Проблематика часткових теорій оподаткування
Екзаменаційні питання з дисципліни
„Податкова система”
Історичні витоки та первісні форми оподаткування.
Податки виникли у незапам’ятні часи. Найдавніші згадки про податки відносяться до XХV-XХІV століть до нашої ери [1;2]. Слід однак зазначити, що вони пов’язані із реформуванням податкових відносин, які на той час вже існували у відносно розвинутих формах. На час первіснообщинного ладу слід припускати можливість добровільних „платежів” у вигляді жертвоприношень вищим силам (духам, демонам і т.п.). Деякі дослідники вважають саме релігійні жертвоприношення першими формами податків За умов поєднання релігійної і світської влади одна особа має можливість розпоряджатися усіма ресурсами накопиченими за рахунок пожертв і спрямовувати їх як на релігійні, так і на світські цілі Необхідно однак відзначити, що перетворення добровільних пожертв на обов’язкові платежі, яке можна назвати внутрішнім (по відношенню до певного соціуму) джерелом податків, є не єдиним витоком відносин оподаткування Поступове зростання військової сили держав Стародавнього Світу обумовлює також і появу зовнішніх джерел залучення ресурсів. Проявами такого зовнішнього (для деякого соціуму) оподаткування є встановлення контролю над сусідніми общинами, племенами, народами та обкладання їх даниною [8], а також стягнення плати з мандрівників [9, с. 11-12]. Викладені вище міркування дозволяють систематизувати основні форми, у яких зародилися податки:
|
|
|
- релігійні пожертви;
- данина з підкорених;
- платіж за переміщення певною територією.
З розвитком економічних відносин податки звісно ж видозмінюються, набувають нових форм, втрачають зв’язок із першопочатковою аргументацією тощо. Історичні особливості обумовлюють також і форми стягнення перших податків. За умов відсутності грошових відносин податки могли стягуватися лише у двох формах:
- у формі натуральної повинності (передачі стягувачу певної кількості матеріальних цінностей) – оброк;
- у формі особистої повинності (необхідності виконати певну роботу на користь сюзерена) – для селян панщина, для знаті військова повинність.
Поєднання об’єктивного характеру та суб’єктивних інтересів в оподаткуванні.
Окрім виокремлення форм появи податків приведені вище міркування дозволяють також зробити висновок щодо об’єктивних передумов їх появи. Першою передумовою виникнення податків є соціальне розшарування суспільства, відокремлення класів людей, основним заняттям яких не є виробництво матеріальних благ. Об’єктивно першими відмежувалися класи жерців, чиновників та воїнів, вони виконували суспільно значиму роботу щодо задоволення відповідних потреб соціуму: духовних, потреби в організації та у захисті. За З. Фрейдом загальною потребою соціуму, яка задовольняється через створення держави є потреба у наявності „батьківської” опіки, що фактично полегшує самозбереження [7, с. 333, 363]. З одного боку виконання соціально значимої роботи потребувало від решти членів суспільства виділяти ресурси на забезпечення представників названих класів, а з іншого вони могли користуватися та зловживати своїм більш вигідним положенням щодо присвоєння цінностей. Тож, можемо констатувати, що процес оподаткування поєднує одночасно об’єктивну сторону в задоволенні суспільних потреб та суб’єктивне прагнення панівних класів до задоволення своїх потреб за рахунок осіб, що потрапляють у залежність внаслідок нижчого положення на соціальних щаблях.
|
|
|
Основні етапи розвитку оподаткування та податкової теорії.
Аналіз історичного процесу розвитку оподаткування дозволяє виділити чотири основні його етапи:
І етап – зародження.
Часові рамки: від доісторичних часів приблизно до XVII століття після Різдва. Точне встановлення часових рамок неможливе з причини відсутності історичних даних про початок податкових відносин. Завершення етапу, хоча і знаходиться у наближеному історичному пласті, також ускладнене з точки зору часової рамки з причини неоднорідності розвитку кран світу. Наприклад Російська імперія до кінця свого існування так і не досягла рівня розвитку інституту держави та відповідного розвитку оподаткування, котрий був характерний для Нідерландів уже у XV-XVI століттях. Тому в якості часової рамки закінчення етапу обрано приблизне усереднене значення для країн Європи.
|
|
|
Характерні ознаки даного етапу:
- непостійність та несистемність оподаткування;
- свавілля у процесі встановлення та відміни податків;
- неоднорідність податкової системи навіть в рамках однієї країни;
- домінування примітивних видів та форм оподаткування:
- натуральна повинність, що носила переважно особистий індивідуалізований характер – справлялася з особи незалежно від її доходів чи статків, але залежно від соціального положення;
- особиста трудова повинність – панщина для селян, військова повинність для знаті;
- переважання не грошової форми сплати податків;
- домінування примітивних деструктивних форм стягнення і адміністрування податків, зокрема відкупництва.
|
|
|
Етап завершується разом із остаточним розмежуванням кордонів держав, створенням регулярної армії та розгалуженого чиновницького апарату. Вище перелічені здобутки державності вимагали регулярних стабільних суттєвих надходжень, що відповідним чином трансформувало податкові відносини.
ІІ етап – Систематизація.
Часові рамки: XVII-початок ХХ століття.
Характерні ознаки етапу:
- податки набувають характеру постійних відносно стабільно стягуваних платежів;
- законодавче закріплення податків перетворюється на постійну практику;
- функції стягнення і адміністрування податків поступово концентруються в руках держави;
- оптимізується спектр об’єктів оподаткування;
- посилюється зв’язок між податковою спроможністю та податковим тягарем;
- розпочинається бурхливий розвиток податкової теорії.
Історико-соціальні процеси, що обумовили повалення європейських монархій спричинили суттєві трансформації в оподаткуванні.
ІІІ етап – Демократизація.
Часові рамки: початок ХХ століття – середина ХХ століття.
Характерні ознаки етапу:
- установчі повноваження в сфері оподаткування переходять до представницьких органів;
- формується зворотній зв’язок у системі держава-платник податку через перетворення економічного дискомфорту у політичне волевиявлення в ході виборів;
- процес оподаткування та використання сформованого фонду коштів стає дедалі більш прозорим;
- податкові рішення потребують обгрунтування та громадського обговорення;
- податкові відносини перетворюються на одне зі знарядь популізму та підкупу електорату.
IV етап – Усвідомлення регулюючої ролі оподаткування.
Часові рамки: середина ХХ століття – до даного часу.
З часів Дж.М. Кейнса економічна, політична та соціальна складова оподаткування доповнюється регулюючою.
Характерною рисою етапу є трансформація проблематики теорії і практики оподаткування. Задача оптимізації оподаткування з трьохвимірної (функції і завдання держави – ресурси держави – прагнення та інтереси електорату) перетворюється на чотирьохвимірну (функції і завдання держави – ресурси держави – прагнення та інтереси електорату – вплив на економічну активність)
Загальні теорії податків.
Загальні теорії податків мають всебічний характер та відображають призначення оподаткування в цілому. Стисла характеристика цих теорій, починаючи з середніх віків, подана у табл. 1.
Сутність теорії обміну – відшкодувальний характер оподаткування, який полягає в такому підході, що, сплачуючи податок, громадяни купують у держави послуги з охорони, забезпечення порядку та т. ін..
Згідно з атомістичною теорією як різновидом попередньої, податок – це результат угоди між сторонами, по якій піддані вносять державі плату на різні послуги. Ніхто не може відмовитися від податків, котрі є платою громадян на одержувані вигоди.
Таблиця 1 – Загальні теорії податків
| Назва теорії | Період | Основоположники |
| Теорія обміну | Середні віка | – |
| Атомістична теорія | Епоха Просвіщення | С. де Вобан, Монтеск’є, Гоббс, Вольтер, Мірабо |
| Теорія насолоди | Перша половина ХІХ ст. | Ж. Сімонд де Сисмонді |
| Теорія податку як страхової премії | Перша половина ХІХ ст. | Дж. Мак-Куллох, А. Т’єр |
| Класична теорія | Друга половина ХVІІ ст. – перша половина ХІХ ст. | А. Сміт, Д. Рікардо |
| Кейнсіанська теорія | Перша половина ХХ ст. | Дж. Кейнс |
| Монетаристська теорія | 50–і рр. ХХ ст. | М. Фрідман |
| Теорія економіки пропозиції | Початок 80–х рр. ХХ ст. | М. Бернс, Г. Стайн, А. Лаффер |
Згідно з теорією насолоди податки – це ціна, що сплачується громадя-нином за отримані задоволення від суспільного порядку, справедливого правосуддя, володіння власністю та т. ін..
Теорія податку як страхової премії розглядає податки як платіж, що сплачується на випадок настання будь–якого ризику. Платник податку як комерсант, в залежності від доходів страхує свою власність від війн, стихійного лиха, пожарів і т. ін..
Прихильники класичної теоріїрозглядають податки як один з видів державних доходів, які повинні покривати витрати по утриманню уряду. При цьому будь–яка інша роль (наприклад, регулювання економіки) податкам не відводиться; мито і збори не розглядаються як податки.
Центральна ідея кейнсіанської теоріїполягає в тім, що податки – це головний важіль регулювання економіки і одна з складових її розвитку. При цьому великі заощадження як пасивне джерело доходів гальмують ріст економіки, тому їх необхідно вилучити за допомогою податків.
На кількісній оцінці грошового обігу базується монетаристська теорія, згідно з якою податки, поряд з іншими заходами, впливають на обіг, вилучаючи зайву кількість грошей (а не заощаджень, як в кейнсіанській теорії), і тим самим знижує кількість несприятливих чинників для розвитку економіки.
Теорія економіки пропозиціїв більшій мірі, ніж дві попередні, розглядає податки як один з важливіших факторів економічного розвитку і регулювання. Згідно з цією теорією зниження податкового тиску приводить до росту підприємницької і інвестиційної діяльності.
Проблематика часткових теорій оподаткування.
До окремих теорій податків відносяться теорія співвідношення прямого і посереднього оподаткування, теорія єдиного податку, теорія пропорційного і прогресивного оподаткування та теорія перекладання податків (табл. 2).
Таблиця 2 – Окремі теорії податків
| Назва теорії | Період | Сутність теорії |
| Теорія співвідношення прямого і посереднього оподаткування | Раннє середньо-віччя | Податкові системи будуються на прямому оподаткуванні, посередні податки вважаються шкідливими |
| Кінець се-редніх віків | Податкові системи будуються на посередньому оподаткуванні | |
| Кінець ХІХ ст. | Необхідно підтримувати баланс між прямими і посередніми податками | |
| Теорія єдиного податку | Різні часи | Єдиний податок – це тільки один виключний податок на визначений об’єкт оподаткування |
| Теорія пропорційного і прогресивного оподаткування | Різні часи | Податкові ставки встановлюються єдиним процентом або збільшуються в міру росту доходу податника податку |
| Теорія перекладання податків | Середина ХVІІ ст. | Розподіл податкового тиску можливий лише в процесі обміну |
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!