Вивчення фонематичних уявлень
Завдання 1. Дослідження фонематичних уявлень (проводиться у формі гри„Трік-трак, чи це так?”).
Мета: З’ясувати стан сформованості фонематичних уявлень.
Обладнання: предметні картинки.
Опис ігрового завдання: Вчитель-логопед показує дитині картинку, повідомляє, що буде називати зображення то правильно, то ні. Дитина має уважно слухати і на помилкове називання заперечливо похитати головою.
Інструкція: Ось жук. Я буду повторювати слово „жук”, а якщо я помилюся – похитай головою: жук, зюк, зюк, жук.
Рівні допомоги: повторне називання в уповільненому темпі, акцентована вимова конфліктного звука.
Дослідження стану сформованості операції ймовірного прогнозування
На фонологічному рівні
Завдання 1. Дослідження операції ймовірного прогнозування на фонологічному рівні(проводиться у формі гри„Я почну, а ти – продовжуй”).
Мета: Вивчити стан сформованості операції ймовірного прогнозування на фонологічному рівні.
Обладнання: картки із зображенням предметів, назви яких починаються однаково та конфліктними зображеннями (курка, машина, лопатка; санчата, вишні, шапка; ложка, відро, лялька).
Мовленнєвий матеріал:
1) слова, які починаються на однаковий склад (для показу): а) ко – Колобок, коник, коза; б) со – собака, сосиски, сокира, сорока; в) ли – лимон, лисиця, лижі;
2) слова різної складової структури (для домовляння): а) чотирискладові – телеві... (зор), пірамід... (ка), рукавич... (ки), Бураті... (но), велоси... (пед); б) трискладові – яблу... (ко), таріл... (ка), лиси... (ця), теле... (фон), помі... (дор), маши... (на), ведме... (дик), дере... (во); в) двоскладові – лож... (ка), чай... (ник), гру... (ша), зай... (чик), ліж... (ко).
|
|
|
Опис ігрового завдання:
1 варіант. Учитель-логопед викладає перед дитиною шість картинок, промовляє початок слова. Дитина має вибрати серед зображень те, що починається на вказаний педагогом склад.
2 варіант. Учитель-логопед викладає перед дитиною шість картинок, три з яких починаються однаково; промовляє спільний початок у назвах цих зображень. Дитина, керуючись запропонованими зображеннями, має показати лише ті з них, які починаються на вказаний педагогом склад.
Інструкція: Я почну слово, а ти спробуй відгадати, кого я хочу покликати і знайди потрібну картинку: ко...
3 варіант. Учитель-логопед починає слово, а дитина має продовжити його.
Інструкція: Я почну слово, а ти продовжи його: пірамід...
Рівні допомоги: продовження слова в умовах контексту, шепітне промовляння вчителем-логопедом продовження слова.
В. Зразки віршованого матеріалу
Для розвитку фонематичних процесів у дітей
| Для роботи з україномовними дошкільниками | Для работы с русскоязычными дошкольниками |
| [З′] – [Н′] Мишенятко зранку вдало Свою зірку прибирало. [Л] – [Ш] Снігу випало чимало. Лапки всі позодягали. (Ю. Каспарова) [И] – [О] З неба падав білий сніг. Він засипав наш пиріг. [Ч] – [Д] Наш Данилко — лісоруб, Він спиляв старезний чуб. [Д′] – [З′] Я вночі забравсь на гірку І побачив в небі дірку. [Д′] – [Л′] Пригріло сонечко як слід І на Дніпрі розтанув дід. [С] – [Х] Я вдягнув новий салат, А він виявивсь до п’ят. [З] – [С] Я нагострив козу нову І заходивсь косить траву. [С] – [Б] Лисичка знає назубок Смачненьку казку „Колосок”. [К] – [Ґ] Кинула шишку на мене зозуля. В мене на лобі з’явилася куля. (І. Січовик) [К] – [Т] У саду стояла качка, У дворі гуляла тачка. Захотілося тій тачці Покататися на качці. [Б] – [Д] Повела матуся бочку Вибирати огірочки. А татусь у холодочку Під засолку миє дочку. [Б’] – [Г’] Сир ворона ухопила, На зелену білку сіла. Гілочка знайшла горішки І смачні пахучі шишки. [З] – [Т] На вогні стояв козел. Кашу в нім варив котел. Пахне смачно від козла, Гарна каша у котла. (А. Сокол, О. Конечна) | [Д] – [З] Закричал охотник: «Ой! Двери гонятся за мной!» [С] – [Ш] На виду у детворы Крысу красят маляры. [З′] – [Н′] Старый дедушка Пахом На козе скакал верхом. [Ж] – [Д] Сели в ложку – и айда! По реке туда-сюда! [К′] – [Р′] Сидит на грядке крепко Оранжевая кепка. [Н] – [Р] Загремел весенний гном, Тучи на небе кругом. [Д] – [С] Говорят, один рыбак В речке выловил башмак. Но зато ему потом На крючок попался дом. [Д] – [Л] Жучка будку не доела, Неохота, надоело. [В] – [Г] У вратаря большой улов: Влетело в сетку пять волов. [Ш] – [М] Я рубашку сшила шишке, Я сошью ему штанишки. [В] – [С] На пожелтевшую траву Роняет лев свою листву. [Т′] – [З′] Забодал меня котел, На него я очень зол. [Г] – [К] Тащит мышонок в норку Огромную хлебную горку. [З] – [Д] На поляне весной Вырос зуб молодой. [Р] – [Н] Пять баранов скушал Толька И сказал: „Еще бы столько...” [Д′] – [П′] Под березами, где тень, Притаился старый день. [Л] – [Ж] Куклу выронив из рук, Маша мчится к маме: Там ползет зеленый лук С длинными усами. (А. Шибаев) |
Г. Звукова абетка в малюнках
|
|
|
|
|
|
Звук [ А ] – Дівчинка заколисує ляльку, наспівуючи їй колискову: „А-а-а!” (протяжно, зі зміною висоти голосу).
Звук [ О ] – Піднявши брови вгору та зробивши губи бубличком дивується малюк: „О-о-о!” (наростання звука).
|
|
|
Звук [ У ] – Задерши голову вгору, виє вовк в лісі: „У-у-у!”.
Звук [М’] – Їде міліцейська машина і сигналить: „Мь-мь-мь!” (швидко, ритмічно).
Звук [М] – Ведмедик ласує медом і смачно облизується: „Мм-м…” (протяжно).
Звук [ П’ ] – Пташенята пищать у гнізді, кличучи свою маму: „Пь-пь-пь” (наче злито).
Звук [ П ] – Пливе пароплав по морю і пихкає: „П-п-п” (уривчасто).
Звук [Б’] – Швидко їде вантажівка по дорозі, сигналячи: „Бь-бь-бь-бь” (ніби злито).
Звук [Б] – Закипає в каструлі каша і кришка починає торохтіти: „Б-б-б!” (швидко, ритмічно).
Звук [ І ] – Лошатко кличе свою маму: „І-і-і…” (протяжно).
Звук [ Е ] – Молоді півники чубляться. Дівчинка докірливо свариться на них пальчиком: „Е-е-е!” (протяжно).
Звук [ И ] – Маленьку дівчинку образили. Вона гірко плаче: „И-и-и!” (протяжно, на одній ноті).
Звук [ К ] – Дідусь застудився. Тепер кашляє: „К-к-к…” (уривчасто).
Звук [ Ґ ] – Мама захворіла. Вона полоще горло: „Ґ-ґ-ґ” (уривчасто).
Звук [ Г ] – Малюк весело аґукає в колясці: „Г-г-г” (наче злито).
Звук [ Х ] – Міцно спить у барлозі ведмідь. Він голосно хропе: „Х-х-х…” (протяжно).
Звук [ Т ¢ ] – Радісним співом зустрічає весну шпак: „Ть-ть-ть” (тоненьким голоском).
Звук [Д ¢] – Проганяючи зимові холоди виспівує снігур: „Дь-дь-дь” (ритмічно).
Звук [ Н ¢ ] – Малюк морщить носик і вередує: „Нь-нь-нь” (по наростаючій).
Звук [ Л ¢ ] – Дівчинка ритмічно киває головою і співає: „Ль-ль-ль” (в такт кивкам).
Звук [ C ¢ ] – З крана весело ллється водичка: „Сь-сь-сь…” (протяжно).
Звук [ Н ] – Дуже поспішає на пожежу машина пожежна: „Н-н-н!” (злито, по наростаючій).
Звук [Д] – Лікуючи дерево, дятел б’є по ньому міцним дзьобом: „Д-д-д!” (гучно, ритмічно).
Звук [ Т ] – Їде поїзд, поспішає, стукотить колесами: „Т-т-т!” (ритмічно, можна зі зміною темпу).
Звук [ Ф ] – Біжить по стежці їжачок, сердито фиркає: „Ф-ф-ф!” (ритмічно).
Звук [ В ] – Виє вітер, завиває: „В-в-в!” (злито, з наростанням).
Звук [К’] – Крутить мавпочка головою у різні боки, ще й дражниться: „Кь-кь-кь” (з усмішкою, ритмічно).
Звук [ Г’ ] – Біжить кінь по полю і весело ірже: „Гь-гь-гь…” (протяжно).
Звук [Х’] – Мале хлоп’я радісно сміється: „Хь-хь-хь!” (весело, протяжно).
Звук [ Ф ¢ ] – Пташка-свищик вміє весело співати. Ось так: „Фь-фь-фь!” (весело, протяжно).
Звук [В’] – Завірюха завиває і морозу наганяє: „Вь-вь-вь!” (ритмічно, по наростаючій).
Звук [З ¢] – Комарик літає та пищить біля вуха: „Зь-зь-зь…” (тоненько, злито).
Звук [ Й ] – Весело крутиться дзиґа на одній нозі і співає: „Ййй…” (ритмічно).
Звук [ C] – Повзе в траві змія та сердито сичить: „С-с-с…” (протяжно).
Звук [З] – Набридливо дзижчить муха: „З-з-з!” (протяжно, одноманітно).
Звук [Ч] – Коник весело стрибає в траві та виспівує: „Ч-ч-ч!” (чітко, ритмічно).
Звук [Ш] – З кульки з шумом виходить повітря: „Ш-ш-ш…” (протяжно, тихенько).
Звук [Ж] – Над вишнями літає та гуде хрущ: „Ж-ж-ж…” (протяжно, гучно).
Звук [Ц ¢] – Синичка радіє ясному сонечку і весело співає: „Ць-ць-ць!” (ритмічно, дзвінко).
Звук [Ц] – Таємниче приклавши пальчик до губ, хлопчик промовляє: „Ц-ц-ц!” (ритмічно, тихо).
Звук [ 
] – Збираючи з квітів мед, бджілка завжди співає: „Дз-дз-дз…” (протяжно, гучно).
Звук [ ¢] – В руках майстра пилка аж співає: „Дзь-дзь-дзь!” (ритмічно, по наростаючій).
Звук [ 
] – Перелітаючи з квітки на квітку, гуде джміль: „Дж-дж-дж…” (протяжно, гучно).
Звукосполучення (ШЧ) – Щітка старанно чистить одяг, примовляючи: „Щ-щ-щ!” (весело, ритмічно).
Звук [Л] – Летить літак і далеко чути його: „Л-л-л…” (протяжно, по наростаючій).
Звук [Р ¢] – Ночами цвіркун грає на своїй чарівній скрипочці: „Рь-рь-рь” (злито, тихо).
Звук [Р] – Неначе тато, вишкіряє зубки мале тигреня і ричить: „Р-р-р!” (злито, гучно).
Д. Звуко-рухова абетка
Звук [А] – „Колискова” – рухи, що імітують заколисування дитини: а-а-а.
Звук [О] – „Зубчик болить” – прикласти руку до щоки, похитуючи головою, промовляти о-о-о.
Звук [У] – „Вовчик” – відкинути голову назад із одночасним промовлянням у-у-у.
Звук [М] – „Ласунчик” – виконувати колові рухи рукою по животу: м-м-м.
Звук [П] – „Чайник” – вказівними пальцями обох рук одночасно стукати по надутих щоках, вимовляючи п-п-п.
Звук [Б] – „Сердитий індик” – руки трохи розвести в сторони. Піднімати плечі з одночасним промовлянням б-б-б.
Звук [І] – „Конячка” – бігти на місці з високим підніманням колін: і-і-і.
Звук [Е] – „Не бешкетуй” – посваритися вказівним пальчиком: е-е-е.
Звук [И] – „Образили” – піднести руки до очей, робити кругові рухи кулачками. Потерти кулачками очі, імітуючи плач, промовляти звук и-и-и.
Звук [К] – „Дідусь кашляє” – вільно звести пальці в кулак, піднести його до рота. Імітувати кашель, вимовляючи к-к-к.
Звук [Г] – „Гуси” – робити нахили вперед, трохи відводячи руки назад. Витягати шию, вимовляючи г-г-г.
Звук [Х] – „Погріємо ручки” – руки зігнути в ліктях, долоні скласти „човником”. Нахилятися до рук, дихаючи в них зі звуком х-х-х.
Звук [Н] – „Сирена” – вказівний палець піднятий вгору, інші – стиснуті в кулак. Робити колові рухи рукою над головою, вимовляючи н-н-н.
Звук [Д] – „Дятлик” – руку, зігнуту в лікті, підняти вгору на рівень грудей, пальці зібрати в пучку. Виконувати різкі рухи від себе, промовляючи д-д-д.
Звук [Т] – „Барабанщик” – руки зігнути в ліктях. Виставити вказівні пальці, інші – стиснути в кулак. Поперемінно виконувати рухи, імітуючи гру на барабані: т-т-т.
Звук [Ф] – „Їжачок” – виконувати напівнахили вперед, вимовляючи ф-ф-ф, ніби принюхуючись.
Звук [В] – „Вітер” – виконувати кругові оберти витягнутими руками над головою, зображаючи вихор з одночасним промовлянням в-в-в.
Звук [Й] – „Дзиґа” – ноги на ширині плечей, руки – на поясі. Виконувати повороти тулуба вправо–вліво з промовлянням: й-й-й.
Звук [С] – „Насос” – розкриті долоні тримати паралельно до підлоги на рівні грудей, опускати їх вниз плавним рухом із легким притиском, одночасно вимовляючи с-с-с.
Звук [З] – „Комарик” – відведені в сторони руки зігнуті у ліктях на рівні плечей. Перед грудьми описувати кистями невеликі кола, вимовляючи з-з-з.
Звук [Ч] – „Відкриємо кран” – одночасно робити повороти кистями рук, вимовляючи ч-ч-ч.
Звук [Ш] – „Деревця” – ноги на ширині плечей. Підняти руки вгору і плавно махати ними вправо і вліво, вимовляючи ш-ш-ш.
Звук [Ж] – „Жучок” – руки, зігнуті в ліктях, притиснуті до тулуба, кисті відведені в сторони. Почергові рухи пальців обох рук, вимовляючи ж-ж-ж.
Звук [Ц] – „Цвіркунчик” – піднести до рота пальці рук, стиснуті докупи. Різко розводячи їх, вимовляти ц-ц-ц.
Звук [ 
] – „Муха” – виконувати напівприсідання з одночасними махами розведених в сторони рук: дз-дз-дз.
Звук [ 
] – „Джмелик” – підніматись на носочки з одночасним виконанням „веселих ручок”: дж-дж-дж.
Звукосполучення (ШЧ) – „Щіточка” – виконувати рухи зліва направо, імітуючи чищення одягу чи взуття: щ-щ-щ.
Звук [Л] – „Літачок” – руки розвести в сторони, виконувати повороти з одночасним промовлянням л-л-л.
Звук [Р] – „Тигреня” – долоні з розчепіреними пальцями на рівні плечей. Нахилятися вперед з одночасним стисканням пальців, тривало вимовляючи р-р-р.
Навчально-методичне видання
Рібцун Юлія Валентинівна
КОРЕКЦІЙНА РОБОТА
Дата добавления: 2021-11-30; просмотров: 22; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!