Складні займенники (неозначені й заперечні)



Відмінювання складних займенників

Складні займенники відмінюються лише в основній частині:

Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому.

Абиякий, абиякого, абиякому, абияким.

Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому де на кім), на декому.

Деякий, деякого, деяким, на деяких де на яких).

Котрийсь, котрогось, котромусь, котримсь.

Ніхто, нікого, нікому, ніким, ні на кому.

Ніякий, ніякого, ніякому, ніяким, ні на якому ні на якім).

Хто-небудь, кого-небудь, кому-небудь, ким-небудь, на кому-небудь.

Хтось, когось, комусь, кимсь кимось).

Чийсь, чийогось, чийомусь, чиїмсь чиїмось).

Що-будь, чого-будь, чому-будь, чим-будь, на чому-будь.

Що-небудь, чого-небудь, чому-небудь, чим-небудь.

Щось, чогось, чомусь, чимсь чимось).

Примітка. Числові займенники декілька, кілька, скільки, стільки відмінюються як числівник два: декількох, декільком, декількома; багато відмінюється так: багато, багатьох, багатьом, багатьма й багатьома.

ДІЄСЛОВО

Дійсний спосіб

Теперішній час

1. Зразки дієвідмінювання в теперішньому часі:

І дієвідміна

  Однина Множина
1 ос. ід-у кол-ю чу ід-емо кол-емо чу-ємо
2 ос. ід-еш кол-еш чу-єш ід-ете кол-ете чу-єте
3 ос. ід-е кол-е чу ід-уть кол-ють чу-ють

 

II дієвідміна

  Однина Множина
1 ос. робл-ю бач-у го роб-имо бач-имо го-їмо
2 ос. роб-иш бач-иш го-їш роб-ите бач-ите го-їте
3 ос. роб-ить бач-ить го-їть робл-ять бач-ать го-ять

За такими зразками відмінюються й дієслова доконаного виду в майбутньому часі.

Поділ дієслів за дієвідмінами

2. За характером особових закінчень теперішнього часу (або майбутнього часу дієслів доконаного виду) дієслова поділяються на дві дієвідміни: першу й другу. Лише чотири дієслова (див. нижче п. 7) становлять окрему групу.

До першої дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -еш (-єш), -е (-є), -емо (-ємо), -ете (-єте), -уть (-ють).

До другої дієвідміни належать дієслова з особовими закінченнями: -у (-ю), -иш (-їш), -ить (-їть), -имо (-їмо), -ите (-їте), -ать (-ять).

3. При визначенні особових закінчень дієслів треба мати на увазі, що:

Друга дієвідміна

а) Дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї-) або на (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни:

бачи-ти бач-у бач-ать
вари-ти вар-ю вар-ять
дої-ти до-ю до-ять
леті-ти леч-у лет-ять
сиді-ти сидж-у сид-ять
крича-ти крич-у крич-ать

До цієї дієвідміни належать усі дієслова на -отіти: булькотіти, бурмотіти, муркотіти, цокотіти, а також такі дієслова, як боя-тися, стоя-ти (з основою на ), спа-ти (з основою на не після шиплячого), біг-ти (з основою на приголосний).

Перша дієвідміна

б) Усі інші дієслова належать до першої дієвідміни, а саме:

1) дієслова з односкладовою інфінітивною основою на голосні -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них:

ви-ти (док. завити) ви ви-ють
жи-ти жив-у жив-уть
кри-ти кри кри-ють
ми-ти ми ми-ють
ни-ти ни ни-ють
ши-ти ши ши-ють
чу-ти чу чу-ють

В особових формах дієслів бити, вити (док. звити), лити, пити кореневий голосний и не зберігається: б’ю — б’ють, в’ю — в’ють, ллю — ллють, п’ю — п’ють.

2) Дієслова з основою інфінітива на -і-, що зберігається при дієвідмінюванні:

білі-ти білі білі-ють
жовті-ти жовті жовті-ють
сині-ти сині сині-ють

3) Дієслова з основою інфінітива на -а- не після шиплячого приголосного або після шиплячого, коли це -а- при дієвідмінюванні зберігається; також на -я-:

гна-ти жен-у жен-уть
закиса-ти закиса закиса-ють
міша-ти міша міша-ють
писа-ти пиш-у пиш-уть
сія-ти сі сі-ють

4) Дієслова з основою інфінітива на -ува- (-юва-), які при дієвідмінюванні у формах теперішнього та майбутнього часу дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва-:

буд-ува-ти буд-у буд-у-ють
гор-юва-ти гор-ю гор-ю-ють
намал-юва-ти намал-ю намал-ю-ють

Примітка. Від суфікса -ува- (-юва-) слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах: бу-ва-ти — бу-ва-ю, бу-ва-ють; відчу-ва-ти — відчу-ва-ю, відчу-ва-ють. Але: ку-ва-ти — ку-ю, пізна-ва-ти — пізна-ю, ста-ва-ти — ста-ю;

5) Дієслова з основою інфінітива на -оло-, -оро-:

поло-ти пол-ю пол-ють
поборо-ти побор-ю побор-ють

6) Дієслова з основою інфінітива на -ну-:

гляну-ти глян-у глян-уть
кину-ти кин-у кин-уть

7) Дієслова з основою інфінітива на приголосний:

нес-ти нес-у нес-уть
пас-ти пас-у пас-уть
тер-ти тр-у тр-уть

8) Дієслова з основою на -ота-:

бульк-ота-ти булькоч-у булькоч-уть
мурк-ота-ти муркоч-у муркоч-уть

9) Окремі дієслова:

жа-ти жн-у жн-уть
іржа-ти ірж-у ірж-уть
реві-ти (й ревти) рев-у рев-уть
сла-ти (= посилати) шл-ю шл-ють
сла-ти (= стелити) стел-ю стел-ють
хоті-ти хоч-у хоч-уть

Примітка. Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і у формах наказового способу: завмер-ти — замр-у, замр-уть, замр-и; тер-ти — тр-у, тр-уть, тр-и; упер-ти — упр-у, упр-уть, упр-и. Але: дер-ти — дер-у, дер-уть, дер-и; жер-ти — жер-у, жер-уть, жер-и.


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 285; ЗАКАЗАТЬ РАБОТУ