Тема 2. Державне регулювання діяльності в професійній освітній сфері



 

 

Навчальна мета. Формування знань щодо місця професійної освіти у суспільному житті та сутності державного регулювання в освітній сфері.

Основні терміни й поняття: освіта, державний менеджмент освітою, державна політика щодо розвитку освіти в Україні.

 

Роль та місце професійної освітньої діяльності в становленні цивілізованих ринкових відношень в Україні

 

google_protectAndRun("render_ads.js::google_render_ad", google_handleError, google_render_ad); Глобалізаційні процеси у сучасному світі тісно пов'язані зі зростанням значення освіти в усіх механізмах саморозвитку людства.

За означенням, прийнятим ХХ сесією Генеральної конференції ЮНЕСКО, освіта - це процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, внаслідок чого вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання. Освіта - це духовне обличчя людини, яке формується під впливом сукупності загальнолюдських та професійних знань, технологій їх використання в суспільній практиці у процесі виховання й самовиховання. Розвиток освітньої сфери - важливий пріоритет кожної держави, оскільки саме освіта посідає визначальне місце в інтелектуалізації праці, яка впливає на складні процеси трансформації і модернізації сучасного світу, що відбуваються під впливом інтегрованого потенціалу трьох революційних перехідних періодів: індустріалізації, промислової НТР середини ХХ століття та комп'ютерної НТР кінця ХХ століття.

Сутнісні глобалізаційні зміни потребують нових підходів до управління всією освітньою сферою, яка є інтегральною сукупністю освітніх структур, відносин, діяльності та свідомості, що забезпечує відтворення і розвиток інтелектуального потенціалу суспільства.

Професійна освіта спрямована на забезпечення професійної самореалізації особистості, формування її кваліфікаційного рівня, створення соціально активного, морально і фізично здорового національного виробничого потенціалу, який має посідати важливе місце у технологічному оновленні виробництва, впровадженні у практику досягнень науки і техніки.

Стратегічні завдання реформування професійної освіти:

- створення умов для здобуття громадянами робітничих професій відповідно до покликань, інтересів, здібностей, фізичного стану; підвищення їх виробничої кваліфікації і перепідготовки на рівні науково-технічних досягнень;

- забезпечення загальнодержавних і регіональних потреб у кваліфікованих кадрах, конкурентоспроможних в умовах ринкових відносин;

- виведення професійної освіти в Україні на рівень досягнень розвинутих країн світу.

Вища освіта спрямована на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, на формування інтелектуального потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Вона має стати могутнім фактором розвитку духовної культури українського народу, відтворення продуктивних сил України.

Стратегічні завдання реформування вищої освіти:

- перехід до гнучкої, динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, яка дасть змогу задовольняти потреби і можливості особистості у здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівнів за бажаним напрямом відповідно до її здібностей;

- формування мережі вищих навчальних закладів, яка за освітніми та кваліфікаційними рівнями, типами навчальних закладів, формами і термінами навчання, джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожного регіону і держави в цілому;

- підвищення освітнього і культурного рівня суспільства;

- піднесення вищої освіти України на рівень досягнень розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство.

 

Нормативна база, що пов’язана з управлінням в освітній сфері і вищій школі

 

 

Управлінський процес українською освітою здійснюється органами державної влади (уповноваженими ними органами), адміністрацією навчальних закладів та органами громадського самоврядування.

Відповідно до чинного законодавства, державний менеджмент освітою в Україні реалізують Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Міністерство освіти і науки України; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади; Вища атестаційна комісія України; Державна акредитаційна комісія України; уряд Автономної Республіки Крим (АРК), місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.

У компетенції Президента України знаходяться питання формування державної політики із визначенням системи органів виконавчої влади, які втілюють у життя державний менеджмент освіти. Верховна Рада створює і розвиває законодавчу базу функціонування освітньої системи, встановлює мережу основних параметрів функціонування системи та ратифікує міжнародні угоди в освітянській сфері.

Кабінет Міністрів України зосереджує зусилля на реалізації державних засад освітньої політики, видає нормативно-правові акти з питань життєдіяльності освітньої системи, створює, реорганізує, ліквідовує вищі навчальні заклади державної форми власності.

Далі система менеджменту освітою диференціюється залежно від кожного складника структури освіти.

Система менеджменту професійно-технічної освіти зафіксована у Законі України «Про професійно-технічну освіту». Ієрархія цієї системи така: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі професійно-технічної освіти; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації та створені ними органи управління професійно-технічною освітою; міжгалузева рада з професійно-технічної освіти.

Механізм менеджменту у галузі вищої освіти визначено у Законі України «Про вищу освіту». Управління в галузі вищої освіти у межах їх компетенції здійснюється:

- спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки;

- іншими центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади (ВНЗ);

- органами влади АРК;

- органами місцевого самоврядування;

- власниками вищих навчальних закладів;

- органами громадського самоврядування.

Проблемам удосконалення системи менеджменту освітянською сферою та окремих її складників приділено особливу увагу у Національній доктрині розвитку освіти (яка затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року), В Національній доктрині розвитку освіти зафіксовані такі основні напрями модернізації управління освітою:

- оптимізація державних управлінських структур, децентралізація управління;

- перерозподіл функцій та повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та навчальними закладами;

- перехід до програмно-цільового управління;

- поєднання державного і громадського контролю;

- запровадження нової системи управлінської діяльності, що базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації;

- прозорість розробки, експертизи, апробації та затвердження нормативно-правових документів;

- створення системи моніторингу ефективності управлінських рішень, їх впливу на якість освітніх послуг на всіх рівнях;

- організація експериментальної перевірки та експертизи освітніх інновацій;

- впровадження новітніх інформаційно-управлінських і комп'ютерних технологій;

- демократизація процедури призначення керівників навчальних закладів, їх атестації;

- удосконалення механізму ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів;

- підвищення компетентності управлінців усіх рівнів;

- більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.

Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:

- особистісна орієнтація освіти;

- формування національних і загальнолюдських цінностей;

- створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;

- постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

- розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя та інші.

 

 

Питання для самоперевірки знань:

 

 

1. Яке місце посідає система освіта у розвитку сучасного суспільства?

2. Якими нормативними документами регламентується діяльність освітніх організацій?

3. Яким чином здійснюється державний менеджмент в освіті?

 

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 988; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!