Практичне заняття №4
Організація роботи медичної сестри маніпуляційного кабінету
Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету. Основна документація маніпуляційного кабінету. Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті та на посту. Виписування, облік та зберігання сильнодіючих, наркотичних та отруйних речовин згідно з діючим наказом.
Місце проведення заняття: міська дитяча клінічна лікарня, відділення СМДКЛ, учбова кімната. Кількість годин – 2 год.
Кількість годин 2
Актуальність: Чітка організація роботи медичної сестри маніпуляційного кабінету педіатричного відділення, а саме правильність виконання маніпуляцій, знання їх методик, знання правил розведення та розрахунку антибактеріальних засобів, шляхи їх введення та ведення медичної документації маніпуляційного кабінету сприяє підвищенню ефективності роботи з дітьми, їх швидкому одужанню.
Мета: Вивчити функціональні обов‘язки медичної сестри маніпуляційного кабінету педіатричного відділення; оволодіти навичками організації роботи та набути професійні навички.
КОНКРЕТНІ ЦІЛІ
Студент повинен знати:
Обов’язки та дії медсестри маніпуляційного кабінету:
- особливості деонтології в роботі медсестри;
- законодавчі та нормативні акти;
- основні обов‘язки медсестри;
- правила заповнення листка призначень;
- основну документацію маніпуляційного кабінету;
|
|
|
- правила зберігання медикаментозних засобів;
- правила зберігання медичного інструментарію;
- правила виписування, облік та зберігання сильнодіючих, наркотичних та отруйних речовин;
- правила підготовки маніпуляційного стола до роботи;
- особливості введення лікарських засобів дітям та методику їх розрахунку;
- техніку виконання підшкірних ін‘єкцій;
- техніку виконання внутрішньом‘язових ін‘єкцій;
- техніку виконання внутрішньовенних ін‘єкцій;
- розрахунок дози антибіотика;
- техніку заповнення системи для інфузій;
- вивчити правила дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію.
Студент повинен вміти:
- дотримуватися правил деонтології в роботі медсестри;
- користуватися в роботі законодавчими та нормативними актами;
- виконувати основні обов‘язки маніпуляційної медсестри;
- правильно заповнювати документацію, правила її ведення;
- правильно зберігати медикаментозні засоби;
- правильно заповнити листки призначень;
- правильно зберігати медичний інструментарій;
- підготувати здачу чергування наступній зміні;
- виписувати, вести облік зберігання сильнодіючих, наркотичних та отруйних речовин;
- підготувати маніпуляційний стіл до роботи;
|
|
|
- виконати підшкірніх ін‘єкції;
- виконати внутрішньом‘язові ін‘єкції;
- виконати внутрішньовеннні ін‘єкці;
- розрахувати дози антибіотика;
- заповнити системи для інфузій;
- провести дезінфекцію та передстерилізаційне очищення інструментарію.
БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ НАВИЧКИ,НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| Етика та деонтологія Догляд за дітьми Сестринська практика | особливості деонтології в роботі медсестри педіатричного відділення. законодавчі та нормативні акти, особливості санітарно-гігієнічного режиму для дітей різного віку організація роботи постової медичної сестри педіатричного відділення |
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТА ДО ЗАНЯТТЯ:
Теоретичні питання до заняття:
- основна документація маніпуляційного кабінету;
- правила зберігання медикаментозних засобів;
- правила зберігання медичного інструментарію;
- правила виписування, облік та зберігання сильнодіючих, наркотичних та отруйних речовин;
- правила підготовки маніпуляційного столу до роботи;
- техніка виконання підшкірних ін‘єкцій;
|
|
|
- техніка виконання внутрішньом‘язових ін‘єкцій;
- техніка виконання внутрішньовенних ін‘єкцій;
- розрахунок дози антибіотика;
- техніку заповнення системи для інфузій;
- вивчити правила дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.
| КОРОТКИЙ ВИКЛАД МАТЕРІАЛУ |
Основним завданням медсестри маніпуляційного кабінету є виконання ін’єкцій згідно призначень лікарів.
Для виконання своїх завдань медична сестра маніпуляційного кабінету зобов’язана:
– Виконувати призначені лікарями маніпуляції(в/в ін’єкції);.
– Робити забір крові для проведення біохімічних, серологічних та інших видів дослідження;.
– Допомагати лікарю при проведенні переливань крові, новокаїнової блокади і т.д.;
– Дотримуватися всіх правил асептики і антисептики при проведенні маніпуляцій;.
– Дотримуватися всіх інструкцій з профілактики після ін’єкційних ускладнень анафілактичного шоку і ін.;.
– Забезпечувати наявність стерильного матеріалу, медикаментів, систем, шприців;.
– Забезпечувати суровий облік і зберігання ліків А і Б в спеціальних шафах;.
|
|
|
– Вести спеціальну медичну документацію(журнал обліку маніпуляцій, аналізів, щоденник роботи середнього медичного персоналу та ін.);
– Забезпечувати належний санітарно-гігієнічний режим у кабінеті;
– Систематично підвищувати свій рівень кваліфікації.
Організація роботи сестри маніпуляційного кабінету.
Їх має бути декілька:
- для підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій
- для внутрішньовенних ін’єкцій, переливань крові, взяття крові з вени для дослідження
- для проведення спеціальних лікувальних та діагностичних процедур – плевральної пункції, парацентезу
- процедурні кабінети для промивання шлунку, постановки клізм.
Стіни маніпуляцій них кабінетів повинні бути обкладені кахлями, підлога – кахлями або лінолеумом. Площа – не меншою за 15 м2. В кабінеті має бути таке обладнання:
- шафа для зберігання інструментарію та медикаментів
- бікси зі стерильними шприцами, голками, системами для переливання крові та рідини
- набори стерильних інструментів для проведення парацентезу, плевральної пункції
- штативи для крапельних уведень ліків
- штативи для чистих пробірок
- набори для визначення групи крові
- холодильник для зберігання крові, стерильних розчинів, сироваток, вакцин
- бактерицидна лампа
- декілька кушеток
- електровідсос
Основна документація маніпуляційного кабінету.
- журнал реєстрації внутрішньовенних вливань та ін’єкцій, переливання крові, плазми, кровозамінників та білкових препаратів, взяття крові для біохімічних досліджень, визначення групи крові, резус-фактора, взяття крові для визначення інфекційних захворювань (НвsAg, СНІД, РВ)
- журнал обліку шприців, голок систем, флаконів з кров’ю, плазмою
- різні інструкції, що стосуються санітарної обробки приміщення, стерилізації інструментарію, надання невідкладної допомоги при виникненні анафілактичного шоку, різних протиепідемічних заходів
- таблиця протиотрут
Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів і медичного інструментарію у маніпуляційному кабінеті.
В залежності від фармакологічних особливостей ліків, на посту вони зберігаються у різних умовах.
Лікарські засоби з обмеженим терміном придатності (мікстури, настої, відвари, вакцини, очні краплі) зберігають у холодильнику.
Медсестра повинна стежити за терміном зберігання ліків. Вона повинна перевіряти аптечні етикетки, на яких зазначені терміни зберігання кожного ліку.
- настої і відвари зберігаються у холодильнику до 3-х діб
- мікстури – до 5-ти діб
- очні краплі – до 3-х діб
- розчин пеніциліну для ін’єкцій – до 1 доби
- стерильні розчини у флаконах – до 10 діб
- таблетовані та порошкоподібні форми – у спец. шафах на відповідних полицях
- ампульні препарати – в металічних шафах з маркуванням за їх механізмом дії на організм.
Для зберігання отруйних та наркотичних засобів (група А) та сильнодіючих препаратів (група Б) використовують спеціальні шафи, які мають відповідні відділи. На внутрішній частині дверцят, які повинні закриватися на ключ, розміщують перелік препаратів, які знаходяться у шафі. Ключ знаходиться у постової медсестри і передається по зміні під розписку. Також передаються дані стосовно кількості використаних і невикористаних наркотичних ті сильнодіючих засобів – на посту ведеться книга обліку цих речовин, яка повинна бути прошнурованою і пронумерованою. Книгу підписує головний лікар і скріплює печаткою лікувальної установи.
Правила зберігання та обліку медикаментозних засобів регламентуються наказом МОЗ України №584 від 16.12.2003 року «Про затвердження правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах».
Маніпуляції на м’яких тканинах. Ін’єкції.
Техніка виконання підшкірних, внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій.
Предмети та обладнання:
- стерильні шприці необхідного об'єму
- гумовий джгут
- етиловий спирт
- ватні стерильні кульки
- голки
- клейончаста подушечка
Послідовність дій:
Внутрішньошкірні ін'єкції:
Показання до застосування: при внутрішньошкірних діагностичних пробах (наявність підвищеної чутливості до лікарських препаратів), місцеве знеболювання.
Місце проведення підшкірної ін’єкції:
- зовнішня поверхня плеча та стегна
- підлопаткова ділянка
- передня черевна стінка
Техніка проведення - використовують шприц разом з тонкою ін’єкційною голкою діаметром 0,4мм. Голку необхідно тримати зрізом до верху, майже паралельно шкірі, ввести її на невелику глибину так, щоб при введенні ліків утворилась папула в вигляді «лимонної шкірочки»:.
1.обробити місце ін'єкції спиртом, роблячи мазки в одному напрямку
2.розтягнути шкіру лівою рукою
3.ввести в шкіру тільки кінець голки, тримаючи її зрізом догори, майже паралельно поверхні передпліччя
4.перенести на поршень ліву руку і, натискуючи на нього, ввести лікарський засіб
5.витягти голку, притиснувши місце ін'єкції стерильною ватою, яка змочена спиртом
Техніка внутрішньошкірної ін'єкції
Підшкірна ін'єкція:
Показання до застосування: введення лікарських речовин для місцевого(вогнище запалення, місцевого знеболення) та загальної дії.
Техніка проведення:
– обробити шкіру в місці ін'єкції послідовно двома ватними тампонами, змоченими спиртом: спочатку більшу зону, потім безпосередньо місце ін'єкції
– взяти лівою рукою шкіру в складку в місті ін'єкції
– ввести голку під основу шкірної складки під кутом 45°до шкіри зрізом догори на глибину 2/3 довжини голки(вказівний палець притримує канюлю голки)
– перенести ліву руку на поршень і ввести ліки
– витягти голку, продовжуючи притримувати її за канюлю
– притиснути місце уколу стерильною ватою, змоченою спиртом
– провести легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючи від шкіри
Внутрішньом'язові ін'єкції.
Показання до застосування: введення лікарських речовин.
Техніка проведення: введення лікарських речовин проводиться в верхній зовнішній квадрант сідничної ділянки чи передню зовнішню ділянку стегна. Необхідно:
– визначити правильно місце ін'єкції
– обробити ватою, змоченою спиртом верхньозовнішній квадрант сідниці:
– спочатку більшу площу
– потім безпосередньо місце ін'єкції
– взяти шприц у праву руку: V палець на канюлі голки, інші охоплюють циліндр шприца
– відтягують поршень шприца на себе, перевіряючи поза судинне розміщення голки і вводять ліки.
– розтягнути шкіру в області ін'єкції лівою рукою
– ввести голку в м'яз на глибину 50 мм, тримаючи шприц перпендикулярно до шкіри
– перевести ліву руку на поршень і ввести ліки
– витягти голку, притиснувши місце уколу стерильною ватою, змоченою спиртом
– зробити легкий масаж місця ін'єкції, не віднімаючи вату від поверхні шкіри
Техніка внутрішньом'язової ін'єкції: а, б - вибір місця ін'єкції; в, г - власне ін'єкція
Внутрішньовенні ін'єкції:
– покласти під лікоть хворого клейончасту подушечку (для максимального розгинання кінцівки в ліктьовому суглобі)
– накласти гумовий джгут (на сорочку або серветку, але не на тіло хворого!) у середній третині плеча, при цьому пульс на променевій артерії не повинен змінюватись
– зав'язати джгут і простежити, щоб його вільні кінці були спрямовані догори, а петля — униз (якщо наповнення пульсу на променевій артерії погіршилося, варто послабити натяг джгута)
– попросити хворого декілька разів стиснути і розтиснути кулак
– обробити область ліктьового згину стерильною ватою,змоченою спиртом, в напрямку від периферії до центра
– визначити наповнення вени (треба знайти найбільш наповнену вену)
– взяти шприц: вказівний палець фіксує канюлю голки інші пальці охоплюють циліндр шприца
– перевірити прохідність голки і відсутність повітря у шприці (якщо у шприці багато дрібних пухирців, струснути його, дрібні пухирці зливаються в один великий,який легко витискується через голку)
– натягнути лівою рукою шкіру в області ліктьового згину, дещо зміщуючи її до периферії, щоб зафіксувати вену
– проколоти шкіру, не змінюючи положення шприца в руці, тримаючи голку зрізом догори, майже паралельно шкірі
– ввести голку на 1/3 довжини так, щоб вона була паралельною вені
– змінити злегка напрямок голки і обережно ввійти у вену,
– продовжуючи лівою рукою фіксувати її
– переконатися, що голка у вені, потягнувши поршень на себе (у шприці повинна з'явитися кров)
– розв'язати джгут лівою рукою, потягнувши за один з вільних кінців
– натиснути лівою рукою на поршень і, не змінюючи положення шприца, повільно ввести лікувальний розчин,залишивши в шприці 1 —2 мл
– притиснути до місця ін'єкції ватну кульку, змочену спиртом, та витягнути голку; попросити хворого зігнути руку в ліктьовому суглобі на 5 хвилин (ватку зі спиртом залишити на місці ін'єкції)
|
Порядок накладання венозного джгута
|
Техніка венопункції: а - прокол вени; б - контроль положення голки; в - знятгя джгута; г - введення ліків
Розрахунок дози розчинного антибіотика.
– визначити дозу антибіотика, призначену лікарем
– визначити вміст антибіотика у флаконі
– ввести у флакон розчинник пропорційно вмісту антибіотика
– відібрати об'єм розчину, в якому міститься одноразова доза, маючи на увазі, що антибіотик розчинився у розчиннику рівномірно
Примітка:
- препарат розчиняють безпосередньо перед вживанням (ехтеmроге!);
- разову дозу препарату призначає лікар;
- багато антибіотиків випускаються у вигляді порошку у флаконах;
- флакони з лікувальними засобами заводського виготовлення закриті гумовою або пластмасовою пробкою і закріплені металевою кришкою;
- для парентерального введення препарат розчиняють, додаючи до вмісту флакона 1—3 мл води для ін'єкцій, ізотонічного розчину натрію хлориду або 0,5%-ного розчину новокаїну.
Методика розведення антибіотиків -1 мілілітр розчинника на 100000 одиниць активної речовини антибіотика або на 0,1 грам, у дітей ще можливе розведення 1 мл на 200000 або на 0,2 г:
– спосіб 1:1 – 1 мл розчиненого препарату містить 100 000 ОД, або 0,1 г антибіотика. У такий спосіб розводять антибіотики у флаконах, що містять 500 000 ОД, чи 0,5 г препарату, і менше;
– спосіб 1:2 – 1 мл розчиненого препарату містить 200 000 ОД, або 0,2 г антибіотика; у цей спосіб розводять антибіотики у флаконах, в яких міститься 500 000 ОД (0,5 г) препарату і більше.
Кількість мілілітрів розчинника для антибіотиків у флаконах визначають шляхом ділення одиниць чи грамів, що містить флакон, на 100 000 (0,1) чи 200 000 (0,2) відповідно.
- Правила заповнення систем для трансфузії та проведення внутрішньовенних вливань.
Мета: вміти підготувати систему до внутрішньовенного крапельного введення ліків
Предмети та обладнання:
- стерильна система одноразового використання
- гумовий джгут
- штатив для закріплення системи
- стерильні гумові рукавички
- спирт, вата
- лейкопластир
. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:
– перевірити герметичність упаковки і термін використання системи
– розкрити пінцетом центральну частину металевої кришки флакона з лікувальним препаратом
– обробити пробку флакона ватою, змоченою спиртом(якщо препарат знаходиться в целофановому пакеті,зняти спеціальну заглушку з вихідної трубки)
– розкрити упаковку та дістати систему (працювати на робочому столі)
– зняти ковпачок із голки повітроводу (коротка голка з короткою трубочкою, закритою фільтром) і ввести голку через пробку флакона
– закріпити вільний кінець повітроводу на флаконі аптечною резинкою або пластиром
– закрити затискач
Збирання і заповнення системи для внутрішньовенного крапельного введення ліків
– зняти ковпачок з голки на короткому кінці системи та ввести цю голку через пробку флакона
– перевернути флакон та закріпити його на штативі
– надати крапельниці горизонтального положення та відкрити затискач
– заповнити повільно крапельницю до половини об'єму
– закрити затискач
– повернути крапельницю у вихідне положення (фільтр повинен бути цілком занурений у рідину)відкрити затискач
– заповнити повільно систему (довгу трубку) до повного витіснення повітря і появи суцільного струменя рідини
– перевірити відсутність пухирців повітря в довгій трубці системи — система заповнена
– покласти в стерильний лоток голку для ін'єкції, закриту стерильним ковпачком, ватні кульки, змочені спиртом, стерильну серветку
– приготувати 2 смужки вузького (1 см) лейкопластиру довжиною 4—5 см
– виконати венопункцію та зафіксувати голку лейкопластиром
– відкрити затискач, відрегулювати швидкість витікання рідини
Основні вимоги до проведення дезінфекції, передстерилізаційного очищення інструментарію. Контроль якості передстерилізаційного очищення інструментарію на наявність крові та миючих засобів.
Асептика (asepticos) – метод попередження інфекційного забруднення тканин і інструментів мікробами або вірусами при виконанні лікувальних і діагностичних процедур.
З метою підготовки для ін’єкції шприців та голок застосовують різні методи стерилізації, основані на обеззараженні мікробів, вірусів і продуктів їх життєдіяльності. Знешкодження цих чинників може бути здійснене шляхом впливу на них фізичних або хімічних факторів.
Стерилізація – кип’ятіння ін’єкційних засобів у воді. Використовують дистильовану воду з доданням 0,5 чайної ложки на 1 л води натрію гідрокарбонату. Стерилізацію проводять в стерилізаторах. Тривалість перебування інструментів в стерилізаторі – не менш 45 хвилин.
Передстерилізаційна підготовка:
– Механічно – за допомогою щітки видаляють залишки крові, кусочки вати. Внутрішній просвіт голок прочищають мандреном.
– Шприці та голки замочують на 15-20 хв. У 10% миючому розчині: 950 мл воді + 20 мл перекису водню + 30 г миючого порошку «Лотос».
– Промивання під струменем холодною води та прополіскування у дистильованої воді.
Наявність капель крові перевіряють за допомогою бензидинової проби. Декілька крапель розчину із бензидину, оцтової кислоти і перекису водню пропускають через голку, поява зелених плям свідчить про неякісну очистку інструментів.
Залишки миючих засобів виявляють за допомогою 1% розчину фенолфталеїну. Поява рожевого забарвлення свідчить про залишки миючих засобів, що вимагає повторного миття інструментів.
Провіряють герметичність шприців рухами його поршня при закритій канюлі і прохідність голки по наявності шуму виходження повітря. Потім шприц розбирають і поміщають у стерилізатор.
Для профілактики вірусного гепатиту перед кип’ятінням голки занурюють на 15 хв. у 10% розчин магнію сульфату, підігрітий до 50 0С. Після чого промивають під струменем спочатку теплої, а потім холодної води.
До стерилізатору разом зі розібраним шприцом поміщують два анатомічних пінцети і два пластмасових крючки для піднімання кришки стерилізатора. Разом кип’ятять ниркоподібний лоток.
Збирають шприц після миття рук та обробки їх 70% розчином етилового спирту.
Автоклавування – стерилізація нагрітою водяною парою до 115-130 0С та тиском 1,5 атмосфер. Тривалість 30-40 хвилин. Контроль стерилізації проводять за допомогою сірки, температура плавлення якої 110-120 0С, або бензольної кислоти, яка при 120 0С набуває фіолетового забарвлення.
Сухожарові шафи – при 180 0С 1 година. Інструменти загортають у крафт-пакети, які заклеюють з обох сторін.
Ситуаційні завдання:
1. Що має зробити медпрацівник, перш ніж дати пацієнту лікарський засіб?
а) уважно прочитати листок призначення
б) перевірити назву лікарської речовини, її дозу і спосіб застосування
в) переконатися, що перед вами той пацієнт, прізвище якого вказано на листку призначень
2. Які шляхи парентерального введення лікарських засобів?
а) внутрішньошкірно
б) підшкірно
в) внутрішньом’язово
г) внутрішньовенно
3. Про що необхідно проінформувати пацієнта перед уведенням лікарського засобу?
Про точну назву препарату, мету вживання лікарського засобу, про час появи ефекту, як коли і як довго вживати препарат, про взаємодію препарату з їжею, алкоголем, лікарськими засобами, про побічні ефекти препарату.
4. Хворому 8 років Під час термометрії термометр не тримається у пахвинній ділянці. Ваші дії? Виміряти температуру у ротової порожнині, або ректальне вимірювання, або притримати термометр в пахвинній ділянці.
5. У хворого К. у температурному листі добові коливання температури в межах 1 0С, висока лихоманка тримається приблизно 3 доби. Для якого типу лихоманки притаманні так зміни? Охарактеризуйте цей тип лихоманки. Постійна лихоманка, добові коливання температури не перевищують 1 0С, висока лихоманка тримається від де кількох діб або тижнів.
6. У хворого різке зниження температури тіла, яке супроводжується потовиділенням, різкою слабкістю, падінням АТ. Для якого стану це характерно? Яка допомога? Кризис. Обкласти тіло грілками, підняти ножний кінець ліжка, міняти натільну та постільну білизну, дати міцний чай.
7. Хворому призначені краплі. Медсестра, спираючись на малу кількість часу, відлила невелику кількість ліків із флакона в чайну ложку та дала випити хворому. В чому груба помилка медсестри?
Медсестрою допущена груба помилка, краплі необхідно суворо дозувати за допомогою піпетки.
8. Вдень, перед застосуванням хворим ліків, він звернув увагу медсестри на те, що після ранкового застосування ліків у нього на шкірі з’явився сверблячий висип та відчуття жару. Про що повинна подумати медсестра та які її дії в цій ситуації?
Ліки хворому не давати, докласти лікарю в негайному порядку.
9.Під час роздачі ліків на одній з пляшок відсутня етикетка. Як повинна вчинити медсестра в даному випадку?
Ліки, які знаходяться в пляшці без етикетки, повинні бути вилучені з вжитку.
10. Після закапування в око крапель, хворий відчув сильний свербіж та жар в очі. Медсестра, яка виконувала маніпуляцію, виявила, що хворому випадково закапаний розчин борного спирту. Яка тактика медсестри?
Негайно промити око струменем води та повідомити про це лікаря. Перед закапуванням крапель в очі медсестра повинна звірити етикетку на флаконі з листком призначень.
Дата добавления: 2015-12-19; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!