Податки в сучасній економічній теорії
З часу формування уявлень про регулюючу природу податків основним питанням податкової теорії став вплив, котрий справляють податки на економіку та суспільство. Домінуючими теоріями в економіці на даний момент є кейнсіанство з його сучасними течіями та неокласична школа. Вплив податків на суспільно-політичні відносини слід розглядати в рамках теорії суспільного вибору. В центрі уваги кейнсіанських та неокейнсіанських концепцій є попит (5). Загальний зміст рекомендацій даної теоретичної течії полягає в забезпеченні економічного зростання через стимулювання попиту. Зростаючий попит в свою чергу повинен призвести до зростання виробництва через прагнення бізнесу заробити на його задоволенні. На практиці дані рекомендації виливаються у перерозподілі доходів у суспільстві передусім на користь бідніших верств населення, які в більшій мірі схильні до споживання. Основним інструментом перерозподілу є державний бюджет. Неокласичні концепції у центр уваги ставлять пропозицію. Зростання підприємств створює нові робочі місця (3), можливості отримання доходів населенням (4 та 2) для подальшого споживання цінностей (5). Основна увага держави повинна бути спрямована на зниження гальмуючих чинників у розвитку підприємств та створення сприятливих умов інвестиційної діяльності Застосування кейнсіанських рекомендацій протягом тривалого періоду призводить до зниження зацікавленості інвесторів у заощадженні коштів та їх вкладенні у підприємства з причини високого рівня оподаткування багатства та інвестиційних доходів. Неокласичні рекомендації призводять до накопичення високого обсягу заощаджень у більшої частини населення. В такій ситуації пропозиція праці (3) знижується. Значна частина населення маючи заощадження не бажає або нездатна забезпечити їх ефективне інвестування Вищеописані тенденції обумовили потребу у комбінуванні рекомендацій обох підходів в економічній політиці більшості сучасних держав. Актуальною науковою проблемою сьогодення є саме забезпечення оптимальності їх комбінування.
|
|
|
Теорія суспільного вибору встановлює зв’язок політичних рішень з їх електоральною оцінкою, що надзвичайно важливо для державних чиновників вищих рівнів в умовах демократії та перманентної зміни влади внаслідок виборчих процесів.
Основний наслідок з теорії суспільного вибору для податкової практики:
- зростання податкового тягаря у помітний для населення спосіб слід проводити лише в тому випадку, коли держава одночасно здатна запропонувати помітне покращення суспільних послуг;
- у разі потреби залучення додаткових коштів у бюджет для фінансування витрат, що будуть непомітні для населення, податковий тягар доцільно підвищувати у непомітний для населення спосіб.
|
|
|
Поняття податку та його визначальні риси.
Податок є платою державі за суспільні постуги, котрі нею надаються.
Для такої ідентифікації необхідне розуміння визначальних ознак податку. До них слід віднести:
- обов’язковість (примусовість);
- індивідуальну безповоротність.
Остання відрізняє податок від збору. Збір має ознаки індивідуальної поворотності у вигляді вчинення державою юридично значимої дії на користь платника. З метою дотримання встановлених А. Смітом принципів оподаткування за кожним податком повинні бути заздалегідь визначені такі характеристики (елементи):
1) суб’єкт податку - це учасник процесів справляння податку (платник, держава, державні органи);
2) об’єкт оподаткування - явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок.
Є два підходи до оцінки об’єкту:
а) кількісний і натуральний;
б) грошовий.
3) джерело сплати - це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок. Джерелом може виступати:
─ доходи платника податку, отримані в різних формах;
─ частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу;
|
|
|
─ позика як джерело сплати;
4) база оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків ( за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку;
5) масштаб вимірювання - це та одиниця, яка покладається в основу виміру об’єкту оподаткування (грошова одиниця для прибуткового податку, одиниця вимірювання площі для земельного податку);
6) ставки податку - це законодавчо встановлений розмір податку, виходячи із об’єкту оподаткування або масштабу вимірювання. Існує два види ставок:
─ натуральні (тверді) - встановлюються в грошовому виразі на одиницю об’єкта оподаткування в натуральному обчисленні;
─ процентні ставки -встановлюється у певних процентних відношеннях до об’єкту оподаткування.
Процентні ставки є таких видів:
а) пропорційна - процентна ставка, яка забезпечує пропорцію нарахування податку;
б) прогресивна - при збільшенні об’єкту оподаткування збільшується ставка податку. Якщо темпи росту ставки податку відповідають темпу росту об’єкту оподаткування - це проста прогресія. Якщо темпи росту ставок податку випереджують темпи росту об’єкту оподаткування - складна прогресія.
|
|
|
в) регресивні ставки - при збільшенні об’єкту оподаткування, зменшується ставка податку.
Існує три методи встановленняставок:
А) інтуїтивний - ставки встановлюються на основі бажання та волі законотворців;
Б) емпіричний -ставки встановлюються на основі аналізу за попередній період і у відповідності з потребами;
В) метод математичного моделювання;
7) податкові пільги - це законодавчо встановлені умови та можливості пониження податкового навантаження та послаблення податкового пресу.
Існує чотири види пільг:
─ повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника;
─ повне або часткове звільнення від сплати податку певного виду діяльності або об’єкту оподаткування;
─ пониження ставок оподаткування і використання нульової ставки;
─ зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового кредиту;
12) податковий період – строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов’язання;
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 52; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!