Методи навчання у вищих навчальних закладах.
Термін «метод» походить від грецького methodos– спосіб пізнання.
Метод навчання – спосіб подання (представлення) інформації студентові в ході його пізнавальної діяльності, реалізований через дії, які зв'язують педагога й студента.
За джерелом знань методи поділяють на: словесні, наочні, практичні.
Словесні методи навчання: лекція, пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж.
Методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності
| Назва методу | Його сутність | Навчально-виховні завдання, що він вирішує |
| Інформаційно-рецептивний | Передача знань у готовому вигляді: слово + наочність | Розвиток уваги |
| Репродуктивний | Спонукає студентів до відтворення здобутих знань | Закріплення знань, формування вмінь та навичок, розвиток пам'яті, мовлення |
| Проблемний | Викладач показує зародження істини конкретної науки, створює проблемну навчальну ситуацію, сам її розв'язує, демонструючи еталон проблемного мислення | Озброєння прийомами та засобами розумової діяльності. Засвоюються засіб та логіка розв'язання проблеми, але без уміння самостійного засвоювання. Розвивається логічне мислення, формується інтерес до навчальної роботи |
| Частково-пошуковий (евристичний) | Викладач організовує та спрямовує думки студентів до самостійного розв'язання проблеми, створюючи проблемну ситуацію та формулюючи проблему | Сприяє переходу знань у переконання. Формує вміння самостійно здобувати знання, сприяє розвитку логічного мислення, виховує інтерес до науково-пошукової діяльності |
| Пошуковий (дослідний) | Викладач створює проблемну ситуацію, а студенти бачать проблему, формулюють її, самостійно вирішують. Ця проблема відома в науці, але не відома студентам | Сприяє оволодінню методами наукового пізнання. Відбувається розвиток здібності до творчої діяльності |
Таблиця 4.3. Методи навчання за логікою передачі інформації
|
|
|
| Назва методу | Його сутність | Навчально-виховні завдання, що він вирішує |
| Індуктивний | Розкриває логіку інформації від часткового до загального | Сприяє формуванню вмінь робити умовивід від окремих часткових фактів та явищ до їх узагальнення |
| Дедуктивний | Розкриває логіку руху інформації від загального до часткового | Сприяє формуванню вмінь робити умовивід від загального до одиничного, часткового |
Технологія та методика навчання.
При вивченні педагогічної літератури звертає на себе увагу використання у деяких випадках понять "методика викладання" та "технологія навчання" як ідентичних. Очевидно, необхідно конкретизувати їх зміст, окреслити схожість та відмінність між ними.Звернувшись до "Українського педагогічного словника", знаходимо наступне визначення: "Методика навчального предмета - галузь педагогічної науки, яка досліджує закономірності вивчення певного навчального предмета. Оскільки загальні закономірності навчання вивчаються дидактикою, то методику окремого навчального предмета правомірно розглядати як часткову дидактику .Погоджуючись з точкою зору Д.В. Чернилевського відносно того, що у своїй більшості педагоги-практики не вбачають особливої різниці між методикою навчання і дидактичною технологією , розглянемо порівняльну характеристику "методики" і 'Технології" (табл.5), спираючись на дослідження М.П. Сибірської.Таблиця 5Порівняльна характеристика "методики" і "технології" навчання В основу дидактичної технології покладено ідеї проектування та відтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотного зв'язку. В.О. Сластенін підкреслює, що поняття технологія навчання слід розглядати як педагогічну діяльність, котра реалізує науково-обгрунтований проект дидактичного процесу й має більш високий ступінь ефективності, надійності та гарантованості результатів, ніж це має місце при традиційних методиках навчання .
|
|
|
Інноваційні технології та методи навчання. Поняття педагогічної інновації.
|
|
|
Одним із шляхів модернізації освітньої системи України постає упровадження в навчальний процес ВНЗ інноваційних педагогічних технологій і методів. Інновації (італ. іnnovatione – новизна, нововведення) – нові форми організації діяльності і управління, нові види технологій, які охоплюють різні сфери життєдіяльності людства. Педагогічну інновацію розглядають як особливу форму педагогічної діяльності і мислення, які спрямовані на організацію нововведень в освітньому просторі, або як процес створення, упровадження і поширення нового в освіті. Інноваційний потенціал педагога – сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, який виявляє готовність вдосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність. Можна виокремити наступні критерії готовності викладача вищої школи до інноваційної педагогічної діяльності: усвідомлення необхідності інноваційної діяльності; готовність до творчої діяльності щодо нововведень у ВНЗ; упевненість у тому, що зусилля, спрямовані на нововведення, принесуть позитивний результат; узгодженість особистих цілей з інноваційною діяльністю; готовність до подолання творчих невдач; органічність поєднання інноваційної діяльності, особистої, фахової та педагогічної культури; рівень психолого-педагогічної та методичної готовності до інноваційної діяльності; позитивне сприйняття, переосмислення свого минулого досвіду і його залучення до розробки інновації; здатність до фахової рефлексії.
|
|
|
Процес упровадження педагогічних інновацій, творчий пошук суттєво залежать від морально-психологічного клімату у науково-педагогічному колективі ВНЗ, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних та естетичних умов праці. Інноваційний процес розгортається за такою логікою: 1)виникнення ‒ відбувається теоретична розробка нововведення та організується інформаційно-роз’яснювальна робота; 2)засвоєння ‒ здійснюється апробація нововведення у одному або декількох навчальних закладах та діагностика результатів; 3)насичення ‒ якщо результат інноваційного проекту позитивний, відбувається широке упровадження інновації в масову педагогічну практику; 4)рутинізація ‒ інновація перетворюється у звичайну норму, традицію; 5)криза ‒ нововведення повністю вичерпує свої можливості, а його результати можуть погіршуватися; 6)фініш ‒ інновація завершує своє існування, на її зміну приходять інші нововведення. На думку Н. В. Якси, інноваційну діяльність можна вважати ефективною, якщо нововведення пройшло всі стадії вище викладеного “життєвого циклу”.
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 672; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!