Розслідування й облік хронічних професійних захворювань і отруєнь

Всі вперше виявлені хронічні професійні захворювання й отруєння підлягають розслідуванню.

Віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно зі списком професійних захворювань, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.

Власник підприємства зобов’язаний організувати розслідування кожного профзахворювання впродовж 7 днів з моменту отримання сповіщення про нього. Комісія з розслідування профзахворювання призначається наказом керівника санепідемстанції. До її складу входять:

· працівник санепідемстанції (голова);

· представники профспілкової організації, трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліст з профпатології місцевого органу управління охорони здоров’я;

· власник підприємства.

Акт розслідування профзахворювання складається комісією з розслідування в п’яти примірниках упродовж трьох діб після остаточного розслідування і направляється хворому, підприємству, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство, профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник залишається в санепідемстанції для аналізу і контролю за виконанням намічених заходів.

На підприємстві і в санепідемстанції акт розслідування профзахворювання зберігається упродовж 45 років, в інших організаціях – 2 роки.

Розслідування й облік аварій

На підприємстві має бути розроблений і затверджений план ліквідації аварій (аварійних ситуацій), в якому розглядаються можливі аварійні ситуації, дії посадових осіб і працівників, а також обов’язки працівників підприємства, які залучаються до ліквідації аварій.

Аварії, що призвели до руйнування чи ушкодження виробничих будівель, споруд, машин, апаратів, обладнання підрозділяються на дві категорії: І і ІІ.

До І категорії відносять аварії, внаслідок яких або загинуло п’ять чи більше людей, або створилася загроза життю і здоров’ю працівників підприємства чи населення поблизу об’єкта, або зупинено чи виведено із ладу підприємство на добу і більше.

До ІІ категорії відносять аварії, внаслідок яких або загинуло до п’яти людей, або створилася загроза життю і здоров’ю працівників цеху, дільниці, або зупинено чи виведено із ладу підприємство на зміну і більше.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи обладнання, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацьовування автоматичних захисних блокувань та інших локальних порушень у роботі цехів, дільниць або окремих об’єктів відносяться до виробничих неполадок і розглядаються підприємством в установленому порядку.

У разі аварії власник підприємства чи особа, яка керує підприємством в зміні, зобов’язані ввести в дію план її ліквідації, здійснивши в першу чергу заходи з врятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, попередження подальшого розповсюдження аварії.

Розслідування аварій, під час яких сталися нещасні випадки, проводиться комісією згідно з викладеними вище правилами.

Для розслідування аварій, під час яких не сталися нещасні випадки, комісія створюється:

· в разі аварій І категорії – наказом міністерства (відомства) чи іншого центрального органу державної виконавчої влади для узгодження з центральними органами державного нагляду за охороною праці, а на підприємствах недержавних форм власності – відповідним центральним органом державного нагляду за охороною праці;

· в разі аварій ІІ категорії – наказом (розпорядженням) керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, а на підприємствах недержавних форм власності – відповідним територіальним органом державного нагляду за охороною праці.

Комісія з розслідування зобов’язана впродовж десяти днів розслідувати аварію і скласти акт про розслідування за відповідною формою.

Аварії реєструються на підприємстві в спеціальному журналі з перерахуванням їх причин, економічних втрат, тривалості простою, запропонованих комісією заходів.

За результатами розслідування аварії власник підприємства видає наказ, яким затверджує заходи щодо попередження подібних аварій в подальшому і притягає до відповідальності працівників за порушення нормативних актів про охорону праці згідно з висновками комісії.

У п’ятиденний термін після закінчення розслідування підприємство направляє матеріали розслідування прокуратурі і відповідному органу державного нагляду за охороною праці.

Акт розслідування аварій І і ІІ категорій направляється центральним органам державної виконавчої влади за їх вимогою. Один примірник акту розслідування аварії, яка призвела до нещасного випадку, зберігається на підприємстві до закінчення термінів здійснення заходів, намічених комісією з розслідування, але не менше двох років.

Якщо аварія сталася через проектні недоробки чи конструкторські недоліки обладнання, власник підприємства зобов’язаний направити проектній організації, заводу-виробнику обладнання обґрунтовані рекламації.

Облік аварій І і ІІ категорій здійснюють підприємства і відповідні органи державного нагляду за охороною праці.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням і обліком аварій, здійсненням підприємством заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління охороною праці і органи державного нагляду за охороною праці.

Згідно з Правилами урахування дорожньо-транспортних пригод (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1993 р. № 595), розробленими відповідно до закону України «Про дорожній рух», підприємства беруть на облік всі дорожньо-транспортні пригоди за участю транспортних засобів, власниками яких вони є, незалежно від місця події, її наслідків і вини водіїв. Облік осіб, які потерпіли в результаті дорожньо-транспортних пригод, ведеться за формою, затвердженою МОЗ за узгодженням з Мінстатом і МВС.

1.3.5. Аналіз і оцінка виробничого травматизму

і професійних захворювань

Для аналізу виробничого травматизму використовують здебільшого монографічний, топографічний, економічний і статистичнийметоди.

Монографічний метод полягає в детальному обстеженні виробничої обстановки на конкретному об’єкті з урахуванням технологічного процесу, стану робочих місць, кваліфікації працівників, режиму праці і відпочинку. Всебічний аналіз дає можливість не тільки встановити причини нещасних випадків, але й виявити існуючі потенціальні небезпеки.

Топографічний методполягає у вивченні нещасних випадків за місцем, де вони сталися. Місця нещасних випадків позначають умовними знаками на планах цехів, дільниць чи підприємства в цілому. Завдяки цьому створюється наочне уявлення про потенціально небезпечні зони на виробництві.

Економічний метод полягає в порівнянні затрат на профілактику травматизму з їх ефективністю у зв’язку з усуненням можливих втрат.

Статистичний метод дає можливість оцінювати кількісний рівень травматизму з використанням загальноприйнятих показників коефіцієнта частоти К_Ч, коефіцієнта важкості К_В ікоефіцієнта виробничих втрат К_ВВ.

Вихідним матеріалом для розрахунку служать дані звіту підприємств про нещасні випадки.

Коефіцієнт частоти травматизму– кількість нещасних випадків, які припадають на 1000 працівників за звітний період. Визначають його за формулою

де n – число нещасних випадків за звітний період,

N – середньоспискова кількість працівників.

Коефіцієнт важкості травматизму– число днів непрацездатності, які припадають на один нещасний випадок. Цей коефіцієнт визначають, використовуючи вираз

де Д – число днів непрацездатності за закритими лікарняними листками (врахованих нещасних випадках за звітний період).

Коефіцієнт виробничих втрат являє собою добуток коефіцієнтів частоти і важкості нещасних випадків :

.

Порівнюючи значення коефіцієнтів за різні періоди часу, роблять висновки про ефективність заходів з покращення умов праці і зниження виробничого травматизму.

Для аналізу професійної захворюваності необхідно знати контингенти осіб, які піддаються дії тих чи інших шкідливих виробничих чинників, і мати дані про випадки хронічного професійного захворювання і отруєння. На підставі цих відомостей визначають коефіцієнт професійної захворюваності на 1000 працівників як для окремих чинників, так і для всієї суми професійних захворювань і отруєнь. Зіставлення коефіцієнтів за роками дає можливість правильно планувати і оцінювати оздоровчі заходи на виробництві.

Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 158; Мы поможем в написании вашей работы!
Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 789 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!