Контрольні питання для перевірки знань. 1. Назвіть основні етапи розвитку економічної інтеграції

1. Назвіть основні етапи розвитку економічної інтеграції.

2. Де, коли і з якою метою були підписані Маастрихтський та Амстердамський договір?

3. Визначте етапи формування Європейського Союзу.

4. Скільки країн і які є членами Європейського Союзу?

5. Що мається на увазі під поняттям «Європейський Союз»?

6. Які зовнішні атрибути має Європейський Союз ?

7. Яка відмінність між Європейським Економічним Співтовариством та Європейським Союзом?

8. Які зміни внесено до структури ЄС Лісабонським договором?

9. Назвіть основні інституції Європейського Союзу.

10. Визначить компетенції основних інституцій ЄС.

11. Вкажіть джерела формування бюджету ЄС.

12. Чому країни Центральної та Східної Європи поставили собі за мету вступити до ЄС?

13. Проаналізуйте основні цілі спільної політики з питань безпеки та зовнішніх відносин.

14. Назвіть особливості формування зовнішніх відносин ЄС з країнами світу.

Тема 21

Глобалізація та економічний розвиток

Плани семінарських занять:

1. Особливості глобалізації економічного розвитку

2. Глобальна економіка та її визначення

3. Рівні протікання глобальних процесів в економіці

4. Структуризація глобалізаційного процесу

5. Нові кількісні і якісні характеристики світового ринкового господарства, обумовлені глобалізаційними процесами

6. Внутрішні суперечливості процесу глобалізації

7. Визначення глобальних проблем

8. Характерні ознаки виникнення глобальних проблем

9. Основні групи виникнення глобальних проблем

10. Особливості глобальної проблеми збереження миру

11. Виникнення екологічної глобальної проблеми

12. Особливості глобальної проблема забезпечення людства сировиною та енергією

13. Глобальна проблема освоєння Світового океану

14. Глобальна проблема економічної відсталості окремих країн

15. Особливості проблеми країн, що переходять від командно-адміністративної системи до ринкової

16. Значення проблеми конверсії військово­го виробництва, демілітаризація економіки країн, мирної співпраці між ними

Навчальні завдання:

- дативизначення процесу глобалізації;

- з’ясувати особливості глобалізації економічного розвитку;

- визначити поняття «глобальна економіка»;

- розглянути рівні протікання глобальних процесів у світовій економіці;

- дослідити структуризацію глобалізаційного процесу;

- вивчити нові кількісні і якісні характеристики світового ринкового господарства, обумовлені глобалізаційними процесами;

- визначити внутрішні суперечливості процесу глобалізації;

- вивчити теорії глобалізації;

- дати визначення глобальних проблем;

- охарактеризувати основні групи глобальних проблем сучасності та механізми їх вирішення;

- дослідити процес становлення і розвитку глобальної інфраструктури виробництва світової економіки.

Форми контролю:

1) розбір конкретних ситуацій;

2) тестування;

3) усне чи письмове опитування;

4) схематичне зображення матеріалу.

Питання і завдання

Питання для обговорення

1. На думку Джагдіша Бхагваті, спеціального радника ГАТТ/СОТ і спеціального радника ООН з питань глобалізації, директора американського Національного бюро економічних досліджень: «Глобалізація – це процес позитивний, але позитивний не на сто відсотків. Інколи глобалізація шкодить, і в таких випадках в цей процес потрібне втручання для зменшення впливу негативних факторів слід створювати інститути і проводити відповідну політику. Проте сумарні економічні вигоди від глобалізації переважують негативні, і якщо будуть розроблені ефективні механізми їх компенсації, то глобалізація викликатиме менше критики». У яких випадках глобалізація несе негативні наслідки?

2. Які міжнародні інститути займаються пом'якшенням і подоланням негатив­них наслідків глобалізації? Як глобалізація впливає на формування економічної стратегії окремих економічних агентів?

3. Які на ваш погляд проблеми є найнебезпечніші для людства? Як пояснити твердження, що глобальні проблеми людства є наслідком протистояння?

Ситуаційне завдання 1

«Глобалізація та європейські виробники електропобутових товарів»

Уважно прочитайте текст кейсу та надайте відповідь на запитання.

В 80-ті та 90-ті рр. спостерігалася значна глобалізація світової економіки. Але не всі галузі економіки рівною мірою приймали участь у процесі глобалізації. В промисловому секторі європейської економіки, деякі галузі, наприклад, машинобудування, як і раніше залишається галуззю, яка складається з великої кількості різних за розміром компаній. В секторі послуг також присутнє збереження великої кількості національних особливостей.

Виникають питання, чи обов'язково впливає глобалізація на всі галузі, як компанії мають реагувати на такий вплив, чи потрібно компаніям зберігати національні стратегії або розробляти глобальні? Дослідження, яке було проведене на прикладі європейської галузі електропобутових товарів, допоможе відповісти на деякі питання.

Дослідники поділили всі компанії-виробники на ринку електропобутових товарів на три групи:

1. Національні гравці (виробничі потужності знаходяться в своїй країні, 90% продукції продається на місцевому ринку).

2. Експортери (виробничі потужності знаходяться в своїй країні, але більше 30% продукції продається на закордонних ринках). До таких компаній належать Bosch-Siemens, AEG, Merloni.

3. Глобальні гравці (фірми, які виробляють та реалізують продукцію у різних країнах - Electrolux, Philips, Whirlpool).

Поведінка споживачів в різних європейських країнах відрізняється одна від одної. Наприклад, французи надають перевагу пральним машинам з вертикальним завантаженням, а британці з фронтальним, німці обирають машини з високою швидкістю віджимання, а італійці - з низькою. Утворення єдиного європейського ринку сприяє формуванню єдиного «пан-європейського» стилю життя. Уніфікація технічних вимог і стандартів дозволяє виробникам досягати більшої стандартизації товарів, що в свою чергу сприяє формуванню більш однорідних смаків і вимог споживачів.

Роздрібна торгівля представлена в різних європейських країнах своїми гравцями, але створення єдиного ринку призводить до консолідації роздрібних компаній, їх збільшення. В результаті цілої низки злиттів або утворення стратегічних альянсів формуються «пан-європейські» роздрібні мережі. Це дозволяє їм не тільки купувати товари у виробників у всьому світі, але й істотно оптимізувати запаси, покращувати обслуговування споживачів.

Сучасні гнучкі технології виробництва дозволяють компаніям випускати різні моделі товарів на одній базовій платформі, які відповідають місцевим уподобанням, без істотного збільшення витрат виробництва.

Зміни в конкурентному середовищі галузі (концентрація або міжнародні злиття компаній, потреба в наявності більш складної інформації про стан ринку, зміни в технології і управлінні виробництвом) призвели до необхідності пріоритетного використання компаніями цієї галузі глобальних або хоча б регіональних (наприклад, пан-європейської) стратегій.

Дослідники вважають, що в майбутньому галузь буде контролюватися п'ятьма – шістьма гігантами, а всі малі та середні компанії будуть так чи інакше пов'язані з ними – ліцензійними угодами, франшизами, спільними підприємствами, стратегічними альянсами і т.п.

Запитання до кейсу:

1) Приймаючи до уваги загальну ситуацію в галузі, складіть прогноз розвитку для трьох груп компаній, які були наведені в ситуації.

2) Як впливають процеси інтеграції і консолідації на різні типи компаній, які представлені в галузі?

Завдання 1

У редакційній статті провідного аналітичного журналу Росії «Екс­перт» (2004, № 25, С. 13) запропоновано два сценарії розвитку світової економіки. Розгляньте обидва запропоновані сценарії і опишіть фактори зовнішнього середовища, які впливають на розвиток США і світової економіки. За допомогою яких механізмів можна впливати на розвиток світової економіки?

Сценарій перший: «Нова, глобальна економіка у загальних рисах побудована. Фундаментальні цінності цієї нової світосистеми поділяють всі основні учасники. В цій системі є явний військово-політичний, технологічний і фінансовий лідер – США. Є дві основні сфери, що забезпечують високу ефективність світового господарства – Китай з дешевим, швидко зростаючим промисловим виробництвом і попитом, і Індія як центр аутсорсингу в секторі послуг і як дослідницький центр. Світ в цілому більш-менш керований, і на нас чекають як мінімум ще двадцять п'ять років розвитку у відносно спокійній і благополучній обстановці».

Сценарій другий: «Сили Америки закінчуються. Ініційована Рейганом на початку 80-х pp. спроба змусити США витягнути самих себе за волосся з болота шляхом форсованої фінансової глобалізації і мілітаризації на межі провалу. Тенденцію до втрати Сполученими Штатами світової гегемонії, що чітко окреслилася в 70-х pp. протягом 80-90-х pp. ціною значних жертв вдалося приглушити, але не вдалося переламати. На США чекає доля всіх попередніх країн-гегемонів. Зростання Китаю, інтеграція Європи, виклики з боку міжнародних терористів, неможливість продовжувати жити у борг незабаром не залишать від Америки, якою ми її знаємо, каменя на камені».

Завдання 2

Однією з глобальних проблем людства є сировинно-енерге­тична, пов'язана, по-перше, з технічною неможливістю нелімітованого залучення паливно-сировинних ресурсів до процесу вироб­ництва, по-друге, з екологічними рамками економічного зростання, промислової діяльності, кількості споживаної енергії, по-третє, з фізичним вичерпуванням природних ресурсів. У табл. 1 наведено дані, які характеризують динаміку і структуру спожи­вання паливно-енергетичних ресурсів за різними групами країн протягом 1990-2020 pp.

Таблиця 1 – Динаміка і структура споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) протягом 1990-2020 pp., млн т у. п.

Рік	Споживання ПЕР, усього	Спожи-вання нафти	Спожи-вання газу	Спожи-вання вугілля	Спожи-вання атомної енергії	Споживання гідроенергії та інших відновлюваних джерел енергії
Промислово розвинуті країни
1990	6575	2840	1260	1335	590	555
2000	7700	3275	1660	1345	746	670
2010	8640	3485	2140	1450	750	815
2020	9550	3810	2690	1480	670	900
Країни, що розвиваються
1990	3140	1268	389	1155	40	288
2000	4560	2000	725	1330	70	435
2010	6775	2893	1295	1895	122	570
2020	8920	3497	2010	2490	183	740
Країни з перехідною економікою
1990	2750	…	...	...	…	…
2000	1850	...	...	...	...	...
2010	2100	…	...	…	...	...
2020	2380	…	...	...	...	...
США
1990	3025	1230	690	680	220	210
2000	3470	1325	815	800	295	255
2010	4000	1405	1030	940	275	290
2020	4460	1610	1340	985	220	305
Китай
1990	970	164	18	741	0	47
2000	1218	322	37	763	6,0	90
2010	1720	480	107	945	28	160
2020	2705	745	235	1435	55	235
Усього
1990	12 465	4860	2680	3240	735	950
2000	14 110	5700	3220	3070	920	1200
2010	17510	6855	4470	3690	985	1510
2020	20 850	7800	6070	4230	950	1800

Визначте частку країн та їх груп у загальному споживанні всіх видів паливно-енергетичних ресурсів. Обґрунтуйте шляхи та засоби розв'язання сировин­но-енергетичної проблеми в регіональному аспекті. Які можливості для розв'язання даної проблеми з'являються в умовах глобалізації економічної системи?

Завдання 3

У Доповіді про розвиток людини 1994 р. вперше було сформульовано концепцію безпеки, яка виходила за рамки виключно військових проблем. При цьому зазначалося, що безпека людей, як глобальна проблема, має два аспекти: безпека від хронічних загроз (таких як голод, хвороби, переслідування) та захист від раптового руйнування моделей повсякденного життя. Що стосується насильницьких конфліктів, то вони підривають людську безпеку в обох площинах. Тому невипадково, що інститути міжнародної безпеки, які існують сьогодні, були сформовані як реакція на дві світові війни першої половини XX ст. і на загрози, пов'язані з «холодною війною». Насильницькі конфлікти призводять до низки очевидних і прямих втрат для людського розвитку. Втрата життя, поранення, інвалідність – усе це наслідки конфлікту. Інші втрати менш помітні і їх важче кількісно оцінити. Розпад системи забезпечення населення продуктами харчування, руйнування системи охорони здоров'я й освіти, втрачена вигода – ось аспекти конфлікту, які мають негативний вплив на людину. Такий самий негативний вплив справляють психічний стрес і травматизм. Стає зрозумі­лим, що безпосередні людські втрати – лише частина тієї ціни, яку країнам доводиться платити за конфлікти.

У табл. 2 подано дані, які характеризують динаміку загибелі людей від конфліктів у XVI-XX ст.

Таблиця 2 – Динаміка людських втрат від конфліктів

Століття	Загибель у конфліктах, млн. чол.	Населення світу в середині століття, млн. чол.
XVI	1,6	493,3
XVII	6,1	579,1
XVIII	7,0	757,4
XIX	19,4	1172,9
XX	109,7	2519,5

Встановіть частку населення світу, що відбиває неприродні людські втрати, пов'язані з економічним розвитком. Які причини зумовлюють зростання конфліктів та суперечностей в умовах глобалізації і які можливі варіанти їх пом'якшення?

---

Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 509; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!