Зразки відмінювання прикметників
Однина
| Тверда група | |||
| чол. рід | середн. рід | жін. рід | |
| Н. | гарн-ий | гарн-е | гарн-а |
| Р. | гарн-ого | гарн-ого | гарн-ої |
| Д. | гарн-ому | гарн-ому | гарн-ій |
| Зн. | = Н. або Р. | гарн-е | гарн-у |
| Ор. | гарн-им | гарн-им | гарн-ою |
| М. | …гарн-ому (-ім) | …гарн-ому (-ім) | …гарн-ій |
|
| |||
| Н. | братів | братов-е | братов-а |
| Р. | братов-ого | братов-ого | братов-ої |
| Д. | братов-ому | братов-ому | братов-ій |
| Зн. | = Н. або Р. | братов-е | братов-у |
| Ор. | братов-им | братов-им | братов-ою |
| М. | …братов-ому (-ім) | …братов-ому (-ім) | …братов-ій |
| М’яка група | |||
| Н. | син-ій | син-є | син-я |
| Р. | синь-ого | синь-ого | синь-ої |
| Д. | синь-ому | синь-ому | син-ій |
| Зн. | = Н. або Р. | син-є | син-ю |
| Ор. | син-ім | син-ім | синь-ою |
| М. | …синь-ому(син-ім) | …синь-ому(син-ім) | …син-ій |
|
| |||
| Н. | безкра-їй | безкра-є | безкра-я |
| Р. | безкрай-ого | безкрай-ого | безкрай-ої |
| Д. | безкрай-ому | безкрай-ому | безкра-їй |
| Зн. | = Н. або Р. | безкра-є | безкра-ю |
| Ор. | безкра-їм | безкра-їм | безкрай-ою |
| М. | …безкрай-ому(безкра-їм) | …безкрай-ому(безкра-їм) | …безкра-їй |
Множина
| Тверда група | М’яка група | |||
| Н. | гарн-і | братов-і | син-і | безкра-ї |
| Р. | гарн-их | братов-их | син-іх | безкра-їх |
| Д. | гарн-им | братов-им | син-ім | безкра-їм |
| Зн. | = Н. або Р. | = Н. або Р. | = Н. або Р. | = Н. або Р. |
| Ор. | гарн-ими | братов-ими | син-іми | безкра-їми |
| М. | …гарн-их | братов-их | …син-іх | …безкра-їх |
Увага 1. Прикметникові іменники типу будівничий, лютий (місяць), подорожній тощо відмінюються як прикметники: до будівничого, будівничі, з будівничими; лютого, в лютому. Пор. у сполученнях: Сьогодні п’яте лютого й П’ятого лютого 1988 року.
|
|
|
Увага 2. Прикметники, складені з -лиций: білолиций, блідолиций, круглолиций, повнолиций тощо відмінюються так:
| Однина | |||
| чол. рід | середн. рід | жін. рід | |
| Н. | білолиц-ий | білолиц-е | білолиц-я |
| Р. | білолиць-ого | білолиць-ого | білолиць-ої |
| Д. | білолиць-ому | білолиць-ому | білолиц-ій |
| Зн. | = Н. або Р. | білолиц-е | білолиц-ю |
| Ор. | білолиц-им | білолиц-им | білолиць-ою |
| М. | …білолиць-ому(білолиц-ім) | …білолиць-ому(білолиць-ім) | …білолиц-ій |
| Множина | |||
| Н. | білолиц-і | Зн. | = Н. або Р. |
| Р. | білолиц-их | Ор. | білолиц-ими |
| Д. | білолиц-им | М. | ...білолиц-их |
Ступенювання прикметників
1. Вищий ступінь прикметників. Вищий ступінь прикметників утворюється додаванням:
а) Суфікса -іш- або -ш- до основи чи до кореня звичайної форми якісного прикметника: нов-іш-ий, повн-іш-ий, син-іш-ий, дешев-ш-ий, солод-ш-ий.
б) Слів більш, менш до звичайної форми якісного прикметника: більш вдалий, більш глибокий, менш вередливий.
|
|
|
2. Найвищий ступінь прикметників. Найвищий ступінь прикметників утворюємо додаванням:
а) Префікса най- до форми вищого ступеня: найбільший, найкраща, найменше.
б) Слів найбільш, найменш до звичайної форми якісного прикметника: найбільш зручний, найбільш стійка, найменш приємне.
Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки що і як; пишуться вони з прикметниками разом: щонайсильніший, якнайбільший, якнайшвидший.
ЧИСЛІВНИК
КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ
Відмінювання кількісних числівників
1. Числівник один, одно (одне), одна відмінюється так:
| Однина | Множина | ||
| чол. і середн. рід | жін. рід | ||
| Н. | один, одне (одно) | одна | одні |
| Р. | одного | однієї (одної) | одних |
| Д. | одному | одній | одним |
| Зн. | = Н. або Р. одне (одно) | одну | = Н. або Р. |
| Ор. | одним | однією (одною) | одними |
| М. | …одному (однім) | …одній | …одних |
Примітка. У висловах один до одного й под. наголос у слові одного, одному, одній і т. д. – на першому складі.
2. Інші кількісні числівники відмінюються так:
| Н. | два дві | три | чотири |
| Р. | двох | трьох | чотирьох |
| Д. | двом | трьом | чотирьом |
| Зн. | = Н. або Р. | = Н. або Р. | = Н. або Р. |
| Ор. | двома | трьома | чотирма |
| М. | …двох | …трьох | …чотирьох |
|
|
|
| Н. | п’ять | шість |
| Р. | п’яти, п’ятьох | шести, шістьох |
| Д. | п’яти, п’ятьом | шести, шістьом |
| Зн. | п’ять або п’ятьох | шість або шістьох |
| Ор. | п’ятьма, п’ятьома | шістьма, шістьома |
| М. | …п’яти, п’ятьох | …шести, шістьох |
|
| ||
| Н. | сім | вісім |
| Р. | семи, сімох | восьми, вісьмох |
| Д. | семи, сімом | восьми, вісьмом, |
| Зн. | сім або сімох | вісім або вісьмох |
| Ор. | сьома, сімома | вісьма, вісьмома |
| М. | …семи, сімох | …восьми, вісьмох |
3. Як п’ять або шість відмінюються числівники дев’ять, десять, одинадцять, дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, п’ятнадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісімнадцять, дев’ятнадцять, двадцять, тридцять.
4. Складні числівники п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються за таким зразком:
| Н. | п’ятдесят |
| Р. | п’ятдесяти, п’ятдесятьох |
| Д. | п’ятдесяти, п’ятдесятьом |
| Зн. | п’ятдесят або п’ятдесятьох |
| Ор. | п’ятдесятьма, п’ятдесятьома |
| М. | ...п’ятдесяти, ...п’ятдесятьох |
5. Складні числівники двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот відмінюються за такими зразками:
|
|
|
| Н. | двісті | п’ятсот |
| Р. | двохсот | п’ятисот |
| Д. | двомстам | п’ятистам |
| Зн. | двісті | п’ятсот |
| Ор. | двомастами | п’ятьмастами, п’ятьомастами |
| М. | ...двохстах | ...п’ятистах |
6. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: з чотирьохсот сімдесяти восьми тисяч шестисот п’ятдесяти дев’яти (карбованців).
7. Числівники сорок, дев’яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках уживаються з закінченням -а: сорока, дев’яноста, ста.
8. Збірні числівники двоє, обоє, троє в непрямих відмінках мають форми від два, оба (давня форма), три: двох, двом..., обох, обом..., трьох, трьом...
9. Збірний числівник обидва (обидві) має в непрямих відмінках такі форми: обох, обом, обома, на обох.
10. Збірні числівники четверо, п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, одинадцятеро в непрямих відмінках мають форми відповідних кількісних числівників: чотирьох, чотирьом..., п’ятьох, п’ятьом..., шістьох, шістьом... і т. д.
11. Числівники тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники.
12. Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюємо як числівник п’ять: кільканадцяти й кільканадцятьох, кількадесятьма й кількадесятьома.
ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 566; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!