Статус права на життя у Конвенції

Кевін БОЙЛ

ПРАВО НА ЖИТТЯ

ВІДПОВІДНО ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ З ПРАВ ЛЮДИНИ

(СТАТТЯ 2)

ВСТУП

Стаття 2 «Право на життя» передбачає:

«1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який законом передбачене таке покарання.

2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що його вчинено на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:

а) при захисті будь-якої особи від незаконного насильства;

Ь) при здійсненні законного арешту або для запобігання втечі особи, яка законно тримається під вартою;

с) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання».

Статус права на життя у Конвенції

У статті 2 йдеться про право людини на життя та про захист цього права, яке забезпечується Конвенцією. Стаття 2 має особливий статус серед інших положень Конвенції. Цей статус був сформульований Європейським судом з прав людини у справі «МакКан та інші проти Сполученого Королівства» (МсСапп апd Оthers v. the United Кіпgdom)¹.

«Стаття 2 посідає місце одного із засадничих положень Конвенції — такого, що у мирний час не припускає ніяких відступів, передбачених статтею 15. Разом зі статтею 3 Конвенції стаття 2 обстоює одну з фундаментальних цінностей демократичних суспільств, які складають Раду Європи. Тому положення цієї статті слід тлумачити жорстко й однозначно» (п. 147).

Як бачимо, Суд визначає статтю 2 — разом зі статтею 3 (заборона катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження) — як права, які забезпечують основні демократичні цінності. Але стаття 2 передбачає ширше трактування, і в Конвенції є певні відмінності у змісті захисту, пов'язаного з цими двома правами².

Хоча право на життя має особливий статус за Конвенцією, воно не є абсолютним. На відміну від нього, захист від катування, передбачений статтею 3 Конвенції,

¹ Рішення від 27 вересня 1995 року, серія А, № 324.

² Парадоксальною ознакою цієї статті про право на життя є те, що, хоча воно може й справді вважатися першочерговим правом, сфера його дії не визначена. В Конвенції нічого не сказано про те, коли життя починається, а коли закінчується. У тексті Конвенції немає чіткого формулювання захисту внутрішньоутробного плоду. А нещодавно Суд виніс рішення про те, що Конвенція не визнає право на смерть — добровільну евтаназію (справа «ПріттІ проти Сполученого Королівства» (Ргеtti v. thе UnitedКіпgdom), рішення від 24 квітня 2002 року).

Ці питання не є предметом цієї доповіді.не припускає жодних винятків. Текст статті 2 про право на життя дозволяє робити певні винятки з цього права. Першим з таких винятків є смертна кара.

Дата добавления: 2015-12-18; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

12 3 4 5 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!