Напрямки розвитку роздрібної торгівлі на сучасному етапі.
На сучасному етапі розвитку торгівлі розрізняють наступні її види:
- в територіальному розрізі – внутрішня і зовнішня;
- за стадіями товарообігу – оптова, роздрібна.
Основні тенденції розвитку торгівлі на сучасному етапі:
1) суттєво розширилися сфери діяльності торгівлі;
2) відбувається злиття сфер промислової та торговельної діяльності;
3) відбувається розвиток торговельно-сервісних комплексів;
4) розвиток організованих (спеціалізованих) міні-ринків замість стихійних;
5) створення спеціалізованих підприємств, орієнтованих на окремі контингенти споживачів залежно від їх доходів;
6) відбувається видозміна оптової торгівлі та збільшується її частка в посередницьких операціях;
7) впровадження новітніх інноваційних, інвестиційних та технологічних підходів у практику роботи оптових підприємств.
Напрямки розвитку оптової торгівлі:
- створення стабільної територіально розгалуженої мережі оптових підприємств;
- демонополізація каналів переміщення товарів і створення конкурентного середовища в оптовій ланці;
- інтенсивне формування інфраструктури оптового ринку;
- впорядкування організації і ведення оптової торговельної діяльності.
Для торгового обслуговування населення поза магазином можуть застосовуватися:
1) дрібнороздрібна стаціонарна мережа та дрібнороздрібна пересувна мережа; (пересувні засоби торгівлі);
2) торгові автомати;
|
|
|
3) ярмарки і базари;
4) мережний маркетинг;
5) роздрібна посилкова (поштова) торгівля;
Палатка – легка побудова відкритого типу, що має 1 або 2 робочих місця та відсутні склад для зберігання товару та торговий зал для покупців.
Павільйон – легка споруда яка є досить об’ємною, містить 3-4 робочих місця та підсобні приміщення, а в особливих випадках і для покупців торговий зал.
Дрібнороздрібна стаціонарна мережа може бути використана і як доповнення наявної мережі магазинів, наприклад, для організації сезонного продажу.
Які є позитивні і негативні риси дрібнороздрібної мережі торгівлі? Дешевизна в побудові і експлуатації таких підприємств, можливість швидкого переміщення та перекваліфікування, максимальне наближення до споживачів і можливість швидко реагувати на попит – ось основні плюси, а мінусами є вузька
2. ТОРГОВІ АВТОМАТИ
Розрізняють два види торгових автоматів:
- торгові автомати, товари та послуги яких оплачуються через кредитну картку;
- торгові автомати, товари та послуги яких оплачуються готівкою.
Сучасні торгові автомати являють собою систему, у корпусі якої об’єднані комп’ютер, сенсорний екран, касовий апарат, куп’юроприймач і пристрій прийому і видачі монет та інше устаткування.
|
|
|
Подібні автоматичні каси можуть використовуватися окремо для надання довідкової інформації. З їхньою допомогою можна рекламувати товари,
За цією формою торгівлі досить широке майбутнє, адже торговий автомат працює постійно і не потребує обіду та вихідних.
3. ЯРМАРКИ І БАЗАРИ
Ринок (базар) – це підприємство сфери торгівлі, зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності в місцевих органах влади, функціональним обов’язком якого є надання послуг із забезпеченням належних умов для здійснення продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, створення необхідних зручностей для їх купівлі.
Ярмарок - це періодично діючий ринок, який регулярно в одному й тому самому місці в певний час і період року проводить продаж товарів.
Ціль ярмарки-дати можливість її учасникам продемонструвати зразки своєї роботи, нові досягнення і технічні розробки з цілю укладання нових торгових
Ефективність торгівлі на ринках в значній мірі залежить від рівня її організації. Основними напрямками реалізації резервів розвитку торгівлі на ринках є:
· залучення юридичних і фізичних осіб до торгівлі на ринках;
|
|
|
· покращення існуючої системи договірних відносин між ринками та юридичними і фізичними особами;
· подальший розвиток прогресивних традиційних і нетрадиційних форм діяльності ринків;
· підвищення якості роботи громадських інспекторів;
· проведення передсвяткових і сезонних ярмарок і базарів;
· розвиток різнобічних нетрадиційних форм організації господарської діяльності і т.д.
4. МЕРЕЖЕВИЙ МАРКЕТИНГ
Мережевий маркетинг не знайшов поки широкого поширення у вітчизняній торговій практиці. Особливість цієї позамагазинної форми торгівлі в тім, що реалізації товарів здійснюється торговими агентами вдома, в установах і організаціях тощо.
Найбільш поширеними товарами, що продаються за цією позамагазинною формою торгівлі є: косметика, антикварні речі, дорогоцінності, ювелірні вироби та вироби із хутра.
Для організації такого виду продажу фірма наймає на роботу торгового агента, продавця який володіє повністю інформацією про всі властивості товару та
5. ПОСИЛКОВА ТОРГІВЛЯ
Про посилкову (поштову) торгівлю також можна говорити як про перспективну форму позамагазинної торгівлі, оскільки вона сприяє скороченню витрат по доведенню товарів до покупця. Адже куплений товар надходить від виробника, обминаючи оптових посередників, а у вартість його транспортування входить: вартість посилки та послуг, що надаються поштовими відділеннями.
|
|
|
Основною ж негативною рисою продажу товару через посилкову (поштову) торгівлю є малий обсяг покупки та тривалість поставки товару.
6. ЕЛЕКТРОННА ТОРГІВЛЯ
Появі електронної торгівлі сприяв розвиток електронної техніки і сучасних засобів телекомунікаційного зв’язку.
У вузькому розумінні під електронною торгівлею розуміється продаж товарів, що здійснюється за допомогою комп’ютерної мережі Internet (Internet-магазини) та продажу товарів через телемагазини та торгівлю за допомогою телефону.
Іншими методом є використання телемагазинів. Телемагазин – це рекламна фірма, яка здійснює на замовлення виробника чи певного продавця товару рекламу та його продаж. У певний період часу в ефірі телеканалів транслюється програма у якій представлений широкий вибір товарів (більшість нових та невідомих для споживачів).
Список використаних джерел
1. Гігієнічні вимоги до якості продовольчої сировини та харчових продуктів. СанПін 2.3.2 560-96.
2. Горбатова К.К. Биохимия молока и молочных продуктов. — М.: Легкая пром-сть, 1984.
3. Горбатова С.Г. Биохимия молока и молочных продуктов. Уч.пос.для вузов. – Ростов н/Д: «Феникс», 2001 – 180 с.
4. Довідник по прийому, зберіганню та реалізації продовольчих товарів тваринного походження. Т.2. — К.: Техніка, 1990.
5. Доценко В.А., Бондарев Г.И. Мартинчик А.А. Организация лечебно-профилактического питания. — Л.: Медицина, 1987. — 412с.
6. ДСТУ 2212-93. Молочна промисловість. Молоко і кисломолочні продукти. Терміни та визначення.
7. Каким должен быть молочный завод статья о работе крупнейшего киевского молочного завода «Галактон» //Молочна промисловість. 2002 — №1
8. Клиническая апробация кисломолочных продуктов «БИО-кефир» и «БИО-йогурт» производства ОАО «Галактон»//Молочна промисловість. 2002.- №3
9. Колесник А.А., Елиззарова Л.Г. Теоретические основы товароведения продовольственных товаров. – М.: Экономика, 1990 – 287 с.
10.Липатов Н.Н., Рогов И.А. Методология проектирования продуктов
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!