Завдання, функції і види педагогічного контролю у вищих навчальних закладах
Контроль (від фр. control) у дидактиці вищої школи слід розуміти як педагогічний супровід, спостереження і перевірку успішності навчально-пізнавальної діяльності студентів. Процес контролю, здійснюваний викладачем, передбачає декілька етапів (рис. 1): 1) перевірку (виявлення рівня отриманих студентами знань, умінь та навичок); 2) оцінювання (вимірювання рівня знань, умінь і навичок та порівняння їх з певними стандартами, окресленими вимогами навчальних програм); 3) облік (фіксація результатів у вигляді оцінок, балів, рейтингу в журналі, заліковій книжці, залікових чи екзаменаційних відомостях). Контролюючи навчально-пізнавальну діяльність студентів, викладач спрямовує свої зусилля на вирішення наступних завдань: •виявлення якості засвоєння навчального матеріалу, ступеня відповідності отриманих умінь і навичок цілям і завданням навчальної дисципліни;
•виявлення труднощів у засвоєнні студентами навчальної інформації та типових помилок з метою їх корекції та усунення; •визначення ефективності організаційних форм, методів і засобів навчання; •діагностування рівня готовності студентів до сприйняття нового матеріалу. Педагогічний контроль виконує наступні функції: -навчальну (освітню), яка полягає у тому, щоб контрольні заходи сприяли поглибленню, розширенню, удосконаленню та систематизації знань, вмінь та навичок студентів, забезпечували зворотній зв’язок у навчанні; -діагностично-коригуючу, спрямовану на визначення рівня знань, вмінь і навичок, а також типових помилок, прогалин та утруднень у навчанні, причин неуспішності та забезпечення заходів по їх усуненню; -оцінювальну, яка полягає у з’ясуванні стану знань, умінь і навичок як окремих студентів так і академічної групи в цілому, а також забезпечує облік і відкритість результатів контролю, що сприяє об’єктивному оцінюванню та кращому навчанню; -стимулюючу, що передбачає схвалення досягнутих студентами успіхів та формування позитивної мотивації до навчання, систематичної навчально-пізнавальної діяльності, розвитку почуття відповідальності за її результативність; -розвивальну, яка полягає у тому, що за умов систематичного, педагогічно доцільного контролю розвиваються пам’ять, увага, мислення, усне та письмове мовлення, здібності, пізнавальні інтереси, активність та самостійність студентів; -виховну, спрямовану на формування дисциплінованості, організованості, вмінь самодисципліни, позитивного ставлення до навчання, формування потреби в постійній самоосвіті та самовдосконаленні; -прогностично-методичну, яка стосується як викладача (який отримує досить точну інформацію щодо ефективності своєї діяльності), так і студентів, оскільки вибір оптимальної методики викладання, вдосконалення методів навчання, може суттєво вплинути на кінцевий результат – якість професійної підготовки випускника ВНЗ. Ефективний педагогічний контроль можливий, якщо забезпечуються наступні вимоги до його організації: індивідуальний підхід до оцінки навчальних успіхів об’єктивність,; систематичність і системність; оптимізація контролю,; гласність контролю; всебічність контролю; дотримання етичних норм; професійна
|
|
|
|
|
|
Дослідники А. Алексюк і Ю. Бабанський акцентують на необхідності дотримуватися таких принципів контролю: 1.Індивідуальності 2.Систематичності та регулярності здійснення перевірок, 3.Урізноманітненості видів і форм контролю. 4.Всеосяжності, всебічність, тематичність і повноту контролю й оцінювання. 5.Об’єктивності перевірки та оцінювання в різних ситуаціях. 6.Диференційованості контролю й оцінювання. 7.Єдності вимог до контролю всіма науково-педагогічними працівниками. У сучасній педагогічній практиці використовуються такі види контролю:попередній, поточний, тематичний, підсумковий. Попередній контроль здійснюється з метою виявлення рівня підготовленості студента до сприйняття нового матеріалу. Тематична перевірка знань спрямована на визначення рівня засвоєння студентами певної теми чи декількох взаємопов’язаних тем (модулів). Одним з основних завдань тематичної перевірки є створення передумов для осмислення та узагальнення достатньо великої за обсягом навчальної інформації. Підсумковий контроль має на меті перевірку рівня засвоєння знань, практичних умінь та навичок студентів за тривалий проміжок часу навчання семестр, рік, за весь період навчання у ВНЗ. Мета підсумкового контролю знань полягає у виявленні структури і системи знань студентів. Складові такого контролю – семестровий контроль і державна атестація. Важливе місце в педагогічному контролі посідає колоквіум (лат. colloquium – розмова, бесіда). Колоквіум – “мікро-залік” – це вид аудиторного чи позааудиторного заняття, де здійснюється обов'язкове опитування за однією чи декількома найбільш важливими темами, розділами навчального предмету. Семестровий контроль проводиться у формі заліку або семестрового іспиту з конкретної навчальної дисципліни. Семестровий залік – форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентами лекційного матеріалу, а також виконаних ними певних робіт на семінарських, практичних, лабораторних заняттях. Семестровий залік не передбачає обов’язкової присутності студентів за умови виконання ними всіх видів робіт, передбачених навчальним планом за семестр. Іспити – спеціальні засоби здійснення підсумкової перевірки та оцінювання академічних досягнень студентів. Перші відомості про екзамени в Росії датуються 1703 роком і пов’язані з діяльністю М. В. Ломоносова. Семестровий іспит – форма підсумкового контролю з окремої навчальної дисципліни за семестр, що спрямована на перевірку засвоєння теоретичного та практичного матеріалу. Іспити складають за екзаменаційними білетами, затвердженими кафедрою. Викладач в обов’язковому порядку повинен ознайомити студентів зі змістом екзаменаційних питань. Контроль залишкових знань (КЗЗ) проводять щонайменше через 3-4 місяці після завершення вивчення студентами конкретної навчальної дисципліни шляхом порівняння результатів залишкових знань із оцінкою при семестровому контролі. Державну атестацію студентів здійснює державна екзаменаційна (кваліфікаційна) комісія після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам кваліфікаційної характеристики.
|
|
|
|
|
|
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 515; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!