Типи уроків трудового навчання. Структура уроків

Уроки трудового навчання можуть бути кількох типів. Визначаються вони за різними категоріями. Одні методисти визначають типи уроків за змістом (уроки з обробки тканини, паперу, деревини); другі - за способом проведення (урок-екскурсія, кіиоурок); треті - за цілями навчання (урок набуття учнями нових знань, урок формування умінь і навичок, комбінова­ний урок). Неважко замітити, що кожний підхід до визначення уроків буду­ється на основі якого-небудь одного принципу. Але, на нашу думку, для початкових класів найбільш прийнятним типом уроків є комбінований, хоч і не відкидаємо інших типів.

Комбінований урок із трудового навчання має приблизно таку структу­ру: організаційна частина, повідомлення теми та мети уроку, аналіз зразка і його графічного зображення, конструювання виробу, планування трудового процесу, проведення технологічних операцій, перевірка виробів і їх оцінка.

На організаційну частину уроку, як правило, відводиться 2-3 хвилини. Ця частина уроку частіше всього розпочинається з перевірки підготовленос­ті учнів до уроку. Якщо у деяких учнів немає матеріалів чи інструментів, то вчитель повинен видати їх із додаткових запасів. Урок можна розпочати лише тоді, коли вчитель переконається, що всі учні мають необхідні для уроку матеріали та інструменти.

Другим етапом уроку є повідомлення учням теми та мети уроку, визна­чення корисності виробу. Це етап, на якому учитель підготовляє учнів до чуттєвого сприймання нового матеріалу, до формування особистих інтере­сів у поєднанні із суспільними мотивами праці. Тут доречно нагадати ви­словлювання О.М.Леонтьєва, який говорить, що «якщо на уроках праці учні лише задовольняють власну, властиву їм, потребу в діяльності та оволоді­вають тими чи іншими трудовими операціями, то в них розвивається особи­стий інтерес до праці. А якщо учні в процесі праці виготовляють суспільно корисні речі, у них не лише формується особистий інтерес до праці, а й по­силюються суспільні мотиви праці, які кінець-кінцем переростуть у чітко виражену потребу працювати на користь суспільству».

Наступним етапом уроку є аналіз зразка виробу і його графічного зо­браження. На цьому етапі учитель демонструє зразки виробу, наприклад, коробочку з жерсті (Міщенко І.Т. Умілі руки. З клас). І наголошує на тому, що таку коробочку виготовляють із розгортки. З кресленням учні знайом­ляться в посібнику, визначають габаритні розміри, висоту коробочки.

Четвертим етапом уроку є конструювання виробу. На цьому етапі учи­тель розглядає з учнями будову виробу, його складові частини, форму дета­лі, конструктивні особливості. Для прикладу розглянемо виготовлення мо­делі кораблика (Міщенко І.Т. Умілі руки. 2 клас). Спочатку учитель з'ясовує, хто з учнів бачив на морі чи на річці кораблі, якої вони форми, розміру і що перевозять. Після цього учитель пропонує розглянути картку посібника «Умілі руки» і визначити, з яких основних частин складається модель кораблика (корпус, надбудова, труба). Разом з учителем учні визна­чають форму корпуса кораблика, надбудови, труби, їх розміри.

П'ятий етап - це планування трудового процесу. Цей етап є логічним продовженням попередніх етапів, безпосередньою підготовкою учнів до самостійної роботи. Проводиться він у формі інструктажу. Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, показує всі етапи цього проце­су за технологічною карткою, демонструє практичне виконання прийомів і операцій, що використовуються при виготовленні даного виробу. Поряд з цим, учитель знайомить учнів з матеріалами, які використовуються при ви­готовленні виробу, їх властивостями, застосуванням у побуті, народному господарстві, на заняттях з праці, в сім'ї; знайомить з інструментами, їх бу­довою та застосуванням. Інструктаж, проведений методом бесіди, не погре­бує закріплення, а проведений методом пояснення закріплюється у формі бесіди. Іноді проводиться поетапний інструктаж і паралельним закріпленням його.

Наступним етапом уроку є проведення технологічних операцій, само­стійна робота учнів над виготовленням виробу. Це найважливіша частина уроку, на яку відводиться до 25-30 хвилин. У процесі самостійного вико­нання роботи виявляються індивідуальні особливості учнів, їх здібності, уміння працювати, переборювати труднощі, економно витрачати матеріали, час, тримати своє робоче місце в чистоті і порядку.

У залежності від методів, якими користується вчитель, проводячи цей етап уроку, від його вміння організувати учнів на самостійну роботу, акти­візувати їх трудову і мислительну діяльність залежить успішне виконання як навчальних, так і виховних завдань уроку.

Самостійна робота учнів по виготовленню виробу не виключає керівної ролі учителя на уроці. Учитель стежить за діяльністю всього класу й кожно­го учня окремо, дає додатковий фронтальний або індивідуальний інструк­таж, якщо в цьому виникає потреба. Учитель дбає про правильну поставу учнів, хватку інструментів тощо.

Під час самостійної роботи учні оволодівають як теоретичними знання­ми, так і практичними вміннями та навичками. Одночасно ці знання, вміння і навички закріплюються, завдяки чому створюється база для успішною продовження навчання й підготовки учнів до майбутньої діяльної.

Останнім заключним етапом є підсумок уроку, колективне обговореним якості виробів та оцінка роботи учнів учителем. Підсумовуючи урий учи тель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених уч­нями. Для цього він бере 2-3 вироби, показує їх учням, а вони висловлюють свою думку, що зроблено добре, а що неякісно. Потім учитель підсумовує висловлювання учнів, навчаючи учнів об'єктивно оцінювати якість виробу.

Другою частиною цього етапу є оцінювання робіт учнів. При цьому вчитель повинен враховувати як якість виробу, так і теоретичні знання, пра­ктичні вміння і навички, які учень виявив на уроці. Стежачи за роботою учнів під час практичної роботи, вчитель оцінює їх роботи і ставить оцінки. Підсумовуючи урок після колективного обговорення якості виробів, він оголошує оцінки.

Планування уроків трудового навчання

Якість кожного уроку з трудового навчання і досягнення поставленої мети залежить від підготовки учителя до уроку: продумування його струк­тури, змісту, методики проведення, підготовки інструментів і матеріалів тощо.

Підготовка учителя до занять з трудового навчання складається з попе­редньої підготовки (перспективного планування), що завершується скла­данням календарно-тематичного плану, та безпосередньої підготовки (пото­чного планування) до даного уроку.

Перспективне планування дає можливість намітити раціональну систе­му роботи учителя та учнів, яка забезпечувала б доцільне і ефективне вико­ристання навчального часу, відведеного програмою на ту чи іншу тему, для засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвитку їх нахилів і здібностей, виховання позитивних якостей особистості.

Перспективне планування (попередня підготовка) до занять із праці вчитель розпочинає задовго до безпосереднього проведення уроків. Іноді ця робота розпочинається в кінці попереднього навчального року або під час літніх канікул. Умовно цю підготовку можна розділити на декілька етапів.

1. Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об'єму і змісту занять, практичних умінь і навичок по кож­ній темі. У випадку необхідності в програму вносяться зміни та доповнен­ня. Особливо ретельно цю роботу повинні виконувати молоді учителі.

2. Вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріа­лів, статей у журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмета в цілому і окремих розділів та питань програми.Вивчення навчальної лі­тератури необхідне для того, щоб врахувати цей матеріал при викладанні нових відомостей. Велике значення для підготовки учителя до занять має ознайомлення з методичною літературою, в якій узагальнено кращий досвід шкіл. У методичній літературі дають рекомендації щодо побудови навчаль­ного процесу, вибору об'єктів праці та з інших питань, пов'язаних із прове­денням уроків трудового навчання в початкових класах. Не менш важливим є вивчення досвіду інших учителів. У кожному місті, районі є вчителі поча­ткових класів, які досягли великих успіхів при виконанні тих чи інших на­вчальних завдань на уроках праці. Одним краще вдається формування в уч­нів навиків, другим - навчити учнів умілому використанню знань з праці, третім - раціональне поєднання різних форм організації занять тощо.

3. Підготовка обладнання до занять. Учитель підготовляє необхідні матеріали, інструменти, пристрої і прилади. Матеріали повинні бути при­дбані завчасно в такій кількості, щоб вистачило на всіх учнів класу на на­вчальний рік. Заготовляти матеріал можна по-різному. В одних школах матеріал закупляють через батьківські комітети, в інших - самі батьки закупляють необхідні матеріали і передають їх учителеві для зберігання і використання на уроках праці.

Інструменти, пристрої і приладдя для занять повинні бути в такій кіль­кості, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх учнів класу.

1. Підготовка наочних посібників і технічної документації. Ще до початку навчального року учитель перевіряє, ремонтує наочні посібники, якщо в цьому є потреба, чого не вистачає - виготовляє, чи організовує при­дбання.

2. Складання переліку виробів, що будуть виготовлятись учнями з урахуванням програмних, дидактичних і методичних вимог:

а) виготовлення виробів повинно складатися з операцій, передбачених програмою;

б) робота, пов'язана з виготовленням виробу, повинна бути посильною для учнів, як у відношенні точності, так і щодо запрограмованої норми часу;

в) за призначенням і конструкцією виріб повинен бути доступний розу­мінню учнів.

3. Продумання технології виготовлення виробу. Деякі з виробів учи­тель повинен виготовити сам, щоб перевірити послідовність технології і витрати часу, передбачити можливі помилки учнів і їх виправлення.

Завершальним етапом попередньої підготовки до занять з праці є про­думування системи уроків з кожної теми і складання календарно- тематичного плану. Календарний план складається до навчального року на півріччя і затверджується заступником директора школи з навчальної робо­ти.

Безпосередня підготовка учителя до уроку включає в себе визначення конкретного змісту, форми організації і методи проведення кожного занят­тя, підготовки інструментів, матеріалів, наочних посібників.

Початком цієї підготовки є аналіз попереднього уроку. Учитель визна­чає, як була досягнута мета і виконаний план, що проведено вдало і які за­лишилися прогалини в знаннях та уміннях учнів. На основі цього уточню­ється тема та мета уроку.

У формуванні мети уроку необхідно дати відповідь на питання, чому передбачається навчити учнів на даному уроці, які нові знання та вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель визначає, який новий матеріал необхід­но повідомити на уроці, визначає нові поняття, які необхідно роз'яснити учням, виділяє нові операції і прийоми.

Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування мето­дики його проведення. Структура уроку залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Крім того, учитель повинен визначити зміст, послідовність і методи викладення нового матеріалу, підготувати наочні посібники і демон­страції, які будуть проводитись на уроці.

Відповідальним етапом підготовки вчителя до уроку є розробка методи­ки інструктування. Учитель повинен точно визначити, який види інструк­тажу він застосує, що і як буде показувати учням, які прийоми використає.

Одним із головних завдань трудового навчання є формування в учнів правильних робочих умінь і навичок. Щоб успішно вирішити це завдання, необхідно правильно показати учням всі ті дії, яких вони будуть навчатись на уроці (хватка інструменту), послідовність робочих рухів тощо. Якщо цього не зробити, то у них будуть закріплюватись неправильні дії.

Важливим моментом у підготовці до уроку є контрольне виготовлення учителем виробу, який будуть виготовляти учні. На уроці він може викори­стовуватись як наочний посібник при поясненні, зразком для наслідування. В процесі його виготовлення уточнюється технологія, яка потім рекоменду­ється учням.

У ході підготовки до уроку учитель продумує виховні завдання і шляхи їх реалізації. На уроках трудового навчання в учнів виховується багато яко­стей, але в кожній з них виділяється головний момент, якому і приділяється основна увага. Учителю необхідно продумати методи і прийоми реалізації цього моменту (наприклад, виховання навиків культури праці, формування колективізму тощо).

---

Дата добавления: 2015-12-21; просмотров: 78; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!