Тема 2. Генезис релігії, її ранніх форм
Міністерство освіти і науки України Одеський національний політехнічний університет інститут заочної та дистанційної освіти Кафедра «Природничо-наукової підготовки» МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ ДО виконання контрольної роботи З ДИСЦИПЛІНИ «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО» для студентів заочної форми навчання за напрямАмИ підготовки 6.050102 «КОМП'ЮТЕРНА ІНЖЕНЕРІЯ» 6.030504 «ЕКОНОМІКА І ПІДПРИЄМНИЦТВО» 6.070106 «АВТОМОБІЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ» 6.050701 «ЕЛЕКТРОТЕХНІКА ТА ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЇ» Рекомендовано до друку Вченою радою Одеського національного політехнічного університету Протокол №___ від __________ 2014 р. Одеса – 2015 Методичні вказівки та завдання до виконання контрольної роботи з дисципліни «Релігієзнавство» [Текст]. / Уклад.: Л.А.Савенок. – Херсон: ХПТК ОНПУ, 2015. – 44 с. Навчальне видання
Методичні вказівки та завдання
До виконання контрольної роботи
З дисципліни «РЕЛІГІЄЗНАВСТВО»
для студентів заочної форми навчання
за напрямами підготовки 6.050102 «Комп'ютерна інженерія», 6.030504 «Економіка і підприємництво»,
6.070106 «Автомобільний транспорт»,
6.050701 «Електротехніка та електротехнології»
Укладач : Савенок Людмила Андріївна,
кандидат історичних наук, доцент
Рецензент : К.К.Недзельський, канд. філос. наук, доцент
|
|
|
Коректор Т.В. Філонцева, спеціаліст вищої категорії,
викладач-методист
За редакцією укладачів
Надруковано з оригінал-макета замовника
Підп. до друку 11.02.2015. Формат 600х840М1/16.
Папір офсетний. Ум. друк. арк. 2,1. Гарнітура Times.
Спосіб друку – ризографія. Тираж 3 прим. Зам. № 00
Лабораторія організаційно-видавничої діяльності ХПТК ОНПУ
73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, 23
тел. (0552) 22-55-38, тел. / факс (0552) 22-27-43
Зміст
стор.
| 1. Пояснювальна записка ………………………………….. | 4 |
| 6 |
| 12 |
| 17 |
| 18 |
| 40 |
| 41 |
| Додаток А. Зразок оформлення титульного аркуша контрольної роботи | |
| Додаток Б. Питання до складання семестрового заліку з дисципліни | |
|
|
|
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета викладання дисципліни, її роль у вищій економічній освіті
Мета дисципліни - озброєння слухачів системою релігієзнавчих знань, вмінь, навичок, забезпечення необхідного рівня професійно-психологічної підготовки фахівців; формування професійної самосвідомості щодо використання релігієзнавчих знань у професійній діяльності; формування у майбутніх фахівців сучасної культури, необхідної для вирішення професійних завдань.
Науковими та методичними основами теоретичного матеріалу курсу є концепції та теоретичні положення вчених в галузі релігієзнавства.
Основними методами та засобами забезпечення рівня професійної спрямованості фахівців з дисципліни є лекції, роз’яснення, розповіді, ілюстрації, демонстрація, аналіз, синтез, спостереження, вивчення досвіду розшукової діяльності провідних фахівців, практичні завдання, вправи тощо.
Задачі вивчення дисципліни
Завдання:
- сприяння розвитку світоглядної, методологічної, аксеологічної та філософської культури майбутніх фахівців.
По закінченню вивчення курсу «Релігієзнавства» майбутні фахівці повинні
Знати:
- філософську, психологічну, соціологічну, морально-політичну, історико-культурологічну оцінку суті релігії, її функції та ролі як соціально-історичного та духовного явища;
|
|
|
- час і причини виникнення релігії та закономірності її історичного розвитку;
- історичні форми та типи релігій світу;
- сучасне становище релігійних організацій в Україні;
- основні положення українського законодавства про свободу совісті та релігійні організації.
Вміти:
- на основі наукових принципів ставлення до релігії, церкви та віруючих сформувати власну світоглядну позицію;
- дотримуватися і виконувати вимоги законодавства України про свободу совісті та релігійні організації;
- розрізняти особливості діяльності різних релігійних конфесій;
- підтримувати діалог та співробітництво віруючих і невіруючих – в ім’я розвитку національної культури.
ТЕМАТИЧНИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
Тема 1. Релігієзнавство як наука.
Історичний розвиток релігієзнавства
Предмет релігієзнавства. Релігієзнавство в системі наук про суспільство. Відмінність релігієзнавства від теології як теоретичної складової теїзму та наукового атеїзму. Релігієзнавство як комплексна наукова дисципліна. Теоретичний та історичний напрямки в релігієзнавстві. Філософія релігії як ядро теоретичного релігієзнавства. Теоретичні проблеми релігієзнавства: проблема визначення релігії, проблема класифікації релігій, проблема методу в релігієзнавстві.
|
|
|
Історія релігієзнавства. Релігієзнавство в Стародавній Греції. Виникнення філософії в Стародавній Греції як поштовх до появи перших теоретичних спроб пояснити природу й походження релігії. Учення Ксенофана про антропоморфізм давньогрецької релігії. Демокріт про психологічну природу сакралізації незвичайного. Атеїзм софістів та їхнє вчення про соціогенне походження релігії. Платон про історичну релігію як продукт розкладу ідеальної релігії минулого. Алегорична екзегеза давньогрецького міфу та вчення про численність імен божественного в стоїків.
Утилітарна спрямованість та описовий характер релігієзнавства в Стародавньому Римі (Ціцерон, Варрон, Таціт, Плутарх, Лукіан Самосатський).
Релігієзнавство за середньовіччя. «Молода Едда» Сноррі Стурлусона — джерело знань про міфопоетичні уявлення Північної Європи дохристиянської доби. Релігієзнавчі погляди Роджера Бекона. Картини релігійного життя Сходу в Марко Поло та Одоріка Порденонського.
Способи вивчення проблеми ідеологічного виправдання язичництва за доби Відродження (Еразм Роттердамський та Джованні Бокаччо). Накопичення емпірічних знань про релігійне життя народів Америки та Сходу (Бернардіно Берн де Саагун, Ліфато, Роберто де Нобілі, Маттео Ріцці).
Еволюційні схеми розвитку релігійних форм як основний зміст релігієзнавчих теорій XVII—XVIII ст. І. Кант про етичну природу релігії.
Релігієзнавство у ХІХ—ХХ ст. Соціологічні теорії про місце та роль релігії в житті суспільства. Релігія як «теологічний синтез» суспільного цілого (О. Конт). Еміль Дюркгейм про суспільство як причину, об’єкт і мету релігійних вірувань. Макс Вебер — засновник компаративного релігієзнавства; дослідження зв’язку між релігійними формами та економічним життям суспільства.
Психологічне вивчення релігії. Учення В. Джеймса про релігію як вияв специфічної активності людського досвіду. Натуралістичне тлумачення релігії (Дж. Леуба). Психоаналіз про релігію. Застосування З. Фрейдом ідеї «едіпового комплексу» для пояснення виникнення релігії в первісному суспільстві. Концепція Бога-imago (К.-Г. Юнг). Учення Еріха Фромма про релігію як спосіб ціннісної орієнтації людського буття.
Антропологія про релігійний стан примітивних суспільств. Клод Леві-Стросс та його внесок у дослідження первісних релігійних форм; уявлення про універсальну логічну структуру та її конвертацію в міфах, ритуалах і звичаях різних народів.
Теологічні концепції релігії: Р. Отто, К. Барт, Р. Бультман.
Релігієзнавство в Чиказькій школі: Мірча Еліаде.
Історичний матеріалізм про природу й походження релігії, її роль у житті суспільства та в суспільному розвитку.
Тема 2. Генезис релігії, її ранніх форм
Складність наукового дослідження найдавніших етапів релігійного розвитку та реконструкції первісних релігійних систем. Первісні релігії як форми релігійного життя партикуляризованих, нечисленних, економічно нерозвинених та соціально недиференційованих людських спільнот. Функції релігії в примітивному суспільстві.
Природа як священна цілісність: ідея імперсональної космічної сили (Мана) та незвичайне як її вияв (аніматизм або динамізм); ідея перевтілення; канібалізм; культ мертвих і культ предків; тотемізм; нагуалізм. Табу та їх роль у структуруванні первісного колективу. Ідея нематеріального двійника: 1) магія, 2) фетишизм, 3) анімізм, 4) шаманізм. Імплікації первісних релігійних уявлень у житті сучасної людини.
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!