Світловодні коди, їх особливості та вимоги до них.



Для передачі цифрових сигналів у сучасних цифрових ВОСП використовується виключно імпульсно-кодова модуляція, яка відзначається високою завадостійкістю, слабким накопичуванням шумів. При виборі коду лінійного сигналу ВОСП потрібно враховувати такі вимоги:

1. Спектр лінійного сигналу повинен бути досить вузьким та обмеженим за частотою. Обмеження смуги частот, а також верхньої частоти смуги модулюючого сигналу потребує меншої широкосмуговості приймального пристрою, що веде до зменшення потужності шумів. Обмеження нижньої частоти спектра сигналу усуває флуктуації рівня НЧ-складових сигналу, що приймається. Мінімальний вміст НЧ-складових дозволяє також забезпечити сталу роботу схем стабілізації вихідної потужності джерела випромінювання. Вузька смуга частот сигналу, що передається, спрощує вимоги до всіх електронних компонентів системи: кодера, декодера, перетворювачів сигналів, пристрою вирішування, а також спрощує процес виділення тактової частоти. Швидкість передачі та смуга частот однозначно пов’язані співвідношенням

                      Fmax=B, де В – швидкість передачі.

2.Код лінійного сигналу повинен забезпечувати можливість виділення ТЧ, що необхідно для пристрою тактової синхронізації, яка управляє прийняттям рішення у електронному регенераторі. Найбільш надійно синхронізація підтримується, коли відсутні довгі послідовності нулів та одиниць.

3.Код лінійного сигналу повинен мати максимальну завадостійкість.

4 Код лінійного сигналу повинен забезпечувати можливість контролю якості передачі (коефіцієнта помилок) в процесі експлуатації. Для цього на практиці використовуються коди, в яких у вихідну інформаційну послідовність вводяться додаткові символи, що розміщуються на регулярних та логічно обгрунтованих позиціях. При цьому мінімізується або зменшується кількість можливих послідовних ідентичних символів та знижується вміст у коді низькочастотних компонентів.

5.Код лінійного сигналу повинен бути достатньо простим для схемотехнічної реалізації перетворювачів коду.

 

Побудова основних світловодних кодів та їх порівняння.

Найбільш простим є код, в якому одиниця передається імпульсом, а нуль паузою–код NRZ. Це код без повернення до нуля на тактовому інтервалі. Недоліками коду є наявність постійної складової, яка залежить від кількості нулів та одиниць в імпульсній послідовності, що передається, неможливість виявлення помилки, високий вміст низькочастотних компонентів.

Код RZ – код з поверненням до нуля на тактовому інтервалі. Одиниця передається комбінацією 10, а 0 – комбінацією 00. Повернення до нуля при передачі кожної одиниці покращує синхронізацію при наявності великої кількості одиниць, але при наявності довгих послідовностей нулів можливий зрив синхронізації.

Досить простим кодом є двопозиційний код типу L. В цьому коді символ 0 представляється послідовністю 01, а символ 1–послідовністю 10. В разі використання такого коду гарантується відсутність послідовних підряд більш, ніж двох однакових символів. Це призводить до наявності високого рівня сигналу синхронізації в спектрі повідомлення, що передається. Недоліком цього коду є збільшення тактової частоти у два рази, отже, й смуги пропускання. Недоліком коду є обмеження можливості виявлення помилки. Наприклад, послідовність одиниць може бути прийнята за послідовність нулів через "проковзування" сигналу синхронізації на 1 біт (1/2 початкового тактового інтервалу). Цього недоліку не мають коди з інверсією груп символів, але ці коди більш складні.

В коді АМІ вхідні символи 0 кодуються як 01, а вхідні символи 1 кодуються парами 00 та 11, що чергуються. В цьому разі підвищується зміст інформації про синхросигнал, збільшується ймовірність виявлення помилок, тому що приймач може слідкувати за порушеннями у групі 01, а група 10 є забороненою. Приймач також слідкує за порушеннями правил чергування 00-11. Недоліком коду АМІ є подвоєння кількості біт у вихідному сигналі, тобто він має велику надлишковість.

В кодах DMI та СМІ 1 передається за інтервал часу Т групами 00 та 11, що чергуються, а 0 – групами 01 та 10, вибір яких визначається значенням рівня попереднього посилання. В коді DMI передача 0 починається з рівня, протилежного рівню попереднього посилання, а в коді СМІ – з того ж рівня. Код DMI забезпечує зниження низькочастотних компонентів спектра сигналу, що передається, а при коді СМІ звужується увесь спектр повідомлення, що передається.

Вибір того чи іншого коду визначається швидкістю системи передачі, вимогами до завадостійкості. В локальних мережах поширеним є код «Манчестер», в високошвидкісних системах транспортної мережі найчастіше використовується код СМІ, завдяки його великій завадостійкості.


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 645; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!