄС.

Тема 20

Європейська економічна інтеграція

 

Плани семінарських занять:

1. Історія виникнення ЄС

2. Етапи створення Європейського Союзу

3. Структура та етапи розширення ЄС

4. Цілі та принципи функціонування Європейського Союзу

5. Інституціональна структура ЄС

6. Зовнішні відносини ЄС

7. Зовнішня політика ЄС

Навчальні завдання:

- вивчити історію виникнення ЄС;

- розглянути етапи створення Європейського Союзу;

- визначити структуру та етапи розширення ЄС;

- з’ясувати цілі та принципи функціонування Європейського Союзу;

- вивчити інституціональну структуру ЄС;

- розглянути основні напрями зовнішніх відносин ЄС;

- визначити особливості зовнішньої політики ЄС.

Форми контролю:

1) розбір конкретних ситуацій;

2) тестування;

3) усне чи письмове опитування;

4) схематичне зображення матеріалу.

Питання і завдання

Питання для обговорення

1. Які умови та цілі існували на початку процесу європейської інтеграції? Чи зберігають зараз свою актуальність чинники, які впливали на розгортання процесу європейської інтеграції відразу після закінчення ІІ Світової війни?

2. Обговоріть з урахуванням мети Європейського Союзу – створення спільного ринку – можливі напрямки розвитку екологічної політики ЄС (транскордонне забруднення навколишнього середовища, виникнення торгових перешкод, пов’язаних із запровадженням екологічних стандартів).

3. Чи не потерпає свобода дій та суверенні права окремих країн-членів ЄС від інтеграційних процесів? Чи не страждають малі країни від диктату великих країн-членів ЄС?

4. Порівняйте відповідні інституції Європейського Союзу та будь-якої федеральної держави (наприклад, Росії чи України).

5. Чи заважає міжнародна конкуренція добрим партнерським стосункам ЄС з іншими країнами світу? Відповідь обґрунтуйте.

 

Ситуаційне завдання 1

«Європейська політика сусідства»

Європейська політика сусідства (ЄПС) являє собою новий підхід Європейського Союзу до сусідніх країн з метою зміцнення відносин між ЄС і країнами-сусідами ЄС та співробітництва по створенню зони безпеки й добробуту, «кільця дружніх країн» на кордонах Європейського Союзу. Проте Європейська політика сусідства не надає країнам-партнерам перспективи приєднання до Європейського Союзу, лише пропонує привілейовані відносини з ЄС і сприяння в досягненні цілей у різних сферах співробітництва.

ЄПС адресована нинішнім сусідам ЄС, а також тим, хто став ближче до ЄС у результаті розширення. В сферу Європейської політики сусідства включені такі країни: у Східній Європі – Україна,Білорусь і Молдова; на Південному Кавказі – Вірменія, Азербайджан і Грузія; у Середземноморському регіоні – Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко, Сирія, Туніс, а також Палестинська Автономія. Стратегічне партнерство ЄС з Російською Федерацією здійснюється шляхом створення чотирьох загальних просторів відповідно до рішень Санкт-Петербурзького саміту 2003 р.

Для кожного партнера розроблений індивідуалізований план дій, де визначений шлях уперед на наступні 3-5 років. ЄПС також покликано надати країнам-сусідам ЄС можливість більш тісного співробітництва з ЄС в області політики, безпеки, економіки й культури. Плани Діймістять ряд пріоритетних цілей, виконання яких є найважливішим елементом відносин ЄС із партнерами:

- політичний діалог – припускає питання зовнішньої політики й політики безпеки, включаючи регіональні й міжнародні питання, запобігання конфліктів і врегулювання криз, а також загальні загрози безпеки (тероризм, поширення зброї масового знищення, незаконний експорт наркотиків і зброї, регіональні конфлікти, тощо);

- політика економічного й соціального розвитку – припускає наявність просунутих преференційних торговельних відносин і розширення фінансової й технічної допомоги; надання перспектив виходу на внутрішній ринок ЄС на основі зближення нормативно-правової бази, участі в ряді програм ЄС і поліпшення комунікацій і фізичної інфраструктури, що зв'язує їх з ЄС;

- торгівля – передбачає значніше відкриття європейського ринку відповідно до принципів СОТ і стандартів ЄС;

- юстиція та внутрішні справи – передбачає співробітництво в галузі міграції, надання притулку, візової політики, заходи щодо боротьби з глобальними загрозами безпеки, відмиванням грошей, а також фінансовими й економічними злочинами; здійсненні конкретних кроків по зміцненню судової системи й розширенню співробітництва між поліцейськими й судовими органами, у тому числі в області сімейного права, та співробітництво між Європолом і Євроюстом.

Відправною крапкою Планів дій є загальний набір питань, які відповідають цілям ЄПС та залежать від конкретних обставин: географічного місця розташування країни; політичної й економічної ситуації; відносини з Європейським Союзом і сусідніми країнами; програм реформ (у відповідних випадках) тощо.

Плани Дій спираються на взаємну прихильність загальним цінностям ЄС в області верховенства закону, належного управління, дотримання прав людини, включаючи права меншин, розвитку добросусідських відносин і принципах ринкової економіки й сталого розвитку. Передбачається також, що країни-партнери беруть на себе зобов'язання у відношенні деяких найважливіших аспектів зовнішньої діяльності ЄС, включаючи, зокрема, глобальні загрози безпеки, дотримання норм міжнародного права й зусилля з розв’язання конфліктів. Наступним кроком можуть стати переговори з укладення нових привілейованих договорів, - Європейських Угод про Сусідство, які можуть замінити нинішнє покоління двосторонніх угод після виконання індивідуалізованих планів дій.

Питання до кейсу:

1. В чому полягає головна мета Європейська політика сусідства?

2. Охарактеризуйте сфери співробітництва, визначені ЄПС в індивідуалізованих планах дій.

3. Чи надає ЄПС країнам-партнерам перспективу приєднання до ЄС?

Ситуаційне завдання 2

«Перегляд Європейської політики сусідства як вікно можливостей для «Східного партнерства»

Прагнучи до всебічної активізації відносин із сусідніми країнами, в яких тривають системні перетворення, влітку 2010 р. ЄС почав стратегічний перегляд Європейської політики сусідства (ЄПС), який дозволив обновити підходи ЄС до своїх партнерів – як південних, так і східних. До роботи Євросоюз уперше залучив країни-партнери. Результати дискусії знайшли своє відбиття в Комунікації «Нова відповідь мінливому сусідству», оприлюдненої 25 травня 2011р., яка була схвалена міністрами закордонних справ ЄС у своїх висновках від 20 червня 2011 р.

Новий підхід ЄС до сусідів базується на принципах взаємної відповідальності й загальної прихильності універсальним цінностям волі, демократії, поваги до прав людини, основним свободам і верховенству права, яких дотримуються всі держави-члени Євросоюзу. Для східних партнерів особливо важливо, що перегляд ЄПС закріпив право кожного з них обирати підтримку й стратегічний напрям розвитку своїх відносин з ЄС. Разом із загальними цінностями, що лежать в основі відносин ЄС із усіма партнерами, країни-партнери самостійно будуть визначати кінцевий результат цих відносин – залишатися партнерами або домагатися в перспективі стати членами ЄС. Поряд із принципом спільної власності принцип диференціації залишається однією з визначальних рис оновленої ЄПС. Партнерство, засноване на цих принципах, буде доповнювати зусилля країн, які мають намір і здатні просуватися далі на шляху більш тісної політичної асоціації й усе більш глибокої економічної інтеграції у внутрішній ринок ЄС.

Актуальним завданням є сприяння з боку ЄС прискоренню економічного розвитку країн-партнерів як східного, так і південного виміру ЄПС. ЄС визнає необхідність підсилити підтримку партнерів, що стали на шлях розвитку стійкої демократії, яка буде залежати від прогресу на шляху реформ, тобто підтримка буде надаватися відповідно потребам кожного партнера, що має намір проводити реформи й ефективно співробітничати з ЄС на всіх можливих напрямках, і може бути зупинена у випадку відмови від реформ. Цей підхід лежить в основі принципу «більше за більше», згідно з яким практична допомога ЄС сусіднім державам буде визначатися не географічним положенням, а винятково прогресом у проведенні реформ. Це створить умови для чесної конкуренції, при яких свідомий вибір на користь політичних, економічних і соціальних реформ буде сприяти досягненню стратегічних цілей обох сторін – як ЄС, так і країн-партнерів.

Що стосується «Східного партнерства», слід виділити дві головні ідеї, які наповнюють змістом це вікно можливостей.

1. «Східне партнерство» покликано сприяти формуванню політичної асоціації й поглибленню економічної інтеграції між Європейським Союзом і державами-партнерами. Політика «Східного партнерства» буде підтримувати політичні й соціально-економічні реформи в країнах-партнерах, сприяючи їх зближенню з ЄС. ЄС продовжує сприяти економічній інтеграції створенням поглиблених і всеосяжних зон вільної торгівлі зі своїми партнерами. На цьому шляху спереду йде Україна, яка разом з ЄС планує завершити переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, включаючи поглиблену й всеосяжну зону вільної торгівлі до кінця 2012 р.

2. «Східне партнерство» буде заохочувати вільне пересування громадян країн-партнерів, укладаючи угоди про спрощення візового режиму й реадмісії. Крім того, ЄС, відповідно до глобальних підходів до міграції, має намір поступово просуватися в напрямку повної візової лібералізації для окремих країн-партнерів. Цей процес буде здійснюватися на індивідуальній основі, за умови забезпечення вимог безпеки й належного рівня організації пересування громадян. Вагому підтримку партнерам у проведенні реформ може дати участь у програмах і агентствах ЄС. У цьому контексті Україна недавно зробила значний крок уперед, підписавши Протокол, який дозволить їй брати участь у програмах ЄС. Було погоджено, що Україна і ЄС підсилять взаємовигідне партнерство в енергетичній сфері. Також досягнуто згоди щодо важливості подальшої інтеграції енергетичних ринків, у тому числі шляхом повного виконання українською стороною зобов'язань у рамках членства в Європейському енергетичному співтоваристві. Важливим завданням «Східного партнерства» є посилення багатобічного виміру співробітництва. Багатобічні платформи допоможуть наблизити правову й регуляторну базу до законодавства ЄС, зокрема шляхом обміну досвідом. Робоча програма платформ буде регулярно переглядатися для належного реагування на потреби країн-партнерів.

В оновленій ЄПС передбачене зростання ролі й рівня залучення громадянського суспільства держав-партнерів до проведення реформ. Форум громадянського суспільства «Східного партнерства» і його Національні платформи зіграють важливу роль у просуванні загальних цінностей, отже, їхнє залучення до співробітництва в рамках «Східного партнерства» повинне бути посилене. Для підтримки й консолідації громадянського суспільства в державах, що є партнерами, також планується створити Фонд громадянського суспільства (Civil Society Facility) і Європейський фонд за демократію (European Endowment for Democracy). Пропозиції щодо значного збільшення фінансових ресурсів для держав-партнерів ЄПС були включені Європейською комісією в проект багаторічної фінансової перспективи ЄС на 2014-2020 рр. Отже, наполеглива робота й успішність реформ залишаються питанням загальної відповідальності держав-партнерів і ЄС.

Питання до кейсу:

1. Охарактеризуйте сутність та доцільність стратегічного перегляду Європейської політики сусідства.

2. Які основні ідеї «Східного партнерства»?

3. Яке значення має залучення громадянського суспільства держав-партнерів до проведення реформ?


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 580; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!