Семінарське заняття, методика його підготовки та проведення

Семінар (лат. seminarium - розсадник) ‒ вид практичних занять, який передбачає самостійне опрацювання студентами окремих тем і проблем відповідно змісту навчальної дисципліни та обговорення результатів цього вивчення, представлених у вигляді тез, повідомлень, доповідей, рефератів тощо.Проведення семінарських занять дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі: оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною; розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань; формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучення їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра; забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою; формувати уміння і навички здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності; здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми, формувати уміння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності. Семінарські заняття виконують такі основні функції: навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару); розвивальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо); виховну (виховання відповідальності, працездатності, виховання культури спілкування і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля); діагностично-корекційну та контролюючу (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання). Залежно від завдань і змісту семінарських занять їх можна класифікувати як: просемінари; традиційні (тематичні) семінари; підсумовуючі семінари (повторення і систематизації знань, міжпредметні семінари та ін.); спецсемінари. Просемінар проводиться зі студентами ‒ першокурсниками з метою їх адаптації до лекційно-семінарської форми навчання у ВНЗ. Головним завданням просемінарських занять є формування у студентів умінь працювати з підручниками, першоджерелами, виконувати реферативні дослідження, готувати тези, доповіді та наукові виступи

Традиційний (тематичний) семінар орієнтований на обговорення групи проблем, які вивчались студентами самостійно або опрацьовувалися на лекції. Серед тематичних семінарів найчастіше використовуються такі різновиди: - семінар - бесіда (обговорення заздалегідь підготовлених студентами доповідей, рефератів, творчих робіт);- семінар-дискусія;- ссмінар-конференція;- семінар -круглий стол;- семінар-симпозіум та ін. Залежно від типу структура семінару може бути різною, однак викладачеві слід знати, що при його підготовці навчально-пізнавальну діяльність студентів слід організувати наступним чином: 1.Повідомити тему і план семінару. 2.  Запропонувати для самостійного вивчення основну і додаткову літературу. 3.Надати усні чи письмові (у вигляді “Методичних рекомендацій”) поради щодо підготовки до семінарів. 4.Надати студентам індивідуальні завдання та за необхідності провести консультацію з теми семінару. Студентові магістратури, молодому викладачеві слід знати основні критерії оцінювання якості семінарського заняття, зокрема: 1. Цілеспрямованість. 2. Планування. 3. Організація семінару. 4. Стиль проведення семінару. 5. Ставлення викладача до студентів. 6. Ставлення студентів до заняття. 7. Якість управління групою. 8. Коментарі та висновки. 9. Якість організації самостійної позааудиторної роботи студентів і визначення теми наступного заняття та рекомендації щодо підготовки, вивчення основних та додаткових джерел, Інтернет-ресурсів і т.п. Знання студентів, виявлені на семінарах та інших практичних заняттях, повинні коментуватися та обов'язково оцінюватися. Оцінки заносяться до журналу і враховуються при виставленні підсумкової (чи модульної) оцінки з навчальної дисципліни. Практичні заняття. Методика підготовки і проведення.Практичні заняття (грец. prakticos - діяльний) ‒ форма навчального заняття, на якому педагог організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання відповідно поставлених завдань. У структурі практичного заняття домінує самостійна робота студентів. Правильно організовані практичні заняття мають важливе виховне та практичне значення (реалізують дидактичний принцип зв’язку теорії з практикою) і орієнтовані на вирішення наступних завдань:поглиблення, закріплення і конкретизацію знань, отриманих на лекціях і в процесі самостійної роботи;формування практичних умінь і навичок, необхідних в майбутній професійній діяльності; розвитку умінь спостерігати та пояснювати явища, що вивчаються;розвитку самостійності тощо.За дидактичною сутністю практичні роботи близькі до лабораторних робіт. У деяких випадках використовується термін “лабораторно-практичні роботи” (наприклад, в фізиці, хімії, геодезії, тощо). Лабораторні роботи (від лат. labor ‒ труднощі, робота; laboro ‒ трудитися, працювати, долати труднощі, турбуватися) ‒ один з видів самостійної навчальної роботи студентів, яка проводиться за завданням викладача із застосуванням навчальних приладів, інструментів, матеріалів, установок та інших технічних засобів.  Різновидом лабораторних робіт у вищій школі є лабораторний практикум ‒ система спеціально розроблених, змістовно і методично об’єднаних лабораторно-практичних занять за великим розділом, темою чи цілісним навчальним курсом. При проведенні лабораторно-практичних занять кількість студентів не може перевищувати половини академічної групи. Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт охоплює декілька етапів:Попередня підготовка до лабораторної роботи.Консультування студентів викладачами і допоміжним персоналом.Попередній контроль рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи.Самостійне виконання студентами завдань.Опрацювання, узагальнення отриманих результатів лабораторної роботи і оформлення індивідуального звіту.Контроль і оцінювання результатів роботи студентів.Різновиди лабораторних робіт як:1. Ознайомчі лабораторно-практичні роботи.2. Підтверджуючі лабораторно-практичні роботи.3. Частково-пошукові лабораторно-практичні заняття.4. Дослідні практичні роботи мають лише мету дослідження, усі інші етапи роботи студенти планують самостійно.

Мы поможем в написании ваших работ!