Тема 5. Методи вибору організаційної структури управління
План лекції
5.1.Характеристика методів вибору
5.2. Організаційна структура підрозділів підприємства
5.1.Характеристика методів вибору
Для вибору типу організаційної структури управління використовують такі основні методи [9]:
1. Метод аналогій – полягає в застосуванні організаційних форм, що виправдали себе в організаціях зі схожими організаційними характеристиками (середовищем, стратегією, технологією, розмірами) відносно до організації, що проектується.
2. Експертно-аналітичний метод – полягає в обстеженні і аналітичному вивченні організації кваліфікованими фахівцями-експертами, які і розробляють відповідну організаційну структуру управління.
3. Метод структуризації цілей – передбачає розробку системи цілей організації, включаючи їх кількісне та якісне формулювання і наступний аналіз базових організаційних структур з точки зору їх відповідності системі цілей.
4. Метод організаційного моделювання – базується на розробці різних варіантів можливих організаційних структур для конкретних об’єктів управління з наступним їх порівнянням (співставленням) і оцінкою за певними критеріями. Критеріями ефективності при співставленні різних варіантів організаційних структур слугують можливості щонайповнішого досягнення цілей організації при відносно нижчих витратах на її функціонування.
5.Управління організаційними змінами. В процесі функціонування організації під впливом чисельних факторів зовнішнього середовища виникає невідповідність сформульованої організаційної структури реальним потребам. Організаційні невідповідності у таких випадках стають сферою управління організаційними змінами.
|
|
|
5.2. Організаційна структура підрозділів підприємства
За основу формування організаційної структури підрозділів підприємства приймаються рекомендації по формуванню структурних підрозділів у органах виконавчої влади України, згідно постанови Кабінету міністрів України [4]. Використовуються наступні підрозділи: департамент, управління, відділ, відділення, сектор, група.
Департамент – структурний підрозділ, що утворюється для виконання основних завдань високого рівня складності (багатогалузевість, багатофункціональність, програмно – цільовий напрям діяльності), координація роботи, пов’язаної з виконанням цих завдань, за умови, що у його складі буде не менш як чотири відділи. Департамент очолює директор.
Самостійне управління (самостійний відділ) – структурний підрозділ, одно галузевого або однофункціонального спрямування. До складу управління входять не менш як два відділи. Самостійне управління (самостійний відділ) очолює начальник. Начальник управління може мати не більш як одного заступника – начальника відділу.
|
|
|
Відділ у складу департаменту (самостійного управління) – структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за одним напрямом діяльності органу виконавчої влади, з чисельністю не менш як 5 працівників. Відділ очолює начальник.
Начальник відділу може мати не більш як одного заступника. Така посада може вводитися у разі, коли чисельність працівників у відділі не менш як 7 одиниць.
Відділення - це відокремлений структурний підрозділ (філіал) організації, який виконує функції відділення з чисельністю не менш як 5 працівників. Відділ очолює начальник.
У разі потреби у складі департаменту (самостійного управління, самостійного відділу) може утворюватися сектор (група) з чисельністю не менш як 2 працівника.
Самостійний сектор – структурний підрозділ, що утворюється для виконання завдань за окремим напрямом діяльності органу виконавчої влади, функції якого неможливо поєднати з функціями інших структурних підрозділів, з чисельністю не менш як 2 працівника. Сектор очолює завідуючий.
Висновки
Організації можуть пристосовуватися до змін у середовищі трьома способами[9]:
|
|
|
1) адаптація до змін у середовищі, які не були заздалегідь визначені. В цьому випадку майбутні зміни в середовищі не ідентифікуються завчасно. Отже, для цього способу характерним є реагування із запізненням;
2) пристосування до середовища шляхом урахування тенденцій його розвитку. Цей спосіб передбачає наявність механізмів постійного спостереження за середовищем. Його використовують організації, які "шукають" зміни;
3) замість того, щоб організація пристосовувалась до середовища, вона, навпаки, намагається пристосовувати середовище до себе. Такий спосіб використовують виключно сильні, великі організації, що займають монопольне положення на ринку.
Завдання для самостійної роботи
1. Метод аналогій
2. Експертно-аналітичний метод
3. Метод структуризації цілей
4. Метод організаційного моделювання
Рекомендована література:[1, 2, 3, 5, 6, 9, 16, 18].
Дата добавления: 2015-12-20; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!