Тема 11. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
План лекції
11.1. Підходи до оцінки ефективності управління
11.2. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
11.1. Підходи до оцінки ефективності управління
Поряд із наведеними концепціями в теорії і практиці менеджменту склались три найбільш поширені підходи до оцінки ефективності управління: інтегральний, рівневий та часовий [16].
Інтегральний підхід до оцінки ефективності управління ґрунтується на побудові синтетичного (інтегрального) показника, який охоплює декілька часткових (безпосередньо не співставних) показників ефективності управління.
Рівневий підхід до оцінки ефективності управління виокремлює в процесі оцінки три рівні ефективності: 1) індивідуальний; 2) груповий; 3) організаційний та відповідні фактори, що на них впливають.
На базовому рівні знаходиться індивідуальна ефективність, яка відбиває рівень виконання завдань конкретними працівниками.
Як правило, співробітники організації працюють у групах, що викликає необхідність врахування ще одного поняття – групова ефективність.
Третій вид – організаційна ефективність. Організації складаються із співробітників і груп; отже організаційна ефективність включає індивідуальну й групову ефективність.
Часовий підхід до оцінки ефективності управління виокремлює в процесі оцінки коротко-, середньо- та довгострокові періоди, для кожного з яких можна визначити специфічні критерії оцінки ефективності управління.
|
|
|
11.2. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залежить від ефективності управління, одним з головних завдань управляючої системи є визначення напрямків її підвищення. До них, зокрема, відносять:
- просування за службою;
- забезпечення прийнятного рівня освіти;
- набуття практичного досвіду;
- підвищення кваліфікації працівників управління;
- провадження періодичної атестації.
Важливим стимулом кваліфікаційного зростання управлінського працівника і розвитку його ініціативи є систематичне просування за службою. Однак менеджер повинний твердо знати, що воно залежатиме від того, як він підвищує свою ділову кваліфікацію, наскільки активний у роботі.
Стимулюючу роль у підвищенні ефективності праці менеджерів виконує їх періодична атестація. Основна мета атестації - виявити здібності того чи іншого працівника, визначити міру його винагороди. При цьому активізується почуття відповідальності і спонукає його до більш повного використання своїх здібностей і досягнення кращих результатів у праці. Атестація дозволяє більш обґрунтовано вирішувати питання щодо просування працівників службою. Атестацію доцільно проводити не рідше 1 рази в 3-5 років.
|
|
|
Висновки
На ефективність трудової діяльності управлінських працівників, як і працівників будь-якої іншої сфери діяльності, можна впливати. Оскільки ефективність діяльності організації в цілому суттєво залежить від ефективності управління, одним з головних завдань управляючої системи є визначення напрямків її підвищення. До них, зокрема, відносять:
- просування за службою;
- забезпечення прийнятного рівня освіти;
- набуття практичного досвіду;
- підвищення кваліфікації працівників управління;
- провадження періодичної атестації.
Завдання для самостійної роботи
1. Підходи до оцінки ефективності управління
2. Напрямки підвищення ефективності управлінської праці
Рекомендована література:[1, 2, 3, 5, 6, 9, 16, 18].
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Основна
1. Закон України "Про власність" від 7.02.1991 р.
2. Законом України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 р.
3. Указ Президента України "Про холдингові компанії, що створюються у процесі корпоратизації та приватизації" №224/94 від 11.06.1994 р.
|
|
|
4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій" № 179 від 12.03.2005 р.
5. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. С.-П.: Питер ком, 2006-416с.
6. Албастова Н. Технологии эффективного менеджмента. М.: Приор, 2008. -288с.
7. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. Шемшученка Ю.С.. К.: ТОВ Вид-во Юридична думка, 2007. – 453 с.
8. Гудушаури Г. Управление современным предприятием. М.: Тандем, 2008 - 336с.
9. Доблаев В.Л. Теория організацій.- М.: Прогрес, 2006.- 474 с.
10. Економічна енциклопедія в 3-х томах / За редакцією Мочерного С.В. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 436 с.
11. Менеджмент: Навчальний посібник / За редакцією Єрмошенко М.М. – К.: НАУ, 2006. - 435 с.
Додаткова
12. Менеджмент: Підручник / За редакцією Мостенської Т.Л. – К.: Сузір’я, 2007. – 403 с.
13. Менеджмент: теорія і практика: навчальний посібник / За редакцією Мошека Г.Є. – К.: Атіса, 2007. – 356 с.
14. Мескон М. Основы менеджмента. (2-е изд.) М.: Дело, 2006. - 800с.
15. Покропивний С.П., Колот А.В. Підприємництво: стратегія, организація, ефективність. (навч. пос). К.: КНЕУ, 2007. - 352с.
16. Портер Майкл Е. Стратегія конкуренції. К.: Основи, 2007. - 390с.
17. Саймон Г. Менеджмент в организациях. М.: Экономика, 2005. - 335с.
18. Хміль Ф.І. Основи менеджменту. –К.: Академвидав, 2007. - 576 с.
19. Шегда А.В. Менеджмент. – К.: Знання, 2007. – 583 с.
20. Шморгун Л.Г. Менеджмент організації.-К.: Знання, 2010. – 578 с.
Дата добавления: 2015-12-20; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!