Втрати при перехідних процесах
При роботі електропривода з частими пусками, гальмуванням і зупинками втрати енергії в перехідних процесах стають істотними, помітно впливають на нагрів двигуна та енергетичні показники установки. Визначення сумарних втрат потужності в перехідних процесах представляє собою складну задачу тому, що ці втрати залежать від значень статичного навантаження на валу, від механічної та електромагнітної інерційності електропривода, кутової швидкості двигуна тощо. До того ж окремі складові втрат у перехідних процесах змінюються по-різному. Тому для визначення втрат зробимо деякі припущення: момент статичного навантаження Мст = 0, що часто буває при пуску і розгоні реальних електроприводів; через незначний вплив на втрати потужності зневажаємо магнітною інерційністю і постійними втратами двигуна.
Розглянемо метод визначення втрат, застосований для асинхронних двигунів і двигунів постійного струму незалежного збудження. Втрати потужності в роторному колі асинхронного двигуна та у колі якоря двигуна постійного струму
Рв2 = М w0 s; Pв2 = М w0 d,
де s і d — ковзання і відносне статичне падіння кутової швидкості.
Ковзання (і відносне падіння кутової швидкості) у руховому і гальмівному режимах
s(d) = (w0 - w) / w0; s(d) = w / w0.
Втрати енергії за час tр(г) перехідного процесу (розгону або гальмування електропривода)
(7.14)
|
|
У колі ротора асинхронного двигуна та у колі якоря двигуна постійного струму
(7.14а)
(7.14б)
Втрати енергії від початкових значень sпоч і dпоч до кінцевих усталених sу і dу (які відповідають wу) для асинхронного двигуна і двигуна постійного струму
(7.15 а)
(7.15 б)
Зі співвідношень (7.15 а) і (7.15 б) видно, що втрати електроенергії в колі ротора асинхронного двигуна та у колі якоря двигуна постійного струму незалежного збудження при перехідних процесах без статичного навантаження не залежать від виду механічної характеристики і часу перехідного процесу. Вони визначаються тільки запасом кінетичної енергії, А = J w20/2 при кутовій швидкості ідеального холостого ходу і межами зміни ковзання s або відносного статичного падіння швидкості d. Це означає, що, наприклад, втрати при прямому пуску двигуна (без зміни яких-небудь його параметрів) в одну ступінь і при реостатному пуску у декілька ступіней однакові.
|
|
Втрати енергії в перехідних процесах при розгоні, гальмуванні та реверсі електропривода визначаються співвідношеннями (7.15 а) і (7.15 б) при підстановці в них відповідних значень s або d.
При розгоні та динамічному гальмуванні електропривода, коли sпоч (dпоч) = 1, sу (dу) = 0,
Ав2(р) = J w20/2.
При гальмуванні противмиканням, коли sпоч (dпоч) =2, sу (dу) = 1,
Ав2(г.пв) = 3 J w20/2 = 3 Ав2(р);
при реверсі, коли sпоч (dпоч) = 2, sу(dу) = 0,
Ав2(рев) = 4 J w20/2 = 4 Ав2(р).
Для асинхронного двигуна втрати енергії в колі статора Ав1 виражаються через втрати енергії в роторному колі Ав2:
Ав1 = Ав2 R1S/ R'2S . (7.16)
Повні втрати в електроприводі з асинхронним двигуном
Ав = Ав1 + Ав2.
Зі співвідношення (7.16) випливає, що в асинхронного двигуна з фазним ротором, у вторинне коло якого вмикаються зовнішні опори, втрати енергії в колі статора менші, ніж в асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором, тому що R'2S >> R1S.
Втрати енергії в перехідних процесах зі статичним навантаженням на валу двигуна залежать від часу цих процесів, що, у свою чергу, обумовлено статичним моментом.
Якщо прийняти, що протягом перехідного процесу Mст = соnst і середній момент двигуна Mср = соnst, то після підстановки цих значень у (7.14а) або (7.14б) і математичних перетворень одержимо втрати енергії в електроприводі з асинхронним двигуном і з двигуном постійного струму незалежного збудження:
|
|
(7.17а)
(7.17б)
З аналізу залежностей (7.17а) і (7.17б) видно, що при розгоні електропривода зі статичним навантаженням на валу двигуна втрати енергії зростають у порівнянні з втратами при розгоні без статичного навантаження. При гальмуванні електропривода, коли момент статичного навантаження діє згідно з моментом двигуна (Мср + Мст), втрати енергії менші, ніж при гальмуванні без статичного навантаження.
Співвідношення (7.15) і (7.17) показують, що знизити втрати енергії в перехідних процесах можливо за рахунок зменшення моменту інерції електропривода, для чого застосовують двигун спеціального виконання зі зменшеними моментами інерції ротора, або за рахунок використання двигунів, які мають у сумі також менший момент інерції роторів (якорів).
За рахунок східчастої (або плавної) зміни кутової швидкості ідеального холостого ходу w0 зниження втрат у перехідних процесах буде більш помітне, тому що w0 у зазначених формулах в квадраті. Так, наприклад, при застосуванні в електроприводі багатошвидкісного асинхронного двигуна втрати при розгоні відповідно до (7.15) будуть визначатися величинами w0, sпоч і sу на кожній ступіні прискорення електропривода. Для двошвидкісного двигуна при східчастому пуску до першої w01 і другої (вищої) w02швидкостей втрати енергії
|
|
Ав2(р) = J w201/2 + J (0,5 w02)2/2) = 0,5 J w202/2,
тобто складають половину від втрат при прямому пуску на вищу ступінь.
При гальмуванні електропривода з багатошвидкісним асинхронним двигуном кутова швидкість знижується за рахунок переключення двигуна на нижчі швидкості з рекуперативним гальмуванням (див. лекцію 7). Для двошвидкісного двигуна з гальмуванням противмиканням до w = 0 втрати енергії
тобто також складають половину від втрат при гальмуванні противмиканням в одну ступінь (від 3 Ав2(р) ).
При плавній зміні кутової швидкості ідеального холостого ходу двигуна, як це має місце в електроприводах з перетворювачами постійного струму або з перетворювачами частоти, втрати енергії при розгоні та гальмуванні електропривода з лінійною зміною ЕРС або частоти перетворювача в 3 —5 разів менше, ніж втрати при розгоні з постійними значеннями U і f1, а втрати енергії при гальмуванні дорівнюють втратам при розгоні електропривода.
ТЕМА 8 ВИБІР ДВИГУНІВ
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 813; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!